Справа № 465/789/13-к
пр.№ 1/464/3/16
31.05.2016 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарях судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
та підсудних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно п. 1 ст. 89 КК України раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
в скоєнні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 УК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українця, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, не одружений, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно п. 9 ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
в скоєнні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скоїли злочин проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
02.09.2010 року близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за попередньою змовою між собою та з невстановленою органами досудового слідства особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, прибули до будинку АДРЕСА_3 , який належав ОСОБА_16 . Дочекавшись повернення ОСОБА_16 додому, який почав паркувати свій службовий автомобіль на подвір'ї та скориставшись своєю чисельною перевагою, раптово, через відкриті ворота, з метою заволодіння майном ОСОБА_16 , проникли на територію його домогосподарства, де діючи за попередньою змовою між собою та з невстановленою особою, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 вчинили напад на ОСОБА_16 . Долаючи опір останнього, біля вхідних дверей в будинок повалили ОСОБА_16 на землю, при цьому застосували фізичне насильство у вигляді нанесення потерпілому чисельних ударів ногами та руками, після чого, використовуючи заздалегідь приготовлену липку стрічку - скотч, обмотали нею руки, ноги та голову ОСОБА_16 , закривши ним отвори рота та носа та здавлюючи шию невстановленим компактним тупим еластичним предметом, чим заподіяли наступні тілесні ушкодження: садно з кровопідтьоком на чолі зліва, садно в тім'яній ділянці зліва на межі з потилицею, садно на поясі справа, дрібні садна на носі, в ділянці рота, на підборідді, на вилицях, щоках, на грудях, дрібно смугасті садна на лівому передпліччі, смугасте садно на правому передпліччі; два плямистих кровопідтьоки в ділянці грудини, смугасті кровопідтьоки на передпліччях; крововиливи на слизовій оболонці губ, крапкові - на слизовій оболонці нижньої губи; крововиливи підшкірні в ділянці сонних артерій, садна - на кінчику язика, уточнені мікроскопічно, крововилив в ділянці сонних артерій, садна - на кінчику язика, уточнені мікроскопічно, крововилив в ділянці сонячного сплетіння, в м'які покрови правої скроні, в ділянці правої ключиці підшкірно, з переходом на ділянку плечового суглобу, в лівій надлопатковій ділянці, в ділянці куприка; непрямий перелом 7-го ребра справа по середньо ключичній лінії з крововиливом в оточуючі м'які тканини; мікроскопічно визначені початкові реакційно ескудальні зміни в ділянці перелому, а також в крововиливи ділянки сонячного сплетіння, саден язика, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (ссадна, кровопідтьоки, крововиливи) та середньої тяжкості (перелом) і не мають прямого причинного зв'язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_16 є гостре порушення мікроциркуляції у м'яких оболонках і тканині головного мозку, легенях, щитоподібній залозі та наднирниках, вогнищевою емфіземою, вогнищевим набряком легень, міокарду, що стало наслідком закриття отворів носа та рота, здавлення шиї. Тобто смерть ОСОБА_16 настала від механічної асфіксії. Зрозумівши, що ОСОБА_16 помер, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та невстановлена органами досудового розслідування особа з місця вчинення злочину втекли.
Підсудний ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів заперечив, пояснивши, що нападу на ОСОБА_16 не вчиняв.
Підсудний ОСОБА_11 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів заперечив, пояснивши, що нападу на ОСОБА_16 не вчиняв.
Незважаючи на невизнання підсудними своєї вини, їх винуватість у скоєнні злочину проти життя та здоров'я особи підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, згідно з протоколом огляду місця події від 02.09.2010 року, при огляді подвір'я по АДРЕСА_3 виявлено труп ОСОБА_16 з ознаками насильницької смерті, на доріжці вказаного подвір'я виявлено слідові доріжку у вигляді крапель речовини, схожої на кров (т. 1 а.с. 8-28).
Під час повторного огляду місця події 03.09.2010 року вилучено фотокамеру «Олімпус», свідоцтво про реєстрацію ТВ НОМЕР_1 , візитні картки в кількості 18 штук, брелок «Шеріф», мобільний телефон «Сіменс», мобільний телефон «Самсунг», 12 відбитків пільців, 12 відрізків клейкої стрічки. (т. 1 а.с. 51-74).
ОСОБА_17 , допитана в судовому засіданні в якості свідка, пояснила, що 02.09.2010 року вона працювала слідчим Пустомитівського РВ ГУМВС та в складі оперативної групи виїздила на місце події, де було виявлено труп ОСОБА_16 , а також плями бурого кольору на бруківці. ОСОБА_17 склала протокол огляду місця події. Оскільки під час огляду місця події пішов дощ, експерти накрили всі плями для їх збереження та на цьому огляд завершився. На наступний день проводився повторний огляд, проте проводила його не ОСОБА_17 , а інший слідчій, оскільки вона слідство по цій справі не проводила.
Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_18 повідомив, що вночі з 02.09.2010 року на 03.09.2010 року він проводив огляд трупа ОСОБА_16 на місці події, проте не робив розтин, оскільки особисто був знайомий із загиблим. Під час огляду трупа ОСОБА_18 відзначав всі видимі тілесні ушкодження та не помітив явних ушкоджень, які могли бути причиною смерті. На думку ОСОБА_18 причиною смерті стала асфіксія внаслідок закриття скотчем отворів носа та рота, а стан здоров'я Федини та проблеми з утрудненням дихання пришвидшили настання смерті.
Свідок ОСОБА_19 , допитаний в судовому засіданні повідомив, що був запрошений в якості понятого під час першого огляду місця події на подвір'ї ОСОБА_16 . Також ОСОБА_19 пояснив, що труп та виявлені на подвір'ї предмети були накриті від дощу. Які саме предмети були накриті ОСОБА_19 не пом'ятає.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 пояснив, що в вересні 2010 року він знаходився вдома у своїх родичів в с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області. Близько 21 години 45 хвилин він виходив на подвір'я та почув гавкіт собаки та сильний стогін людини на сусідньому подвір'ї, що належить ОСОБА_16 . Повернувшись до будинку свідок повідомив про почуте своєму дядькові ОСОБА_21 , після чого він разом з дядьком вийшли на подвір'я біля будинку і слухали, що відбувалось на території ОСОБА_16 . При цьому вони чули розмову кількох осіб пошепки. Дядько підійшов до паркану, підтягнувся на руках та декілька секунд дивився на подвір'я ОСОБА_16 , після чого повернувся і сказав йти в будинок, а сам разом із своїм сином пішов в напрямку брами сусіда. Повернувшись до будинку та піднявшись на другий поверх, ОСОБА_20 через вікно побачив, як хтось сів в автомобіль ОСОБА_16 , що був на подвір'ї останнього, однак роздивитися дану особу він не зміг.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що він є сусідом вбитого ОСОБА_16 02.09.2010 року до нього в гості приїхав племінник ОСОБА_20 . Близько 22 години повернувшись з вулиці племінник сказав, що у сусіда щось сталося, дуже гавкає собака. ОСОБА_21 вийшов на подвір'я, де побачив, що в автомобілі сусіда увімкнене світло, та почув, що хтось говорить і якась людина пішла за будинок ОСОБА_16 . ОСОБА_21 подзвонив ОСОБА_22 , щоб той зв'язався із ОСОБА_16 . Пізніше йому передзвонив ОСОБА_22 і сказав, що не зміг додзвонитися. Разом із сином ОСОБА_21 пішов до брами ОСОБА_16 . Увійшовши на подвір'я, побачив ОСОБА_16 , який лежав зв'язаний на дворі. Потім почали з'їжджатися інші люди та працівники правоохоронних органів.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні повідомив, що у вересні 2010 року ввечері він їхав з дому на роботу та по дорозі його зустрів сусід ОСОБА_21 , який сказав, що у ОСОБА_16 щось трапилось і попросив посвітити фарами у його подвір'я. Посвітивши на подвір'я ОСОБА_16 вони нічого не побачили, однак проїхавши на подвір'я будинку виявили тіло потерпілого ОСОБА_24 , руки, ноги та рот якого були зв'язані скотчем. Після побаченого вони виїхали з двору та викликали міліцію.
ОСОБА_22 , допитаний в якості свідка в судовому засіданні, пояснив, що восени 2010 року близько 22 години 15 хвилин йому зателефонував ОСОБА_21 і повідомив, що у ОСОБА_16 темно і якийсь шум, можливо щось сталося. ОСОБА_22 подзвонив до ОСОБА_25 , щоб той дізнався у ОСОБА_16 що сталося, однак приблизно через 5 хвилин передзвонив ОСОБА_25 та сказав, що ОСОБА_16 не відповідає на телефонні дзвінки, тому він поїде подивитися чи все у нього гаразд. Він також поїхав на місце події, де вже були якісь люди, а у подвір'ї на куті будинку лежав зі зв'язаними скотчем руками, ногами та ротом ОСОБА_16 .
З показань свідка ОСОБА_25 , які дані ним під час досудового розслідування та оголошені в судовому засіданні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України (1960 року) вбачається, що ОСОБА_25 в 2010 році працював на посаді заступника сільського голови в с. Зимна Вода. О 22 годині 20 хвилин 02.09.2010 року йому зателефонував ОСОБА_22 та попросив зв'язатися з мешканцем селища ОСОБА_16 . На телефонні дзвінки останній не відповів. Після цього ОСОБА_25 повідомив про це голові сільської ради ОСОБА_26 . Разом вони поїхали до будинку ОСОБА_16 , де виявилося тіло останнього. Ножицями, які принесли сусіди, ОСОБА_26 зрізав скотч з обличчя ОСОБА_16 , проте ознак життя він вже не подавав (т. 2 а.с. 26-27).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_26 пояснив, що станом на 02.09.2010 року він займав посаду голови сільської ради та приблизно о 22 години 30 хвилин до нього подзвонив його заступник ОСОБА_25 і повідомив, що у ОСОБА_16 щось сталося. ОСОБА_26 приїхав до будинку ОСОБА_16 , брама вже була відкрита, було багато людей, на куті будинку лежав ногами до подвір'я та зв'язаний скотчем ОСОБА_16 . ОСОБА_26 розрізав ножицями скотч, оскільки ще сподівався надати ОСОБА_16 допомогу.
З показів свідка ОСОБА_27 даних у судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_16 був чоловіком сестри його дружини. Довгий час вони всі разом проживали в с. Рудно. Приблизно за півтора року до смерті ОСОБА_16 переїхав проживати у свій новий будинок в с. Зимна Вода. 02.09.2010 року ОСОБА_16 , як зазвичай, по дорозі з роботи заїжджав до них в гості. Близько 21 години 50 хвилин ОСОБА_16 виїхав від них до себе додому. Через деякий час в той же день до ОСОБА_27 зателефонували та повідомили, що ОСОБА_16 вбили. На місце події свідок приїхав близько 22 години 40 хвилин, однак до трупа його не пустили. На наступний день ОСОБА_27 був присутній при огляді працівниками міліції будинку вбитого, в якому всі речі були на своїх звичних місцях, у зв'язку із чим він вважає, що нападники всередину будинку не потрапили.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №748/2010 від 06.10.2010 року, смерть ОСОБА_16 настала від механічної асфіксії через закриття отворів рота та носу і здавлення шиї компактним тупим предметом, що привело до гострого порушення мікроциркуляції всяких оболонках і тканині головного мозку, легенях, щитоподібній залозі та наднирниках з вогнищевою гострою емфіземою, вогнищевим набряком легень, міокарду. Цей підсумок ґрунтується на даних судово-медичного і мікроскопічного досліджень, зокрема наявність загально асфіктивних ознак /гостро насталої смерті/: множинних крапкових і великокрапкових крововиливів на слизових оболонках очей, в шкірі лиця, на легенях і серці, венозне повнокрів'я внутрішніх органів, рідка темна кров; ознак гострого порушення мікроциркуляції у вказаних внутрішніх органах, ознак гострої емфіземи /вздуття/ легень і наявність пошкоджень в ділянці роту та носу, підшкірно в ділянці сонних артерій і саден на кінчику язика. При експертизі трупа ОСОБА_16 виявлені тілесні ушкодження: садно з кровопідтьоком на чолі зліва, садно в тім'яній ділянці зліва на межі з потилицею, садно на поясі справа, дрібні садна на носі, в ділянці роту, на підборідді, на вилицях, щоках, на грудях, дрібно смугасті садна на лівому передпліччі, смугасте садно на правому передпліччі; два плямистих кровопідтьоки в ділянці грудини, смугасті кровопідтьоки на передпліччях; крововиливи на слизовій оболонці губ, крапкові - на слизовій оболонці нижньої губи; крововиливи підшкірні в ділянці сонних артерій, садна - на кінчику язика, уточнені мікроскопічно, крововилив в ділянці сонячного сплетіння, в м'які покрови правої скроні, в ділянці правої ключиці підшкірно, з переходом на ділянку плечового суглобу, в лівій надлопатковій ділянці, в ділянці куприка; непрямий перелом 7-го ребра справа по середньо-ключичній лінії з крововиливом в оточуючі м'які тканини; мікроскопічно визначені початкові реакційно ескудальні зміни в ділянці перелому, а також в крововиливі ділянки сонячного сплетіння, саден язика. Вказані пошкодження, окрім крапкової рани біля правого вуха, спричинені від неодноразової дії тупих предметів, незадовго або в час настання смерті потерпілого. Садна на кінчику язика могли утворитись внаслідок стиснення його між передніми зубами. Крапкова рана утворилась від дії колючого предмету в такий же проміжок часу. Садна в ділянці роту, носу, крововиливи на слизовій оболонці губ, а також в м'які тканини в ділянці сонних артерій, садна на кінчику язика утворились від дії компактного, відносно еластичного тупого предмету, очевидно при закриванні отворів рота та носа, а також при стисненні шиї такими, можливо й при замотуванні голови скетчем. Пошкодження на тулубі та голові у вигляді кровопідтьоків, саден, підшкірних крововиливів, перелом 7-го ребра справа по середньо-ключичній лінії, крововилив в ділянці сонячного сплетіння утворились від неодноразової вдаряючої дії тупого предмету; смугасті пошкодження на передпліччі в нижній третині утворились від дії тупого предмету з обмеженою вузькою поверхнею, яким можуть бути годинник, браслет і т.п., а пошкодження на передпліччі могли утворитись і при зриванні цих предметів; садно на поясниці справа могло утворитись і при волочінні тіла або при іншому терті о тупий предмет. По ступеню тяжкості перелом 7-го ребра має ознаки середнього по критерію тривалості розладу здоров'я у живих осіб, решта пошкоджень мають ознаки легких. Вказані пошкодження не мають прямого причинового зв'язку з настанням смерті. Пошкодження в ділянці отворів носа і роту, в ділянці сонних артерій є слідами прикладання сили, внаслідок якої через закриття отворів носа та рота, здавлення шиї настала смерть від механічної асфіксії. Крововилив в ділянці сонячного сплетіння розміщувався в шокогенній зоні і міг спричинити явища шоку, але в даному випадку окрім ДВЗ - синдрому інших клінічних ознак шоку виявлено не було, очевидно через швидке настання смерті від асфіксії. Кров трупа ОСОБА_16 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А (т. 2 а.с. 93-105).
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_28 підтвердив свої висновки та додатково пояснив, що смерть потерпілого настала від механічної асфіксії через закриття отворів рота та носу і здавлення шиї. Намотування скотчу на обличчі та сдавлення шиї, скоріш за все, відбувалося одночасно.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_30 пояснили, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів вони мали бесіду із раніше неодноразово судимим ОСОБА_31 , який їм повідомив, що від його знайомого ОСОБА_32 йому стало відомо, що останній разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 здійснив напад на головного лікаря Пустомитівської лікарні, проте вказаний напад виявився невдалим, ОСОБА_33 нічого не заробив та ще й «повісив на себе жмура».
Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 20-1365 від 13.12.2010 року встановлено генетичний профіль особи, яка може бути причетною до вчинення даного злочину. У висновку зазначено, що генетичні ознаки слідів крові у змивах № 6-8, 13, 14, 16, 17 збігаються між собою та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_16 (т. 3 а.с. 41-46)
Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №3/331 від 30.03.2012 року генетичні ознаки слідів крові у змивах з місця події (об'єкти 6-8, 13, 14, 16, 17) збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_10 . Сукупність генетичних ознак у вказаних об'єктах зустрічається не частіше ніж 1 серед 570 секстильйонів осіб (т. 4 а.с. 22-24).
Висновком молекулярно-генетичної експертизи № 20-190 від 04.04.2011 року в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження були встановлені генетичні ознаки епітеліальних клітин у змиві з годинника, змиві з браслета. При цьому встановлено, що генетичні ознаки епітеліальних клітин, встановлених у змиві з годинника, співпадають з генетичними ознаками слідів крові, встановленими у змивах (з місця події) (т. 3 а.с. 60-65).
Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №3/478 від 25.04.2012 року встановлено, що на фрагментах прозорої липкої стрічки виявлено поодинокі ізольовані клітини та встановлено їх генетичні ознаки. Генетичні ознаки клітин на фрагменті липкої стрічки (об'єкт 21), є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_11 та невстановленої особи чоловічої статі (т. 4 а.с. 60-66).
Висновком молекулярно-генетичної експертизи №3/830 від 05.07.2012 року встановлено, що генетичні ознаки епітеліальних клітин, виявлених у змиві з годинника, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_10 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак епітеліальних клітин, встановлених у змиві з годинника та генетичних ознак зразка крові ОСОБА_34 , складає 2,01?10??7. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 4,96?10??6, тобто 1 серед 49,6 квадрильйонів осіб (т. 4 а.с. 87-89).
Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_35 підтвердила свої висновки, зазначені у вказаному висновку.
За вимогами ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення.
Суд не може прийняти в якості доказів невинуватості підсудих їх свідчення, оскільки ці свідчення суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам.
Так, факт присутності підсудних на місці злочину підтверджується висновками молекулярно-генетичних експертиз, якими встановлено, що генетичні ознаки крові та епітеліальних клітин, що виявлені на годиннику та браслеті ОСОБА_16 на місці злочину, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_10 , а виявлені на фрагментах прозорої липкої стрічки, якою було зв'язано ОСОБА_16 , поодинокі ізольовані клітини є змішаними та містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_11 та невстановленої особи чоловічої статі.
Щодо показань свідка ОСОБА_36 , даних в судовому засіданні, який є другом підсудних та повідомив, що спілкувався із ОСОБА_10 02.09.2010 року та 03.09.2010 року та повідомив суду, що ОСОБА_10 у вказаний час перебував в «запої», а тому не міг скоїти даного злочину, то суд приходить до переконання, що такі показання дані з метою створення підсудному штучного алібі. Крім того, та обставина, що ОСОБА_37 зустрічався з ОСОБА_10 о 17 годині 00 хвилин 02.09.2010 року не свідчить про те, що о 22 годині того ж дня ОСОБА_10 не міг бути на місці злочину в с. Зина Вода Пустомитівськогно району на подвір'ї ОСОБА_16 .
Проаналізуваши та оцінивши вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки як окремо так і у сукупності в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в скоєнні злочину проти життя та здоров'я особи.
При цьому суд вважає, що органами досудового розслідування неправильно кваліфіковано дії підсудних за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Так, кваліфікуючи дії підсудних за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України органи досудового розслідування виходили з того, що своїми діями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили умисне вбивство з корисливих мотивів вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Склад вищезазначеного злочину передбачає обов'язкову наявність умислу на заподіяння смерті іншій людині. Проте, ні під час досудового розслідування, ні в ході судового розгляду справи не встановлено наявність умислу в діях підсудних на заподіяння смерті ОСОБА_16 . Жодний із зібраних та досліджених доказів не свідчить про наявність такого умислу. Про відсутність умислу на заподіяня смерті ОСОБА_16 свідчать також характер тілесних ушкоджень, їх локалізація та механізм утворення. Всі тілесні ушкодження, які були заподіяні ОСОБА_16 , не були небезпечними для його життя та здоров'я в момент їх заподіяння. Смерть настала внаслідок закриття отворів носа і рота скотчем з одночасним здавленням шиї. Проте, з показань експерта ОСОБА_18 вбачається, що в разі задовільного стану здоров'я ОСОБА_16 та відсутності у нього проблем з диханням, за вищезазначених обставин смерть аби не настала взагалі, аби настала значно пізніше, ніж це відбулося.
В судовому засіданні підтверджено, що саме підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скоїли напад на ОСОБА_16 , заподіяли йому легкої та середньої тяжкості тілесні ушкодження, обмотали скетчем його тіло, закривши отвори носа та рота, та саме внаслідок дій підсудних настала смерть ОСОБА_16 .
