донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.05.2016р. справа №908/858/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_5 (довіреність №01/44-846Д від 18.12.2015р.);
від відповідача: ОСОБА_6 (довіреність №53 від 31.12.2015р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Енергоринок», м. Київ
на рішення господарського суду Запорізької області
від25.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.)
по справі№908/858/16 (суддя Місюра Л.С.)
за позовомДержавного підприємства «Енергоринок», м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя
про стягнення 162 246,01грн.
Державне підприємство «Енергоринок», м. Київ (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя про стягнення штрафу у сумі 162 246,01грн., нарахованого за порушення умов договору № 4243/02 від 29.08.2007р. щодо подекадної оплати купованої електроенергії.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.) у справі №908/858/16 позовні вимоги були задоволені частково - стягнуто з Відповідача на користь Позивача штрафу, зменшеного судом до розміру 100 000,00грн., із застосуванням розстрочення виконання рішення суду на 2 місяця, з оплатою в наступному порядку: до 25.05.2016р. оплата в сумі 50 000грн., до 25.06.2016р. оплата в сумі 50 000грн.
Рішення місцевого господарського суду було вмотивоване доведенням факту порушення Відповідачем положень п.6.3 та п.6.3.1 договору № 4243/02 від 29.08.2007р., правомірністю нарахування штрафу в заявленому розмірі та частковістю задоволення клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу та про розстрочення виконання рішення суду, яке було вмотивоване скрутним матеріальним становищем останнього і врахуванням інтересів Позивача.
Державне підприємство «Енергоринок», не погодившись з прийнятим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає безпідставність задоволення клопотання Відповідача про зменшення та розстрочення виконання рішення, врахувавши при цьому лише майновий стан Відповідача, окрім того, суд помилково дійшов висновку, що здійснення розрахунків за договором № 4243/02 від 29.08.2007р. через інші рахунки (окрім рахунку зі спеціальним режимом використання) Законом України «Про електроенергетику» не допускається.
За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддядоповідач) Попков Д.О.,судді Марченко О.А., Зубченко І.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 31.05.2016р. о 11.40год.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась а за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Скаржника у судове засідання 31.05.2016р. з'явився, доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник Відповідача у судове засідання 31.05.2016р. також з'явився, проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.а.с.160-162 т.2)
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:
Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 29.08.2007р. між Державним підприємством «Енергоринок» (ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (ЕК) було укладено договір №4243/02 купівлі-продажу електроенергії (а.с.а.с.13-28 т.1), згідно п.2.1 якого, ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.
В п.4.1 договору було встановлено, що ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.
Згідно з п.4.1.1 договору сторони узгодили, що в повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт. год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах.
Відповідно до п.4.13 договору документом, що підтверджує факт переходу права власності на електроенергію від ДПЕ до ЕК, є підписаний з боку ДПЕ та ЕК та скріплений печатками акт купівлі-продажу електроенергії.
Пунктом 4.15 договору встановлено, що у разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1 до цього договору.
Також, на виконання вищезазначених п.п.4.1, 4.15 договору, Відповідачем на адресу Позивача було надіслано: повідомлення від 31.07.2015р. № 8 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в серпні 2015р. (а.с.35 т.1); повідомлення від 31.08.2015р. № 9 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в вересні 2015р. (а.с.36 т.1); повідомлення від 30.09.2015р. № 10 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в жовтні 2015р. (а.с.37 т.1); повідомлення від 30.10.2015р. № 11 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в листопаді 2015р. (а.с.38 т.1); повідомлення від 30.11.2015р. № 12 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в грудні 2015р. (а.с.39 т.1); кориговане повідомлення від 15.12.2015 № 12/1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в грудні 2015р. (а.с.40 т.1)
Окрім цього сторонами були підписані акти купівлі-продажу електроенергії від 31.08.2015р., від 30.09.2015р., від 31.10.2015р., від 30.11.2015р., від 31.12.2015р. (а.с.а.с.30-34 т.1), з яких вбачається, що Відповідач купував у Позивача електричну енергію за період з серпня 2015р. по грудень 2015р.
Відповідно до п.6.2 договору, перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюється кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п. п. 6.4 та 6.5 цього договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 6.3 договору, 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ, як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно.
Розмір оплати ЕК за першу декаду визначається шляхом множення 30% замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30% та за третю декаду - 40% на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену постановою НКРЕ, з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно постанови НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також: з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. В залежності від структури споживання ЕК вказані відсотки можуть бути змінені за домовленістю сторін. У цьому випадку ЕК надає до ДПЕ письмове підтвердження своєї структури споживання.
В разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до п.4.15.1 цього договору.
