Справа № 2- 1891\2009
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
25 лютого 2009року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Алпенідзе К.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,
05.01.2009р. позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що вони з відповідачкою зареєстрували шлюб 01.07.1995року у відділі РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку Світлану, 18.03.2001року народження. Шлюбні відносини з відповідачкою припинилися з листопада 2008р., коли позивач пішов проживати до батьків. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність взаєморозуміння з питань ведення господарства, виховання дитини, втрата почуття любові через що виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивач вважає, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Просив не надавати строк на примирення, шлюб розірвати та винести рішення в попередньому судовому засіданні за його відсутності, про що надав суду відповідну заяву.
Відповідачка в попереднє судове засідання також надала заяву про визнання позовних вимог, підтвердила вказані позивачем період та причину припинення шлюбних відносин. Просила шлюб розірвати та винести рішення в попередньому судовому засіданні за її відсутності.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити рішення в попередньому судовому засіданні за відсутності сторін на підставі ч. 4 ст.130, ст. 169 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося відсутність в родині взаєморозуміння з питань ведення господарства, виховання дитини, втрату почуття любові, через що в родині виникали конфлікти. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин з листопада 2008р.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені більше трьох місяців тому і з цього часу більше не відновлювалися, позивач від позову не відмовився, а відповідачка не заперечувала проти розірвання шлюбу, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 10, 60, ч.4 ст. 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 01.07.1995р. відділом РАГС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, під актовим записом № 599 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають неповнолітню доньку Світлану, 18.03.2001р. народження- розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС у доход держави з ОСОБА_1 - 17грн., звільнивши ОСОБА_2 від несення судових витрат.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Н.В.Ткаченко