ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
07.07.06 Справа № 3/223.
Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Енергетична компанія", м. Сімферополь
до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 35899 грн. 99 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -Дубаненко С.І. (дов. від 13.10.05 № 1210-2005),
від відповідача -не прибув (явка обов'язкова),
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 35899 грн. 99 коп., у тому числі збитки у сумі 6003 грн. 00 коп., відсотки за користування грошима -754 грн. 93 коп., інфляція -1693 грн. 26 коп.
Представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.
Клопотанням від 16.06.06 № НОМЕР_1 позивач просить розглянути справу за доказами, які є додатками до позовної заяви.
Відповідач відзиву на позов не надав, у судове засідання не прибув. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Позивач у судовому засіданні 07.07.06 надав пояснення щодо резолютивної частини позову та уточнив нормативне обґрунтування кожної позиції позовних вимог, зазначивши, що за позовною заявою просить стягнути з відповідача 35899 грн. 99 коп., у тому числі 27448 грн. 80 коп. - основну суму боргу на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України (визначивши, що гроші -це майно), 1693 грн. 26 коп. -суму інфляції на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, 754 грн. 93 коп. - відсотки за користування грошима - 3% річних, як відповідальність за неналежне виконання зобов'язання на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, 6003 грн. 00 коп. - збитки на підставі ст.ст.225-226 Господарського кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до наступного.
Між сторонами у справі укладений договір від 19.04.05 № НОМЕР_2 (а.с.7-12), за умовами якого «Продавець» (відповідач у справі) зобов'язався поставити та передати у власність “Покупця» (позивача у справі) “Товар» (вугілля марки АМ у кількості 700 тонн за ціною 310 грн. за тону з урахуванням ПДВ, без залізничного тарифу, на загальну суму 217000 грн. з урахуванням ПДВ, без залізничного тарифу), у строк від 3-х до 5-ти днів з моменту отримання 50% передплати від вартості «Товару», а «Покупець» прийняти та оплатити цей “Товар» на умовах цього договору (п.п.1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 4.1, 5.1, 5.2 договору). При цьому п.п.5.1.та 5.2 договору передбачено, що оплата вартості відвантаженого вугілля здійснюється «Покупцем» у вигляді 50% передоати від вартості Товару на розрахунковий рахунок «Продавця» , решта 50% - за номером вагону, за 4 залізничною накладною, та оплата транспортних витрат здійснюється «Покупцем» у вигляді 100% переодплати на розрахунковий рахунок «Продавця». За умовою п.6.1 договору вугілля відвантажується мінімальною партією по 1 вагону (70 тон). Наявність будь-яких специфікацій та додатків до цього договору останнім не передбачена.
Позивач здійснив передоплату за вугілля у кількості 69 тон та 2 залізничних тарифу на суму 27448 грн. 80 коп. за платіжним дорученням від 05.05.05 № НОМЕР_3 (а.с.9), зазначивши у призначені платежу, що здійснює передоплату згідно з рахунком від 04.05.05 № НОМЕР_4. При цьому рахунок від 04.05.05 № НОМЕР_4 (а.с.8) був виставлений відповідачем на суму 45809 грн. 40 коп. з урахуванням ПДВ (38174 грн. 50 коп. - без ПДВ , у тому числі 35650 грн. за 138 тон вугілля та 2524 грн. 50 коп. -за один залізничний тариф).
У зв'язку з тим, що відповідач не поставив позивачеві «Товар» на суму здійсненої передплати позивач направив відповідачеві лист від 30.06.05 № НОМЕР_5, пропонуючи повернути передплату у строк до 07.07.05
Згідно зі ст.1212 ЦК України позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 27448 грн. 80 коп. - як майно, одержане останнім за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, (безпідставно придбане майно), при цьому, визначаючи цю грошову суму як основний борг відповідача перед позивачем.