Факт здійснення оплати за куповану у Позивача електроенергію та її розмір, за період з серпня 2015р. по грудень 2015р., підтверджується звітами про надходження коштів (а.с.а.с.41-48 т.1) від Відповідача на рахунок Позивача, з розшифровкою платіжних доручень подекадно за вищезазначений період, а також довідками, що містяться в матеріалах справи, про стан виконання Відповідачем умов п.6.3 договору щодо подекадної оплати купованої електроенергії за даний період. (а.с.а.с.49-53 т.1)
Згідно з п.6.3.1 договору, в разі, якщо сума оплати, здійсненої ЕК за відповідну декаду, менша за визначену відповідно до п.6.3 суму оплати з врахуванням переплати за попередню(і) декаду(и) розрахункового місяця, ДПЕ надсилає ЕК факсимільним зв'язком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у ДПЕ. ЕК зобов'язується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок із спеціальним ДПЕ впродовж: двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому в призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.
На виконання вищезазначених умов договору Позивачем направлено на адресу Відповідача відповідні листи-попередження (а.с.а.с.54-61 т.1) про необхідність термінового погашення заборгованості, що утворилася внаслідок неповних подекадних розрахунків за куповану електроенергію.
Пунктом 6.3.2 договору вставлено, що у випадку нездійснення ЕК доплати згідно з п.6.3.1 цього договору, ДПЕ через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,03% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ. Цей пункт договору застосовується тільки у випадку, якщо ЕК порушила терміни подекадної оплати більше 3-х разів за останні 365 днів, що передують даті останнього порушення ЕК умов п. 6.3.1 цього договору.
На підкріплення власної позиції, Позивачем до матеріалів справи були додані довідки про декадні розрахунки за замовлену електроенергію Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» за останні 365 днів, що передують першому числу кожного місяця за період з серпня по грудень 2015р. (а.с.а.с.62-66 т.1)
Між тим, враховуючи порушення Відповідачем умов п.6.3.2 договору, Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензії про сплату штрафних санкцій на загальну суму 162246,01грн., в тому числі: за порушення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію третьої декади серпня 2015р. в сумі 21430,82грн. (а.с.87 т.1); першої та другої декади вересня 2015р. в сумі 55495,87грн. (а.с.67 т.1); першої та другої декади жовтня 2015р. в сумі 7801,80грн. (а.с.72 т.1); першої та третьої декади листопада 2015р. в сумі 57368,01грн. (а.с.77 т.1); другої декади грудня 2015р. в сумі 20149,51грн. (а.с.82 т.1) Докази направлення Позивачем зазначених претензій та їх отримання Відповідачем, містяться в матеріалах справи.
На вищезазначені претензії Відповідачем були направлені відповіді (а.с.а.с.147, 149, 151, 153 т.1), в яких було зазначено про відсутність вини в неналежному виконанні договірних зобов'язань, через відсутність права самостійного розпорядження грошовими коштами, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Окрім цього, Відповідачем у відзиві було заявлено вимогу про зменшення розміру штрафу до 16 000,00грн., а згодом до суду було надано клопотання про розстрочення виконання рішення (а.с.а.с.50-54 т.2) строком на 4 місяці, які були вмотивовані скрутним фінансовим станом Відповідача, що обумовлено особливостями господарської діяльності останнього (постачання електричної енергії виключно всім споживачам Запорізької області) та систематичним порушенням умов розрахунків за спожиту електричну енергію споживачами. Так, як вбачається з наданої довідки (а.с.187 т.1), станом на 01.04.2016р. заборгованість споживачів - юридичних осіб за спожиту електричну енергію перед Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» складає 1 219 564 930,07грн., заборгованість фізичних осіб - 144 262 554,06грн. Також, Відповідачем до матеріалів справи були надані довідки з обслуговуючих банків про залишки на поточних рахунках (а.с.а.с.162-167 т.1).
Між тим, як вбачається з довідки про заборгованість Відповідача перед Позивачем (а.с.177 т.1), станом на 01.04.2016р. заборгованість згідно графіків виконання договорів реструктуризації заборгованості за куповану електроенергію відсутня, а заборгованість за штрафними санкціями - 43 790 881,61грн.
За таких обставин, Господарський суд Запорізької області частково задовольнив позовні вимоги Державного підприємства «Енергоринок» та одночасно частково задовольнив вимоги Відповідача про зменшення розміру штрафу та клопотання про розстрочення виконання рішення суду, стягнувши на користь Позивача штраф у розмірі 100 000,00грн., розстрочивши виконання рішення суду на 2 місяця, з оплатою в наступному порядку: до 25.05.2016р. оплата в сумі 50 000грн., до 25.06.2016р. оплата в сумі 50 000грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Виходячи з правової природи та змісту укладеного між сторонами договору купівлі-продажу електроенергії № 4243/02 від 29.08.2007р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами Закону України «Про електроенергетику».
