h
справа № 2-а-32379/08
категорія 2.31.1
10 лютого 2009 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П.,
при секретарі - Мельник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення 34881,30 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1. звернулася з вказаним позовом до суду та просить стягнути на її користь 34881,30 грн. невиплачених коштів передбачених ст.ст. 37, 39 Закону, як потерпілому від аварії на ЧАЕС. Вимоги мотивує тим, що їй за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року не були проведені у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначає, що отримувала відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі та мінімальній пенсії за віком у відповідні періоди. Таким чином, її права були порушені.
Заборгованість по виплаті компенсації за проживання на території радіоактивного забруднення (ст. 37) позивач визначила в розмірі 1445 грн. 30 коп.; заборгованість по доплаті, які працюють на території радіоактивного забруднення (ст. 39) позивач визначила в розмірі 7226 грн. 50 коп.
Позивач в судове засідання не з”явилася. Просить справу розглядати у її відсутність.
Представник управляння праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації в судове засідання не з”явився. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив: позивач ОСОБА_1., яка відноситься до потерпілої 3-ї категорії внаслідок аварії на ЧАЕС, проживала та проживає в м. Овруч Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, є непрацюючим пенсіонером та працювала в смт.Народичі.
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон), громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 39 Закону, доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат.
Проте в спірний період часу ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги та доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.
Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає компенсація та доплата у розмірах визначених саме Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Однак позов підлягає частковому задоволенню.
Що стосується заявлених позивачем вимог щодо проведення їй виплати компенсації (ст. 37 Закону) за період з 01.01.2007 року до 09.12.2007 року встановлено, що позивач звернулася з позовом про стягнення недоплачених їй коштів 10.12.2008 року. Річний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, позивач пропустила.
Позивач не просить поновити пропущений ним строк звернення до суду щодо стягнення коштів за цей період. Не надала доказів пропущення нею зазначеного строку з поважних причин. Тому суд в позові позивачу про стягнення недоплачених коштів у відповідністю зі ст. 37 Закону період з 01.01.2007 року по 09.12.2007 року відмовляє у зв”язку з пропуском строку звернення до суду, а задовольняє в періоди з 10.12.2007р. по 31.12.2007р.
Але дію абзацу другого, третього, четвертого частини першої статті 37 Закону та абзацу третього, четвертого частини першої статті 39 Закону, зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом N 3235-IV( 3235-15 ) від 20.12.2005. На 2007 рік дію цих норм зупинено згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 року п. 30 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дії ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визнано неконституційним.
Зазначені положення ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, як неконституційні втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, яким зупинена дію ст.ст. 37, 39 Закону в частині виплати компенсації і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, не визнаний неконституційним. Положення зазначеного закону на даний час є чинними.
Відповідно до вимог статті 39 Закону зазначені виплати є складовою частиною заробітної плати позивача, строк давності, на виплати, які стосуються заробітної плати - не розповсюджується, а тому суд на користь позивача стягує доплату за вказаний період з 01.01.1998 року.
Компенсація передбачена ст.39 Закону підлягає стягненню за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу, а саме: з 1 жовтня 2007 року -460 грн., з 1 січня 2008 р. - 515 грн., з 1 квітня 2008 р. - 525 грн., з 1 жовтня 2008 р. - 545 грн., з 1 грудня 2008 р. - 605 грн. суд стягує на користь позивачки належну їй компенсацію.
Заборгованість перед позивачем (ст. 37 Закону) становить:
- з 10.12.2007р. по 31.12.2007 р.: 460грн./31дн.х21дн.х40% = 124,65грн. - 2,10 грн. (отриманих позивачем за зазначений період згідно ПКМ України) = 122,55 грн.
Заборгованість перед позивачем (ст. 39 Закону) становить:
- з 10.12.2007р. по 31.12.2007р.: 460грн./31дн.х21дн. = 311,61 грн.
Заборгованість за ст.39 становить: 301,11 грн. (311,61 грн. - 10,50 грн. (отриманих позивачем за зазначений період згідно ПКМ України)).
Загальна сума компенсації становить 423,66 грн. (122,55 грн. + 301,11 грн.).
Заперечень щодо правильності розрахунку та розміру виплат від відповідача до суду не надійшло.
Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, визнає неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо виплати позивачу грошової допомоги в меншому розмірі та стягує коштів у більшому розмірі, ніж зазначено у позовній заяві.
В решті позовних вимог суд позивачу відмовляє.
Керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ст. ст. 86, 158 -163, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, як потерпілому від аварії на ЧАЕС в меншому розмірі ніж передбачено Законом.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації заборгованість, передбачену ст.37 Закону в сумі 122,55 грн. та з Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації заборгованість згідно ст. 39 Закону в сумі 301,11 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О.П. Сичова