02 червня 2016 р. Справа № 503/2450/15-а
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря: Богданової С. Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування рішення, застосування фінансових санкцій № НОМЕР_1 від 27.11.2015 року,-
Позивач звернувся з даним позовом до суду та, уточнивши позовні вимоги, просив визнати неправомірним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області від 27 листопада 2015 року № НОМЕР_1.
В обґрунтування адміністративного позову вказує, що зазначене рішення про застосування фінансових санкцій було прийнято на підставі матеріалів перевірки СКМСД Кодимського РВ ГУМВС України в Одеській області господарської одиниці, розташованої за адресою: м. Кодима, вул. Леніна, 78а (магазин Мінімаркет), який належить позивачу на праві приватної власності. Також, до листа були додані копії протоколу про адміністративне правопорушення серія ОД 029301 від 27.07.2015 року та постанови № 5 від 28 липня 2015 року адміністративної комісії при виконкомі Кодимської міської ради про накладення адміністративного стягнення. При цьому позивач звертає увагу, що і в протоколі і в постанові адміністративної комісії зазначається про продавця ОСОБА_2, яка не працює у ФОП ОСОБА_3 з 26.04.2011 року. У зв'язку з тим, що ні позивач особисто, ні наймані працівники, з якими позивач знаходиться в трудових відносинах не вчиняли правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156 КУпАП, та ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, позивач вважає рішення Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_1 від 27 листопада 2015 року протиправним.
Одеським окружним адміністративним судом 23 березня 2016 року ухвалено постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_1 від 27.11.2015 року в повному обсязі.
Вирішуючи справу по суті та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив з правомірності рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та відповідно, необґрунтованості та недоведеності позиції позивача.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованним, незаконним та винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідачем заперечень на апеляційну скаргу не надано.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 21.03.2005 року за № 25370000000000163 (а.с. 11).
Судом встановлено, що 27 липня 2015 року оперативним уповноваженим ГКМСД Кодимського РВ капітаном міліції ОСОБА_4 складений протокол про адміністративне правопорушення серія ОД № 029301 відносно громадянки ОСОБА_2 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. (а.с. 56).
З даного протоколу вбачається, що 24.07.2015 року приблизно о 20.30 год. продавець магазину “Мінімаркет” ОСОБА_2 (місце роботи записано зі слів продавця) реалізувала неповнолітньому ОСОБА_5, 12.05. ІНФОРМАЦІЯ_1 три пляшки пива “Янтар” світле та пачку сигарет “Вінстон” червоні - 30 грн. за пиво та 20 грн. за сигарети. Свідками цього вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Факт реалізації ОСОБА_2 сигарет неповнолітньому ОСОБА_8 підтверджується протоколом від 27.07.2015 року серія ОД №029301, письмовими поясненнями громадян ОСОБА_9 від 25.07.2015 року, ОСОБА_10 від 25.07.2015 року, ОСОБА_11 від 27.07.2015 року, ОСОБА_7 від 27.07.2015 року, ОСОБА_12 від 25.07.2015 року, постановою адміністративної комісії при виконкомі Кодимської міської ради про накладення адміністративного стягнення від 28.07.2015 року №5 (а.с. 55-67).
27.11.2015 року Балтською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_3М.у вигляді штрафу 6800 грн. за порушення вимог ст. 15-3 Закону України № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.(а.с. 6)
Вказане рішення вручено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 01.12.2015 року. (а.с. 7).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з такого.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Частиною 1 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Тобто, імперативними приписами Закону заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.
Абзацом 8 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення вимог статті 15-3 цього ж Закону законодавець передбачив застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.
Разом з тим, частиною 4 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, - тобто дозволяє суб'єкту господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію.
Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, визначений Порядком застосування фінансових санкцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі - Порядок №790).
Відповідно до пункту 5 Порядку №790 однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що підставою для прийняття податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій є матеріали правоохоронних органів, а особою відповідальною за дотримання вимог законодавства є суб'єкт підприємницької діяльності, яким в даному випадку є ФОП ОСОБА_1.
Доводи апелянта стосовно протиправності спірного рішення на підставі того, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.07.2015 року та в постанові адміністративної комісії від 28.07.2015 року не зазначається про неї особисто та про осіб, з якими вона перебуває в трудових відносинах, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки ці документи підтверджують протиправність дій осіб, вчинених в приміщенні магазину, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1, та в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, у зв'язку з чим позивач несе відповідальність як суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Частиною 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), - що тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналізуючи наведені вищевикладені обставини справи та положення законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач несе персональну відповідальність за порушення чинного законодавства, а саме вимог Закону № 481, які вчиняються в належному йому об'єкті торгівлі, незважаючи на те, ким було допущено таке порушення. А тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини позивач є безпідставними.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що факт реалізації трьох пляшок пива “Янтар” світле та пачки сигарет “Вінстон” червоні в приміщенні магазину “Мінімаркет”, що належить ФОП ОСОБА_1 є підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами. При цьому позивачем не надано жодних доказів, які б спростували встановлені податковим органом порушення, а отже доводи позивача щодо протиправності прийнятого Балтською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Одеській області рішення про застосування фінансових санкцій Балтської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області від 27 листопада 2015 року № НОМЕР_1 є необґрунтованими.
Отже, доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, приймаючи до уваги вимоги податкового законодавства України, апеляційний суд дійшов до висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 19.10.2015 року № 000009/15-05-21/НОМЕР_2 є правомірним та обґрунтованим.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст. ст. 195,196, 198, 200, 206, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу отримання копії рішення сторонами.
Суддя-доповідач: ОСОБА_13
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: Л.П. Шеметенко