27 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І.,
Лященко Н.П.,
Яреми А.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 березня 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року, клопотання про поновлення строку для подання вказаної заяви у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Дніпропетровська міська рада, Управління Держземагентства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», Управління Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання недійсним та скасування державного акта про право приватної власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки та запису в Поземельній книзі, припинення права власності на земельну ділянку,
26 травня 2016 року (згідно зі штампом приймальні Верховного Суду України) ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 березня 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Обґрунтовуючи підставу подання заяви про перегляд судових рішень, передбачену пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на постанови Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року, 19 червня 2013 року і 25 червня 2014 року.
Водночас, заявниця порушує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення, посилаючись на поважність причин його пропуску, вказуючи на те, що після отримання ухвали Верховного Суду України про відмову в допуску зазначеної цивільної справи до провадження їй знадобився час для більш детального вивчення Державного реєстру судових рішень і пошуку судових рішень на підтвердження підстав перегляду поданої заяви, а також для отримання в канцелярії суду належним чином засвідчених копій судових рішень, ухвалених у цій справі.
Указані обставини, а також сімейні обставини призвели до пропуску передбаченого процесуальним законодавством строку для подання заяви про перегляд судових рішень.
Обговоривши вказане клопотання, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень частини третьої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення , щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Встановлено, що ухвала суду касаційної інстанції, про перегляд якої подана заява, постановлена 17 червня 2015 року.
Постанови Верховного Суду України, надані заявницею на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, прийняті 26 вересня 2012 року, 19 червня 2013 року і 25 червня 2014 року.
Заява про перегляд судових рішень подана ОСОБА_4 до Верховного Суду України 26травня 2016 року.
Доводи заявниці щодо поважності причини пропуску процесуального строку не можна визнати обґрунтованими, оскільки з матеріалів провадження за заявою про перегляд судового рішення вбачається, що ОСОБА_4 неодноразово зверталася до Верховного Суду України із аналогічними заявами.
Ухвалою Верховного Суду України від 19 жовтня 2015 року їй було відмовлено у допуску зазначеної справи до провадження Верховного Суду України, ухвалою Верховного Суду України від 9 грудня 2015 року - відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення.
Відповідно до положень статті 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Оскільки заява про перегляд судових рішень подана ОСОБА_4 після спливу передбаченого статтею 356 ЦПК України тримісячного строку з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення і з дня ухвалення відповідних судових рішень, на які здійснюється посилання на підтвердження підстави перегляду, встановленої статтею 355 ЦПК України; наведені доводи заявниці про причини пропуску процесуального строку не є поважними, а тому за положеннями статті 72 ЦПК України вказану заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись статтею 72, частиною третьою статті 356 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку для подання заяви про перегляд Верховним Судом України рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 березня 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року відмовити.
Заяву ОСОБА_4 про перегляд вищезазначених судових рішень залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Л.І. Охрімчук
Н.П. Лященко
А.Г. Ярема