Проте, враховуючи відсутність доказів щодо наявності умислу на заподіяння смерті ОСОБА_16 , ступінь тяжкості, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень, причину смерті, суд приходить до висновку, що смерть ОСОБА_16 настала внаслідок необережності з боку підсудних. Тобто, має місце необережність у виді злочинної недбалості, коли особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити.
За таких обставин дії підсудних слід кваліфікувати не за ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, а за ч. 1 ст. 119 КК України, оскільки своїми діями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скоїли вбивство через необережність.
Враховуючи відсутність умислу на заподіяння смерті ОСОБА_16 , а також на той факт, що йому не було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень та його смерть настала через необережність, суд приходить до висновку, що дії підсудних невірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.
Склад вказаного злочину передбачає напад з метою заволодіння чужим майном, розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Тобто, наявність тяжких тілесних ушкоджень є обов'язковою. Проте, згідно висновку судово-медичної експертизи виявлені на трупі ОСОБА_16 тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (синці, ссадна, кловопідтьоки) та до ушкоджень середньої тяжкості (перелом ребра). Таким чином, в діях підсудних відсутня така обов'язкова кваліфікуюча ознака передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України злочину, як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
В той же час, факт нападу підсудних на ОСОБА_16 з метою заволодіння майном останнього знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Та обставина, що після настання смерті ОСОБА_16 підсудні не заволоділи його майном, не свідчить про відсутність в їх діях корисливого мотиву. В судовому засіданні встановлено, що під час нападу ОСОБА_16 чинив супротив, що було помічено сусідами. Саме через те, що сусіди почали проявляти зацікавленість в тому, що відбувається на подвір'ї ОСОБА_16 , підсудні були позбавлені реальної можливості довести до кінця свій умисел на заволодіння майном загиблого.
За таких обставин суд вважає правильним кваліфікувати дії підсудних щодо нападу на ОСОБА_16 за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, або погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та поєднаний з проникнення в житло, інше приміщення чи сховище.
Крім того, ОСОБА_11 скоїв злочин в сфері обороту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за наступних обставин:
У невстановленому органами досудового розслідування місці, в невстановлений період часу, не встановленим способом за невстановлених обставин ОСОБА_11 незаконно придбав у не встановленої особи порошкоподібну речовину світло-коричневого кольору, яка містить діацетилморфін (героїн) масою 0,1558 грам та 6-моноацетилморфін масою 0,0183 грам, які відносяться до особливо-небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та ацетил кодеїн, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Вказану речовину ОСОБА_11 зберігав без мети збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в барсетці, у якій знаходилось посвідчення водія на прізвище ОСОБА_11 , та яка була вилучена 31.03.2012 року під час проведення санкціонованого обшуку за вказаною адресою.
Підсудний ОСОБА_11 в судовому засіданні свою вину у вчиненні данного злочину не визнав.
Проте, винуватість ОСОБА_11 у скоєнні вказаного злочину знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Так, згідно протоколу обшуку від 31.03.2012 року, який проведено за місцем проживання ОСОБА_11 , в барсетці, у якій знаходилось посвідчення водія на прізвище ОСОБА_11 , виявлено та вилучено полімерний пакет з вмістом порошкоподібної речовини сірого кольору.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_38 повідомив, що він був понятим при проведенні обшуку в квартирі ОСОБА_11 31.03.2012 року. Квартира, в якій проводився обшук, знаходилася в районі «Санта-Барбари» на першому поверсі. Під час обшуку з тумбочки витягнули барсетку, поставили на ліжко, відкрили й дістали звідти якусь речовину в прозорому пакетику.Пакетик був маленький, прозорий, закритий, як аптечний - з герметичною застібкою. Все вилучене було описано та опечатано.
Оголошені у судовому засіданні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України (1960 року) показання свідка ОСОБА_39 є аналогічними показанням свідка ОСОБА_40 .
Згідно висновку судової комплексної хімічної та дактилоскопічної експертизи №3/342, 4/216 від 01.04.2012 року, на представленому для дослідження полімерному пакеті виявлено один слід пальця руки, який придатний для ідентифікації особи. Вказаний слід залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_11 . В порошкоподібній речовині світло-коричневого кольору, яка міститься в полімерному пакеті, виявлено діацетилморфін (героїн) та 6-моноацетилморфін, які відносяться до особливо-небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та ацетил кодеїн, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса діацетилморфіну (героїну) становить 0,1558 грам, маса 6-моноацетилморфіну становить 0,0183 грам.