На вказану суму, заявлену у позові до стягнення - 27448 грн. 80 коп., позивачем нараховані інфляційні у сумі 1693 грн. 26 коп. (за період з 05.05.05 по 31.01.06) та 754 грн. 93 коп. - відсотки за користування грошима - 3% річних, як відповідальність за неналежне виконання зобов'язання (за одинадцять місяців) на підставі ст.625 ЦК України, які позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім того, позивач за позовною заявою на підставі ст.ст. 225-226 ГК України просить стягнути з відповідача збитки у сумі 6003 грн. 00 коп., з яких 2760 грн. - штрафні санкції у вигляді 5% від вартості недопоставленої партії товару та 3243 грн. -переплата за товар (вугілля), придбаний позивачем у ПП «Асоціація «Автолюкс», як зазначає останній у розрахунку недоотриманого прибутку (а.с.10).
Відповідач відзиву на позов не надав.
Оцінивши доводи позивача та обставини справи у їх сукупності, розглянувши додатково надані документи, суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступного.
В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної суми боргу - як майна, одержаного відповідачем за рахунок позивача без достатньої правової підстави, (безпідставно придбане майно), позивач посилається на ст.1212 ЦК України, при цьому, зазначаючи, що гроші -це майно.
Глава 83 ЦК України (ст.1212 ЦК України, на якої ґрунтуються вищезазначені вимоги позивача) стосується зобов'язань, що виникають у зв'язку з безпідставним придбанням чи збереженням майна однією особою за рахунок іншої. Частиною 1 статті 1212 ЦК України на яку посилається у позовній заяві позивач, передбачено, що особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі.
Позивачем не доведено, що відповідач придбав чи зберіг майно (грошову суму передоплати у розмірі 27448 грн. 80 коп.) без достатніх правових підстав, оскільки сума передплати перерахована позивачем відповідачеві на виконання умов договору від 19.04.05 № НОМЕР_2; вказана грошова сума передоплати необґрунтовано визначена у позові як основна сума боргу та безпідставно придбане майно одночасно.
На вказану суму, заявлену у позові до стягнення - 27448 грн. 80 коп., позивачем нараховані інфляційні у сумі 1693 грн. 26 коп. (за період з 05.05.05 по 31.01.06) та 754 грн. 93 коп. - відсотки за користування грошима - 3% річних, як відповідальність за неналежне виконання зобов'язання (за одинадцять місяців) на підставі ст.625 ЦК України. Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошових зобов'язань, які виникають з укладеного між сторонами договору чи з закону. Як свідчать матеріали справи, та відповідно до умов договору від 19.04.05 № НОМЕР_2, за відповідачем станом на 05.05.05 відсутні грошові зобов'язання перед позивачем. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1693 грн. 26 коп. -інфляційних нарахувань (за період з 05.05.05 по 31.01.06) та 754 грн. 93 коп. - відсотки за користування грошима - 3% річних, як відповідальність за неналежне виконання грошового зобов'язання (за одинадцять місяців), що нараховані на суму передплати 27448 грн. 80 коп., яка заявлена у позові до стягнення як безпідставно придбане майно, слід визнати необґрунтованими.
До того ж, грошові зобов'язання відповідача перед позивачем відсутні й з огляду на те, що позивачем безпідставно направлений відповідачеві лист від 30.06.05 № НОМЕР_5 із посиланням на невиконання відповідачем його обов'язку за договором та із пропонуванням повернути передплату у строк до 07.07.05, оскільки за умовами договору обов'язок відповідача поставити позивачеві вугілля виникає у строк від 3-х до 5-ти днів з моменту отримання 50% передплати від вартості «товару» та 100% передплати транспортних витрат (залізничного тарифу). «Товар» визначений за умовами вказаного договору як вугілля марки АМ у кількості 700 тонн за ціною 310 грн. за тону з урахуванням ПДВ, без залізничного тарифу, на загальну суму 217000 грн. з урахуванням ПДВ, без залізничного тарифу. Проте позивач здійснив передплату 50% Товару (вугілля у кількості лише 69 тон, а не 350 тон) та 100% залізничного тарифу за 2 вагони вугілля всього на суму 27448 грн. 80 коп., що не доводить виконання позивачем умов договору щодо розміру передоплати та не доводить виникнення за відповідачем обов'язку щодо поставки відповідного «Товару»; передплата у розмірі згідно з виставленими рахунками не передбачена умовами вказаного договору. Усталена практика взаємовідносин сторін у справі щодо передплати відповідного товару у розмірі згідно з виставленими рахунками не доведена позивачем, належні докази цього до суду не надані. Строк дії договору від 19.04.05 № НОМЕР_2 не закінчився, договір діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань, і сторони мають можливість виконати зобов'язання за вказаним договором відповідно до умов п.п.4.1, 5.1,.5.2 цього договору.
У задоволені позову в частині стягнення збитків у сумі 6003 грн., що заявлені позивачем до стягнення на підставі ст.ст.224-226 ГК України, слід відмовити за необґрунтованістю, враховуючи вищезазначене, а також те, що розрахунок пред'явленої до стягнення суми збитків (додаткових витрат, недоотриманого прибутку, як зазначено у позові) -6003 грн. позивачем зроблено через складання 2760 грн. - штрафних санкції у вигляді 5% від вартості недопоставленої партії товару та 3243 грн. -переплати за товар (вугілля), придбаний позивачем у ПП «Асоціація «Автолюкс» (як зазначено позивачем у розрахунку недоотриманого прибутку (а.с.10). При цьому ні у позовній заяві, ні у вказаному розрахунку позивач не зазначив, на підставі яких договорів ним було сплачено 2760 грн. та переплачено 3243 грн., не послався на первинні документи, що обґрунтовують розрахунок недоотриманого прибутку.
До того ж, у матеріалах справи відсутні достатньо точні дані, які б безспірно підтверджували реальну можливість одержання прибутку. У розрахунку позову відсутні відповідні відомості, які б містили відповідні фактичні дані.
Також, господарський суд вважає, що не є очевидним необхідний причинний зв'язок між діями відповідача та невиконанням позивачем своїх зобов'язань за договором, що наданий до матеріалів справи від 04.05.05 № НОМЕР_6 з ПП «Синтаксис» (а.с.11), а також достатня ступінь турботливості позивача щодо виконання вказаного договору від 04.05.05 № НОМЕР_6. Так, п.2.1 цього договору з ПП «Синтаксис» було визначено строк поставки товару (вугілля) протягом 5-ти днів з моменту подачи заявки ПП «Синтаксис» (надана до матеріалів справи заявка ПП «Синтаксис» (а.с.13) датована 04.05.05), у той час, коли у договорі між сторонами у справі від 19.04.05 № НОМЕР_2 було визначено, що поставка товару (вугілля) має відбутися у строк до 5-ти днів з моменту отримання відповідачем передоплати за вугільну продукцію та залізничний тариф. Як вбачається з матеріалів справи, позивач лише 05.05.05 та взагалі лише частково виконав свої зобов'язання за договором від 19.04.05 № НОМЕР_2 щодо здійснення передплати у відповідному розмірі.
Також позивачем не доведено, що передача позивачем вугілля за відповідним договором від 04.05.05 № НОМЕР_6 з ПП «Синтаксис» (а.с.11) та придбання позивачем вугілля за наданим до матеріалів справи договором від 16.05.05 № 12 з ПП «Асоціація «Автолюкс» (а.с.15-16) прямо пов'язано із виконанням відповідачем перед позивачем відповідного обов'язку за договором від 19.04.05 № НОМЕР_2; не доведено, що позивач у справі прийняв будь-які заходи, щоб укласти у відповідний період часу договір на поставку відповідного вугілля за ціною, що не перевищує ціну на вугілля, визначену сторонами у справі за договором від 19.04.05 № НОМЕР_2; у квитанції до прибуткового касового ордеру № НОМЕР_7 (а.с.12) зазначено, що сума 2760 грн. -5% за не виконання умов договору від 04.05.05 № НОМЕР_6 прийнята ПП «Синтаксис» не від підприємства позивача у справі, а від фізичної особи -ОСОБА_2 та матеріалами справи не підтверджується те, що зазначена сума прийнята від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Енергетична компанія" через вказану фізичну особу; належними доказами у справі не підтверджена вина відповідача у спричиненні заявлених у позові збитків позивачеві.
На підставі вищевикладеного, у задоволені позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю з віднесенням судових витрат на позивача
На підставі викладеного, керуючись ст.44, 49, 75, 82,84,85 ГПК України, суд
1.У задоволені позову відмовити.
2.Судові витрати за позовом покладаються на позивача .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення : 07.07.06.
Суддя М.Л. Доманська