Наразі, сутність заявлених позовних вимог полягає у стягненні з Відповідача штрафу у розмірі 162 246,01грн. за порушення умов п.6.3 та п.6.3.1 договору № 4243/02 від 29.08.2007р. Обов'язковою умовою для застосування такої санкції Позивачем є встановлення факту порушення Відповідачем строків подекадної оплати купованої електроенергії.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» не вчасно виконувало свої зобов'язання за договором № 4243/02 від 29.08.2007р. щодо подекадної оплати купованої електроенергії, що Відповідачем наразі не заперчується.
Означена обставина порушення грошових зобов'язань у вигляді прострочення за змістом ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України є належною у розмінні ст.ст.611 та 549 цього Кодексу підставою для нарахування штрафу, передбаченого п.6.3.2 договору.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності стягнення з Відповідача суми штрафу, нарахованого за порушення умов договору № 4243/02 від 29.08.2007р. щодо подекадної оплати купованої електроенергії.
З приводу оскаржуваного зменшення судом розміру суми штрафу, належної до стягнення, судова колегія зазначає наступне.
Зменшуючи розмір штрафних санкцій за несвоєчасно виконання зобов'язання за договором, місцевий господарський суд виходив з матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеня вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та того, що зобов'язання з оплати купованої електроенергії за період з серпня по грудень 2015р. на цей час Відповідачем були виконанні в повному обсязі.
Наразі, Скаржником не доведено, а з матеріалів справи не вбачається порушення місцевим судом приписів ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України щодо визначення наявності підстав для зменшення розміру стягуваного штрафу. В свою чергу, і в контексті положень названих норм і в силу п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України застосування такого зменшення та визначення його меж є дискреційним правом суду, застосування якого не може ревізуватися в контексті положень ст.104 цього Кодексу за відсутністю відповідних порушень норм матеріального або процесуального права. Апеляційний суд вважає, що в розглядуваному випадку судом забезпечено належний баланс інтересів сторін зменшенням розміру стягуваного штрафу до 100 000,00грн., про що детально зазначено в рішенні суду, оскільки дійсно, ступінь виконання зобов'язання Відповідача перед Позивачем знаходиться в прямій залежності від стану виконання зобов'язання споживачів перед Відповідачем та запроваджуваного періодичного втручання Держави в особі НКРЕП у розподіл грошових коштів, приналежна Відповідачеві частка яких наразі і може виступати джерелом оплати стягуваного штрафу.
Поряд із цим, апеляційний судом враховується, що метою застосування штрафних санкцій є забезпечення виконання відповідного основного зобов'язання, а не збагачення кредитора за рахунок боржника. Наразі, з наявної в матеріалах справи довідки (а.с.177 т.1), відомості якої не було спростовано, вбачається вжиття Відповідачем заходів, спрямованих на виконання своїх грошових зобов'язань з оплати електричної енергії на користь Позивача.
З таких підстав, колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з рішенням місцевого господарського суду з приводу правомірності часткового задоволення клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення, оскільки судом, при задоволенні означеного клопотання Відповідача, в межах п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, були враховані матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, факт встановлення постановами НКРЕКП нульового відсотку відрахувань коштів з рахунків Відповідача зі спеціальним режимом використання, а також пряму залежність між можливістю сплати штрафу та ступеню виконання зобов'язань споживачів перед Відповідачем, що повністю узгоджується положеннями Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9.
Апеляційний судом також враховується, що за умов надання судами відстрочення виконання рішень про стягнення коштів боржникам Відповідача (відомості про що вбачаються з наявних в матеріалах справи судових актів), держава у світлі ст.14 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. має забезпечити ймовірність аналогічного (недискримінаційного) ставлення і до вимог, що звернуті до самого Відповідача, тим більше, що такі вимоги висуваються з боку суб'єкту, який у повній мірі підпорядкований Державі і за майновою належністю і за можливостями управління.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище міркувань, а посилання Скаржника на порушення з боку місцевого суду вимог п.1 ст.6 згадуваної вище Конвенції відхиляються через їх необґрунтованість, оскільки:
- конвеційний захист не розповсюджується на саму Державу, складовим елементом якої за уставленою практикою та підходами Європейського суду з прав людини є Позивач як державне підприємство;
- запроваджене місцевим судом розстрочення за своєю тривалістю не тільки не створює «невиправданих затримок» та спрямоване на забезпечення умов для виконання рішення на користь Позивача (а не зведення нанівець його права), але й є співмірним із строками невиконання рішення, зумовленими його апеляційним оскарженням з боку самого Позивача.
Таким чином, оскільки будь-яких інших обставин, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування чи зміни переглядуваного рішення не встановлено, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, що згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Енергоринок», м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.) у справі №908/858/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2016р. (повний текст підписано 25.04.2016р.) у справі №908/858/16 залишити без змін.
3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Д.О.Попков
Судді: О.А. Марченко
ОСОБА_3
Надруковано 5 прим.: 1,2 - сторонам, 3-у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСЗО