30 травня 2016 року Справа № 876/2589/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.
судді Запотічний І.І.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області на ухвалу ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 21.03.2016р. про повернення позовної заяви у справі № 809/279/16 за позовом заступника керівника Тисменицької місцевої прокуратури до Раковецької сільської ради, третя особа - Городенківська районна рада, про визнання незаконним та скасування рішення, -
17.03.2016 року заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом до Раковецької сільської ради, третя особа - Городенківська районна рада, про визнання незаконним та скасування рішення 27 сесії шостого демократичного скликання №232 від 11.09.2015 року про взяття на баланс сільської ради гідротехнічних споруд, які знаходяться за межами населеного пункту с.Раковець в урочищі «Гостилів».
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 21.03.2016 року наведений адміністративний позов повернуто.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права перший заступник прокурора Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу. У свої скарзі апелянт зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 11 від 14.09.2012 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» встановлено, що визначаючи предметну підсудність справ за позовами прокурора до органу місцевого самоврядування, необхідно враховувати, що названа норма містить застереження та виключає з предметної підсудності місцевих загальних, як адміністративних судів справи, в яких однією зі сторін є орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування, які підсудні окружним адміністративним судам. Крім того, апелянт зазначає, що згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1237/12/13-13 від 1 1.09.2013 прокурор, звертаючись з позовною заявою до суду, діє як посадова особа органу державної влади. З огляду на зазначене апелянт вважає, що такі справи, незалежно від статусу відповідача, предметно підсудні окружним адміністративним судам. Враховуючи те, що в даному випадку заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури звертався до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду як самостійний позивач, апелянт стверджує, що поданий до суду першої інстанції спір, відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України підсудний ОСОБА_1 окружному адміністративному суду, оскільки позивачем у справі є посадова особа органу державної влади.
Апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відкритому судовому засіданні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи судом встановлено, що 17.03.2016 року заступник керівника Тисменицької місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом до Раковецької сільської ради, третя особа - Городенківська районна рада, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Органами місцевого самоврядування є представницькі органи - сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, а також виконавчі органи - виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи
Правила предметної підсудності визначені ст.18 КАС України. Згідно п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. В той же час, п.1 ч.2 ст. 18 КАС України зазначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Таким чином, якщо сторонами у справі є орган місцевого самоврядування чи його посадова особа з однієї сторони і орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа з другої сторони, справа не підсудна місцевим загальним судам.
Враховуючи суб'єктний склад поданого до суду першої інстанції позову, зазначений спір предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у спірних правовідносинах він діє як орган державної влади, а відтак спір на підставі ч. 2 ст. 18 КАС України підсудний ОСОБА_1 окружному. Обґрунтовуючи таку позицію, апелянт покликається на постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 11 від 14.09.2012 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1237/12/13-13 від 1 1.09.2013.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги суд виходить з того, що правові позиції викладені у наведених вище документах стосуються різнопредметних відносин. В той же час апелянт тлумачить їх на власний розсуд шляхом їх синтезу та довільного цитування. Проте, згадані правові позиції не можуть бути застосованні у контексті спірних відносин, що виникли між Тисменицькою місцевою прокуратурою до Раковецькою сільською радою.
Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції є правомірними та прийняті з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін
Керуючись ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області залишити без задоволення, а ухвалу ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 21.03.2016р. про повернення позовної заяви по справі № 809/279/16 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
ОСОБА_2