Справа № 2-3150/09
(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)
06 квітня 2009 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.
при секретарі - Вобліковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування,
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив суд: розірвати договір дарування квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться в житловому будинку літ.А- 9 та складається з: І - коридору, 2 - санвузлу, 3 - кухні, 4 - житлової кімнати, 5,6 - кладової, загальною площею 32,5 кв.м., житловоюплощею 16,7 кв.м., посвідчений 15 січня 1996 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстр № 257, укладений між ним та відповідачкою та визнати за ним право власності на дану квартиру.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на задоволенні позову наполягала.
Відповідач в судове засідання у справі не з'являвся, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що в справі є докази. За таких обставин, на підставі ч.9 ст.74 ЦПК України та ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти:
15 січня 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться в житловому будинку літ.А-9 та складається з: І - коридору, 2 - санвузлу, 3 - кухні, 4 -житлової кімнати, 5,6 - кладової, загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м. Даний договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 257.
Квартира АДРЕСА_1 належала позивачу з 1994 року на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.01.1994 року за № 1/380-94, виданого виконкомом міської ради народних депутатів.
Судом встановлено, що вищевказана квартира має для ОСОБА_1 велику немайнову цінність, а саме: він отримав її в 1979 році в результаті плідної праці, з того ж часу мешкав там зі своєю родиною. На даний момент позивачу 62 роки, даруючи доньці квартиру, в якій він прожив велику частину свого життя, з якою його пов'язують нескінченні спогади, він мріяв, що там народяться і будуть зростати його онуки, що його донька -ОСОБА_2 буде берегти цю квартиру для його майбутніх онуків, для себе самої. Крім того, дана квартира знаходиться в одному з найстарішому будинку м.Дніпропетровська та в історичному районі взагалі м. Дніпропетровська.
Однак, у лютому 2009 року позивачу стало відомо про те, що відповідачка не поділяє його поглядів щодо великої немайнової цінності квартири АДРЕСА_1 та має на меті відчуження цієї квартири, не беручи до уваги та не поважаючи почуттів позивача, свого рідного батька - пенсіонера, що підтверджується її листом надісланого 25 лютого 2009 року до позивача.
Відповідно до ч.2 ст.727 ЦК України, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
В порушення вищевказаної норми, дії ОСОБА_2 направлені на безповоротну втрату дарунка її батька, чим нею грубо порушуються його права.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За таких обставин, суд вважає можливим розірвати договір дарування квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться в житловому будинку літ.А- 9 та складається з: І - коридору, 2 - санвузлу, 3 - кухні, 4 - житлової кімнати, 5,6 - кладової, загальною площею 32,5 кв.м., житловоюплощею 16,7 кв.м., посвідчений 15 січня 1996 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстр № 257, укладений між сторонами та визнати за позивачем право власності на вищезазначену квартиру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, -
Розірвати договір дарування квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться в житловому будинку літ.А- 9 та складається з: І - коридору, 2 - санвузлу, 3 - кухні, 4 - житлової кімнати, 5,6 - кладової, загальною площею 32,5 кв.м., житловоюплощею 16,7 кв.м., посвідчений 15 січня 1996 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстр № 257, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 (ін.н.1726110651) право власності на квартиру № 17, загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м., в житловому будинку літ.А-9 по вул. Фурманова, 8 в м.Дніпропетровську.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.
У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: