Справа: №826/13578/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
01 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Федотова І.В.
Межевича М.В.
за участю секретаря Запорожченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року у справі за позовом Аудиторської фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Аудит" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Аудиторська фірма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Аудит" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015 р. №0001061503 в частині штрафної санкції на суму 2521,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року позов задоволено. Скасовано штрафну санкцію у сумі 2521,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 25.06.2015 р. №0001061503.
На вказану постанову ДПІ у Печерському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі проведено камеральну перевірку Аудиторської фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-аудит» з питань своєчасності сплати суми грошового зобов'язання за І квартал 2014 року, ІV квартал 2014 року та І квартал 2015 року платника єдиного податку, за результатами якої складено акт (довідка) камеральної перевірки від 25.06.2015 р. №95/15.3.
Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України, а саме: протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб. Встановлено, що позивачем затримана сплата податкової заборгованості на 89, 29, 19, 3 днів.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 р. №0001061503, яким позивача на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 29, 19, 3 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 31811,1 грн. зобов'язано сплати штраф у розмірі 10% на загальну суму 3181,11 грн. (у тому числі 2521,00 грн. - за І квартал 2014 року та 605, 50 грн. і 53,61 грн. - за ІІІ квартал 2014 року).
Позивач вважає неправомірним накладення штрафу в частині суми 2521,00 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 р. №0001061503 позивач не оскаржував.
Відповідно до п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2. ст. 294 Податкового кодексу України).
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);.
Згідно з вимогами п. 295.3. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З наведеного вбачається, що граничним терміном сплати позивачем податкового зобов'язання за І квартал 2014 року є 20 травня 2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 травня 2014 року позивачем фактично здійснено сплату єдиного податку у розмірі 25210,00 грн. через ПАТ «Міський комерційний банк», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №5 від 13.05.2014 р. та банківської виписки по рахунку позивача за період з 01.05.2014 р. по 23.05.2014 р. щодо списання коштів.
При цьому, згідно п. 1 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу здійснюється, зокрема за платіжним дорученням.
Відповідно до п. 4 ст. 22 цього Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Пунктом 8.1 статті 8 цього Закону встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженого постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976.
Відповідно до п. 2.14. банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».
Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня (п. 2.19).
З копії платіжного доручення від 13.05.2014 р. №5 вбачається, що останнє прийняте банком протягом операційного дня, тому позивач сплатив податкові зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за перший квартал 2014 року в межах граничного терміну сплати.
Крім того, відповідно до п. 129.6. ст. 129 податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, нарахування позивачу штрафної санкції в розмірі 2521,00 грн. (щодо платежу з податку на суму 25210,00 грн. за І квартал 2014 року) є протиправним. Тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо скасування штрафної санкції на суму 2521,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 25.06.2015 р. №0001061503.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 р. ДПІ у Печерському районі визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги. Ухвалою від 05.05.2016 р. заявнику відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі. Станом на 01.06.2016 р. судовий збір заявником апеляційної скарги не сплачено, тому він підлягає стягненню судом, в розмірі встановленому ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", - 2009,70 грн. (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви). Згідно із ч. 1 ст. 9 цього Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2009,70 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді Федотов І.В.
Межевич М.В.
Повний текст ухвали складено 01.06.2016 року
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Федотов І.В.