26 травня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Охрімчук Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду України від 6 квітня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсною заяви про скасування заповіту; за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства «Борей-таксі», товариства з обмеженою відповідальністю «Фронт», товариства з обмеженою відповідальністю «Ліпат-Інвест», комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», приватного підприємства «ЮС-Центр», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. Бастіон», товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації Цифрал-Сервіс», треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, товариство з обмеженою відповідальністю «Елітком», ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, про визнання недійсним заповіту, визнання пріоритету зареєстрованих прав на частину квартири, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, визначення судом відповідальності, стягнення в солідарному порядку погіршення частки, упущеної вигоди, неодержаної орендної плати, пені, реальних збитків, грошової компенсації, відшкодування моральної шкоди, припинення права власності,
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2014 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсною заяви про скасування заповіту задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_18 3 листопада 1998 року на ім'я ОСОБА_19 та ОСОБА_20 щодо спадкового майна померлого ОСОБА_21 у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1. У решті позову відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП «Борей-таксі», ТОВ «Фронт», ТОВ «Ліпат-Інвест», КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», ПП «ЮС-Центр», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, TOB «А.О. Бастіон», ТОВ «Технічний центр домофонізації Цифрал-Сервіс», за участю третіх осіб: Головного управління юстиції у м. Києві, ТОВ «Елітком», ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, про визнання недійсним заповіту, визнання пріоритету зареєстрованих прав на частки квартири, визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, визначення судом відповідальності, стягнення у солідарному порядку погіршення частки, упущеної вигоди, неодержаної орендної плати, пені, реальних збитків, грошової компенсації, припинення права власності, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 6 квітня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2014 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року відмовлено.
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою, в якій порушує питання про перегляд постанови Верховного Суду України від 6 квітня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
23 травня 2016 року судді-доповідачу передано заяву особи про перегляд зазначеного судового рішення та додані до неї документи.
Зазначена заява підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно з частиною першою статті 363 ЦПК України рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.
Тобто, перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами має здійснювати той суд, рішення, ухвала або судовий наказ якого набрали законної сили.
Установлено, що Верховний Суд України постановою від 6 квітня 2016 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень, ухвалених у зазначеній справі.
Оскільки Верховний Суд України рішення у цій справі не ухвалював, відсутні правові підстави для відкриття провадження за поданою заявою про перегляд постанови Верховного Суду України від 6 квітня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Керуючись статтею 361, частиною першою статті 363 ЦПК України,
У прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду України від 6 квітня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовити.
Заяву та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 для подання до належного суду.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України Л.І.Охрімчук