Справа № 2-934/2008р.
10 червня 2008 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складіхоловуючого судді - Хіневич В.І., при секретарі - Бучинській І.М. .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи - ОСОБА_1 до фізичної особи - ОСОБА_2 , юридичної особи - Кременчуцького відділу освіти про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я, -
ОСОБА_3 звернулася до суду с позовом до ОСОБА_2, Кременчуцького відділу освіти , згідно якої просить суду стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в сумі 40 грн., стягнути з відповідачів солідарно на її користь моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати.
На обґрунтування позову вказала, що 19.02.2008 року тринадцяти річний син відповідачки - ОСОБА_4, побив її сина під час перебуванні на навчанні в школі № 22 м. Кременчука. Під час бійки ОСОБА_5 наніс її сину удари кулаком в обличчя. Після цього випадку її син скаржиться на сильну головну біль , біль у носі в місцях тілесних пошкоджень, а також тепер у нього періодично виникає носова кровотеча. Вони звернулись до лікаря поліклініки Другої міської лікарні, який їм запропонував пройти рентген головного мозку, так як є підозри на струс мозку. Окрім фізичного болю її син зазнав і психологічної травми, став замкнутий в собі, постійно нервує, уникає спілкування з друзями, його життєдіяльність, активність знизилась. її син потребує повного обстеження та лікування, але у неї не має коштів, так як має невелику заробітну плату, батько дитини аліменти не сплачує. В наслідок травми, що була нанесена її сину, їй завдано матеріальну шкоду на суму 40грн., а також і моральну шкоду яку вона оцінює у розмірі 1000 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю та просила його задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в сумі 40 грн., стягнути з ОСОБА_2 та Управління освіти виконкому Кременчуцької міської ради солідарно на її користь моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнала частково та суду пояснила, що дійсно її син ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження неповнолітньому сину позивачки, тому визнає понесені позивачем матеріальні витрати та згодна їх оплатити, а в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. не визнала повністю, так як у неї не має можливостей сплатити таку суму.
В судовому засіданні представник відповідача - управління освіти виконкому Кременчуцької міської ради , ОСОБА_6 позов не визнав повністю та суду пояснив, що вини навчальної закладу не має, так як навчальний заклад зробив все можливе для того щоб забезпечити порядок на перерві, оскільки даний випадок стався на перерві на першому поверсі, де був черговий вчитель, який побачив сутичку між малолітнім ОСОБА_7 та неповнолітнім ОСОБА_8, який також був черговим на першому поверсі, не допустив, щоб учні розпочали сварку та відвід ОСОБА_7 до класного керівника, а в цей час син відповідачки наніс тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_8. Вчителі не можуть передбачити неадекватність поведінки кожного учня. Навчальний заклад виконав всі обов'язки покладені на неї державою, а вданому випадку вина лежить на відповідачу ОСОБА_2, яка не забезпечила належне виховання свого сина, за що була притягнута судом до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 19.02.2008 року він був черговим вчителем на першому поверсі, а також черговим був неповнолітній ОСОБА_10. Два учні -ОСОБА_7 і ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_10 і він побачив, що між ними напружена обстановка, більш агресивним був ОСОБА_7, тому він йому зробив зауваження і відвів його до зауча та класного керівника, а коли піднімались поверхом зустріли маму ОСОБА_7, якій все пояснив та в
трьох пішли до класного керівника. Він залишив ОСОБА_7 і спустився на перший поверх, де і побачив ОСОБА_8 з вверх піднятою головою, який пояснив, що його вдарив в ніс ОСОБА_5. Він відвів ОСОБА_8 до медпункту, де йому надали допомогу.
В судовому засіданні відповідно до ст. 182 ЦПК України були допитані малолітні свідки в присутності батьків - законних представників.
Свідок ОСОБА_7 в присутності законного представника ОСОБА_11 суду пояснив, що він бачив, що біля входу в школу ОСОБА_4 балакав з ОСОБА_8. Після цього прийшла його мати і вони пішли з черговим вчителем до класного керівника, так як останній сказав, що я задираюсь до ОСОБА_8. Через п'ятнадцять хвили прибігла вчителька до класного керівника і сказав нам зайти до директора, коли йшли до директора біля медпункту побачили ОСОБА_10 у якого з носа йшла кров. Бійки між ОСОБА_4 і ОСОБА_10 він не бачив, бо його забрала мати.
Свідок ОСОБА_12 в присутності законного представника ОСОБА_13 суду пояснив, що вони стояли біля буфету, хтось зі старших хлопців обізвав ОСОБА_10, а ОСОБА_10 мене штовхнув. ОСОБА_11 підняв його за шию і сказав , що за душе. Він попросив ОСОБА_11 не чіпати . ОСОБА_5 спита його, хто його штовхнув і він сказав, що 9-класник. Коли вчитель повів ОСОБА_11 до класного керівника, він теж пішов.
Вислухавши думку усіх учасників процесу, показання свідків, дослідивши повно і всебічно матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження від 11.11.1992 р, серія Ш-КЕ № 392765, виданого Крюківським відділом ЗАГС м. Кременчука.
ОСОБА_10 навчається у 9-Г класі ЗОНІ № 22, що підтверджується характеристикою на ОСОБА_10 видана Кременчуцької загальноосвітньою школою І-Ш ступенів № 22.
Судом встановлено, що під час перебування неповнолітнього ОСОБА_10 на навчанні у школі № 22 м. Кременчука, 19.02.2008 року на перерві між уроками йому був нанесений удар кулаком в область обличчя, що спричинили останньому легкі тілесні ушкодження, що підтверджується актом судово-медичного обстеження № 625 від 20.02.2008 року Відповідно до витягу з журналу обліку про надання медичної допомоги медпункту ЗОНІ № 22 м. Кременчука, ОСОБА_10, учень 9-Г класу 19.02.2008 року звернувся до медпункту зі скаргою на пошкодження переносиці та кровотечі, у зв'язку з чим йому було надано медичну допомогу.
В наслідок травми позивач витратила на лікування сина, в тому числі носа, 40 грн.
В судовому засіданні встановлено, що малолітній ОСОБА_4 19.02.2008 року в приміщенні школи № 22 на перерві наніс тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_10, що підтверджується, копіює пояснень ОСОБА_5 на ім'я директора школи, відповідачем ОСОБА_2, показаннями свідків, постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.03.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1178 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана малолітньою особою, відшкодовується її батьками ..., якщо вони не доведуть , що шкода не є наслідком не сумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Цією ж статтею ч. 2 передбачено, що якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу ..., що зобов'язаний здійснювати нагляду за нею, .., ці заклади зобов'язані відшкодовувати шкоду, якщо вони не доведуть , що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме за неналежне виконання своїх обов'язків по вихованню сина ОСОБА_5, 1995 року, що підтверджується постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Якимець Т.Є. від 05.03.2008 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що завдана шкода малолітнім ОСОБА_14 є наслідком несумлінного здійснення ОСОБА_2 своїх обов'язків по вихованню малолітнього сина.
Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що шкода, яка була завдана малолітнім ОСОБА_14 19.02.2008 року неповнолітньому ОСОБА_10, була завдана не з вини навчального закладу - ЗОШ № 22, оскільки навчальним закладом, були здійсненні всі заходи по дотриманню порядку між учнями школи та забезпечено наявність чергового вчителя.
Крім того, судом встановлено, що окрім матеріальної шкоди позивачу та її неповнолітньому сину було завдано і моральну шкоду в наслідок порушення їх прав, а саме завданням неповнолітньому ОСОБА_10 шкоди здоров'ю малолітнім сином відповідача, оскільки життєдіяльність, активність неповнолітнього ОСОБА_15 знизилась, він майже не спілкується з друзями, уникає спілкування, став замкнутий та постійно нервує, у зв'язку з чим і позивач переживає за стан свого сина, а також не має можливості лікувати дитину, так як маж невелику заробітну плату та не отримує аліменти від батька сина..
Беручи до уваги вище викладене та враховуючи ступень вини відповідача ОСОБА_2 у заподіянні шкоди, її майновий стан, суд оцінює моральну шкоду, заподіяну позивачу, на суму 500 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, оскільки при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7, 50 грн., витрати на правову допомогу в сумі 50 грн., що підтверджено відповідним квитанціями.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню і тому, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачам майнову шкоду в сумі 40 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн., а також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 74, 50 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 79, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1168, 1178 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 40 грн. та моральну шкоду в сумі 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 74 грн. 50 коп., а саме судовий збір в сумі 17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7 грн. 50 коп., витрати на правову допомогу в сумі 50 грн..
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.