Таким чином винуватість підсудного ОСОБА_11 у скоєному вказаного злочину доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
При призначенні покарання обвинуваченим, суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винних, наявність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.
Призначаючи покарання підсудним за ч. 1 ст. 119 та ч. 3 ст. 187 КК України, суд враховує, що один із злочинів є злочином середньої тяжкості (ч. 1 ст. 119 КК), інший - особливо тяжким злочином (ч. 3 ст. 187 КК). Обидва підсудних не працюють, проте мають на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризуються посередньо, раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, судимість за які погашена в передбаченому законом порядку.
Виходячи з обставин та ступеня тяжкості скоєних злочинів, характеризуючих підсудних даних, суд вважає за необхідне призначити підсудним покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки, за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком 8 років з конфіскацією всього майна.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 309 КК України, судом враховано, що передбачений цією статтею КК України злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості. Тому на думку суду призначення покарання за скоєння цього злочину у виді двох років позбавлення волі буде справедливим.
При призначенні остаточного покарання суд вважає за можливе призначити підсудним остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України щляхом частково складання призначених покарань, зарахувавши строк попереднього ув'язнення з 31.03.2012 року по день ухвалення вироку в строк відбування покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Враховуючи, що строк попереднього ув'язнення на день ухвалення вироку фактично становить 4 роки 2 місяці, суд вважає за необхідне звільнити підсудних з-під варти із зали суду у зв'язку з повним відбуттям покарання.
Під час досудового розслідування було проведено ряд експертних досліджень на загальну суму 86060 грн. 36 коп. Всі експертизи проводилися державними спеціалізованими установами. З ч. 3 ст. 92 КПК України витікає, що порядок виплат експертам і розмір сум, які підлягають виплаті, визначаються відповідною інструкцією. Відповідно до п. 11 Інструкції № 710 «Про порядок і розмір відшкодування витрат та виплат винагороди особам… і виплат державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 року, державні спеціалізовані установи судової експертизи проводять судову експертизу по кримінальним справам за рахунок коштів, передбаченим державним бюджетом України на відповідний рік на проведення судових експертиз. Через це суд не вбачає правових підстав для стягнення з підсудних судових витрат на проведення експертиз по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65-67, ч. 1 ст. 119, ч. 3 ст. 187 КК України, ч. 1 ст. 309 КК України, ст.ст. 28, 50, 68, 323, 324, 330, 332 КПК України (1960 року), суд,
ОСОБА_41 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119 та ч. 3 ст. 187 КК України.
Призначити ОСОБА_10 покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_10 покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Призначити ОСОБА_10 остаточне покарання на підставі вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань у виді 8 (восьми) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Строк покарання ОСОБА_10 рахувати з часу фактичного затримання - з 31 березня 2012 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 31 березня 2012 року по 31 травня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_10 скасувати та звільнити його з під варти негайно в залі суду у зв'язку з відбуттям покарання.
ОСОБА_42 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 3 ст. 187 та ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_11 покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_11 покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Призначити ОСОБА_11 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_11 остаточне покарання на підставі вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань у виді 8 (восьми) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Строк покарання ОСОБА_11 рахувати з часу фактичного затримання - з 31 березня 2012 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 31 березня 2012 року по 31 травня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_11 скасувати та звільнити його з під варти негайно в залі суду у зв'язку з відбуттям покарання.
Речові докази по справі:
- годинник, браслет, що зберігаються в Пустомитівському РВ ГУ МВС України у Львівській області - передати потерпілій ОСОБА_43
- змиви крові, туфель, гребінець, фрагмент рукавиці, одяг ОСОБА_16 (піджак, сорочка, штани, труси, пара шкарпеток, туфель), клейку стрічку, що зберігаються в Пустомитівському РВ ГУ МВС України у Львівській області - знищити.
- пакет з вмістом наркотичної речовини, що зберігається у ВРЗ ГУМВС України у Львівській області - знищити.
- автомобіль ВАЗ 2107, ключі, брелок авто сигналізації, передані на відповідальне зберігання водію Пустомитівської ЦРЛ ОСОБА_44 - повернути Пустомитівській ЦРЛ.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя:
Судді: