донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.06.2016 справа №908/841/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю ОСОБА_5 - за довіреністю
від відповідача:ОСОБА_6 - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ
на ухвалу господарського судуЗапорізької області
від04.05.2016 року
по справі№ 908/841/15-г (суддя Серкіз В.Г.)
за позовомДержавного підприємства «Енергоринок», м. Київ
до відповідача:Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя
простягнення 380' 767' 901,72 грн.
Державне підприємство «Енергоринок», м. Київ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя (далі - «Відповідач») 380' 767' 901,72 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.04.2015 року у справі № 908/841/15-г позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 359' 505' 719,06 грн. основного боргу, 13' 372' 492,17 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 600' 000,00 грн. пені, 872' 873,90 грн. 3 % річних від простроченої суми, 80' 000,00 грн. 0,1 % штрафу, 73' 080,00 грн. судового збору.
Окрім того, на часткове задоволення заяви Відповідача, керуючись приписами п.6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, виконання рішення було судом розстрочено на два роки, за умовами якого з червня 2015р. по грудень 2016р. щомісяця з Відповідача на користь Позивача стягується по 18' 687' 554,26 грн.
18.04.2016 року від Відповідача на адресу господарського суду Запорізької області надійшла заява № 001-32/6110 від 18.04.2016 року про надання розстрочки виконання зазначеного рішення суду, у якій боржник просив суд розстрочити виконання рішення шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача з травня 2016 року по грудень 2018р. стягнуту за рішенням суму рівними частинами.
Ухвалою від 04.05.2016 року місцевий господарський суд з посиланням на норму ст.. 121 ГПК України, задовольнив зазначену вище заяву Відповідача та розстрочив виконання Рішення від 23.04.15р. у справі 908/841/15-г в частині стягнення залишку основного боргу на три роки, за умовами якого:
- з травня 2016р. по листопад 2018р. щомісяця з Відповідача на користь Позивача стягується по 5' 524' 251,00 грн.;
- у грудні з Відповідача на користь Позивача стягується 5' 524' 238,68 грн.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже, такою, що підлягає скасуванню. Апелянт посилається на те, що ухвала винесена судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Так, Позивач зазначає, що судом не було враховано його тяжкий фінансовий стан, а отже було порушено принцип рівності учасників судового процесу.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представники Позивача в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, звернулися до суду з проханням ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.05.2016 року у справі № 908/841/15-г - скасувати.
31.05.2016 року до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок» № 007-33/8280 від 31.05.2016 року, в якому відповідач просить залишити спірну ухвалу без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні, представник Відповідача звернувся до судової колегії із заявою про визнання апеляційної скарги Державного підприємства «Енергоринок», просив не приймати до уваги доводи та заперечення викладені відповідачем у відзиві № 007-33/8280 від 31.05.2016 року.
Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась у зв'язку з технічним збоєм у програмі «Діловодство спеціалізованого суду», про що, головним спеціалістом відділу інформаційно-технічного забезпечення ОСОБА_7 та секретарем судового засідання Бордуновою К.Е. було складено Акт № б/н від 01.06.2016 року. Складено протокол судового засідання.
У зв'язку з неможливістю здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, представники сторін - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, звернулись до суду з клопотанням, в якому просять не здійснювати технічну фіксацію судового процесу.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу - такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану ухвалу та вирішуючи питання щодо надання розстрочки виконання рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду по даній справі, у зв'язку з чим наявні всі підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення. Господарський суд виходив з того, що фінансовий стан Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» нестабільний, фінансово знаходиться в прямій залежності від ступеню виконання зобов'язання споживачів перед Відповідачем, наявна дебіторська заборгованість, заборгованість з виплати заробітної плати працівникам. Проте колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно приписів ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Відповідно до п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 7.2 зазначеної постанови передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Таким чином, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.
Отже, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення на підставі ст.121 ГПК України, місцевий господарський суд повинен був врахувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.
Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд наведених вимог не врахував.
Так, господарський суд Запорізької області прийняв до уваги факти та доводи відповідача, не встановивши при цьому матеріальний інтерес позивача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених ст.ст. 42 та 43 ГПК України.
Як вбачається із заяви про розстрочку виконання рішення суду в даній справі, відповідач посилається на відсутність коштів в розмірі, необхідному для одночасного задоволення вимог стягувача, що пов'язане з його тяжким фінансовим становищем.
Проте судом першої інстанції не враховано, що фінансове становище позивача також є вкрай важким, оскільки Позивач зобов'язаний перед генеруючими компаніями здійснювати своєчасну оплату вартості придбаної у них електричної енергії, а наскільки вчасно будуть виконані ці обов'язки, залежить від покупців електричної енергії, які в свою чергу повинні своєчасно розрахуватись перед Державним підприємством «Енергоринок». Так, загальна заборгованість Позивача перед кредиторами (генеруючими) компаніями дорівнює 27' 440' 376' 891,23 грн. Однак судом ці докази не були досліджені і їм не надано належної правової оцінки.
Надання розстрочки в даному випадку здійснене без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, що порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення. Крім того, колегія суддів не вбачає виняткових обставин для застосування судом норм ст.121 ГПК України у вигляді надання розстрочки виконання рішення.
Судова колегія наголошує, що аргументи, викладені Відповідачем у заяві від 18.04.2016р. № 001-32/6110 (т.1 а.с. 133-137), майже співпадають з тими, що були ним викладені у доповненні до відзиву на позовну заяву від 22.04.2016р. № 008-32/6095 (т.1. а.с. 106-109). Ці аргументи були розглянуті та оцінені судом ще при прийнятті рішення від 23.04.2015р.
Слід також зауважити, що суд прийняв спірну ухвалу до закінчення терміну розстрочення виконання рішення, визначеного у рішенні від 23.04.2015р., яке набуло законної сили, відтак - є обов'язковим у тому числі на всій території України (ст..ст. 4-5, 115 ГПК України), у тому числі й для суду, який розглядав нову заяву Відповідача в порядку ст.. 121 ГПК України. Що є порушенням принципу правової визначеності, закладений у ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд не належним чином проаналізувавши наявні у справі докази; не врахувавши матеріальні інтереси обох сторін справи (їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави тощо); дійшов незаконного висновку про наявність підстав для нового розстрочення виконання рішення суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала від 04.05.2016р.. про розстрочення виконання рішення - скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.05.2016 року у справі № 908/841/15-г - скасувати.
У задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 23.04.2015 року у справі № 908/841/15-г - відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя на користь Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ 1' 450,00 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Запорізької області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до вимог ст.18 Закону України “Про виконавче провадження”.
Головуючий суддя: В.М.Татенко
Судді: К.І. Бойченко
ОСОБА_3
Надруковано примірників:
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - до справи;
1 - ГСЗО;
1 - ДАГС.