01 червня 2016 рокусправа № 804/16492/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі 804/16492/15 за позовом ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
22 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила: скасувати податкове повідомлення - рішення №025-17 від 30.04.2015 року за формою «Ф» про сплату транспортного податку на 25000 грн., яке винесено Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, вимога відносно сплати транспортного податку у 2015 році висунута до неї як власника автомобіля суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не може вноситись пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, у зв'язку з чим, на думку позивача, транспортний податок має нараховуватись починаючи з нового бюджетного податкового періоду - з 01.01.2016 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.
Представник позивача у судовому засідання доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Представник відповідача, який був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи до судового засідання не з'явився, причини своєї неявки до суду не пояснив, порадившись на місці,з'ясувавши думку представника позивача, колегія суддів ухвалила за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у власності ОСОБА_2 перебуває легковий автомобіль Тоуоtа Ніghlander з об'ємом двигуна 3456 куб. см., який зареєстрований у встановленому законом порядку 26.11.2014 року, дата реєстрації вперше 24.04.2012 року, а отже у відповідності до п.п.267.1.1. п.267.1 ст. 267 є об'єктом оподаткування.
ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 025-17 від 30.04.2015р. про визначення грошового зобов'язання з транспортного податку на суму 25 000,00 грн., яке повернулось на адресу відповідача з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення № 025-17 від 30.04.2015р. є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач має сплачувати транспортний податок в силу Закону, відтак доводи про стабільність податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, не спростовує обов'язку платника податку встановленого Податковим законодавством.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правовідносини з приводу оподаткування транспортного засобу регулюються приписами Податкового кодексу України, іншими Законами, та актами органів місцевого самоврядування.
Так, 28 грудня 2014 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" (далі Закон).
Законом встановлено, що він набирає чинності з 01 січня 2015 року.
Пунктом 81 Закону статтю 267 Податкового кодексу України (транспортний податок) викладено в новій редакції.
Цією нормою права визначено, що платниками транспортного податку є власники автомобілів, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндра двигуна понад 3000 куб.см. для бензинових двигунів.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, та становить 25 000 грн., базовий податковий період становить 1 календарний рік.
Податкові повідомлення - рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.01.2015 року №7/60 внесено зміни до рішення міської ради від 27.12.2010 року №5/6 «Про місцеві податки та збори на території міста», з урахуванням змін, внесених рішенням ради від 28.12.2011 року №9/9 від 25.12.2013 року №8/45, від 18.06.2014 року №7/53, та введено в дію на території міста серед інших місцевих податків транспортний податок.
На думку податкового органу факт перебування у власності позивача транспортного засобу марки Тоуоtа Ніghlander з об'ємом двигуна 3456 куб. см., який є об'єктом оподаткування у відповідності до своїх технічних характеристик, є обставиною, що свідчить про необхідність сплати транспортного податку в силу приписів ст. 267 ПК України, що в свою чергу свідчить про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення у відношенні позивача.
Суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи відповідача обґрунтованими виходячи з наступного.
Так, як вже зазначалось, згідно із приписами ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., а ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Згідно пп. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України органи внутрішніх справ зобов'язані до 01 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
Відповідно до пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень- рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Сума визначеного транспортного податку, відповідно до пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року не змінює вид податку, а запроваджує новий податок, який в свою чергу підлягає сплаті з 01 січня 2015 року.
Відтак, доводи позивача про те, у відповідності до принципу стабільності податкового законодавства, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки законодавець не змінює вид податку, а запроваджує новий.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про наступне.
Так, у відповідності до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Принцип дії закону у часі виходить з того, що закон, як правило, зворотної сили не має, тобто не поширюється на правовідносини, які виникли до його видання. До конкретного факту чи випадку необхідно застосовувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт. Це правило відтворює сталість у відносинах між суб'єктами права, впевненість осіб у стабільності їх правового становища, в міцності правопорядку.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року» введено в дію новий податок, обов'язок сплати якого розповсюджується на власників автомобілів певної технічної характеристики (3000 к.см. об'єм циліндрів двигуна) та відповідного часу використання (до 5 років з моменту випуску).
Отже дію Закону, який ввів новий вид податку, законодавець пов'язує з настанням фактів та подій, що стосуються характеристики автомобіля його потужності та часу використання транспортного засобу станом на відповідний рік, починаючи з 2015 року.
Суд зазначає, що засобом забезпечення верховенства Конституції України є діяльність Конституційного Суду України щодо вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційності) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Ця діяльність здійснюється Конституційним Судом України на підставі частини першої статті 150 Конституції України, а також пункту 1 статті 13 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 025-17 від 30.04.2015р. про сплату податку на транспорт з фізичних осіб у сумі 25 000 грн. прийняте у відношенні позивача є законним та обґрунтованим та підстави для його скасування - відсутні.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а підстави для її зміни або скасування - відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі 804/16492/15 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна