"03" вересня 2009 р.Справа № 15/68-09-3240
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Стогній С.Ю.,
за участю представників сторін:
від ОСОБА_1 ОСОБА_2,
від ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса” не з'явилися,
від ОСОБА_6 ОСОБА_4,
від ОСОБА_3 не з'явилися,
від ОСОБА_5 не з'явилися
розглянула апеляційні скарги:
ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5
на рішення господарського суду Одеської області
від 01.07.2009р.
у справі № 15/68-09-3240
за позовом ОСОБА_1
до ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5
про визнання недійсними договору купівлі-продажу та рішення загальних зборів учасників товариства.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2009р., яка того ж дня надіслана сторонам, прийняті до провадження та призначені до сумісного розгляду на 03.09.2009р. апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2009р. у справі № 15/68-09-3240.
Сторони повідомлені про час і місце засідання апеляційного господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса” та ОСОБА_3 не скористались наданим ст.22 ГПК України правом на участь у засіданні господарського суду апеляційної інстанції, в зв'язку з чим розгляд справи здійснено за відсутності їхніх представників.
При цьому представник ОСОБА_3 надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване його відрядженням у день слухання справи та тим, що ОСОБА_3 не зможе представляти свої інтереси особисто через хворобу. Порадившись, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання, т.я. будь-яких доказів хвороби ОСОБА_3 до клопотання не надано. Крім того, особиста присутність ОСОБА_3 або її представника судом обов'язковими визнані не були.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 03.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою до ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання недійсними договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, та рішення загальних зборів учасників ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса” та зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.01.2009р. за № 15561050007007732.
Рішенням місцевого господарського суду від 01.07.2009р. зі справи № 15/68-09-3240 (суддя Петров В.С.) позов задоволено як обґрунтований.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 звернулись до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду першої інстанції від 01.07.2009р. по даній справі скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржники вважають, що:
- оскарженим рішенням ОСОБА_5 незаконно позбавлено права власності на частку в статутному капіталі ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”. Така позиція зумовлена тим, що ОСОБА_5, придбаваючи частку, не знав та не міг знати про права на неї інших осіб, а тому є добросовісним набувачем, спір з яким ОСОБА_1 має вирішувати в загальному суді на підставі ст.388 ЦК України;
- ОСОБА_1 не мав права звертатися саме до господарського суду з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, оскільки на момент прийняття рішення позивач учасником товариства не був, а, отже, його корпоративні права ніяким чином не порушено;
- відступаючи 09.01.2009р. на користь ОСОБА_5 частку в статутному капіталі ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса” ОСОБА_6 та ОСОБА_3 діяли абсолютно правомірно. Про придбання ними на підставі недійсного правочину відступленої в подальшому частки стало відомо лише 28.04.2009р., тобто в день прийняття постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 15/158-08-4183;
- ОСОБА_1, який не є стороною договору відступлення часток у статутному капіталі ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, повинен захищати своє порушене право власності, витребуючи майно, а не вимагати визнання недійсною угоди, наслідком чого є реституція, яка регулює виключно відносини між контрагентами правочину;
- господарський суд Одеської області не навів жодної законодавчої норми, яка порушена в результаті укладення договору відступлення частки в статутному капіталі, а також мотивів, з яких угоду та рішення загальних зборів визнано недійсними.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального і матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження ним обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскарженого рішення без змін, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що між громадянином України ОСОБА_6 та громадянином Німеччини ОСОБА_1 укладено установчий договір, зареєстрований 01.06.2001р., на виконання якого названі особи заснували ТОВ „Автолюкс-Центр”.
Рішенням загальних зборів учасників від 18.04.2005р. статут ТОВ „Автолюкс-Центр” затверджено в новій редакції та зареєстровано за № 15561050001007732. В статуті товариства передбачено, що: розмір статутного капіталу становить 1 227 035,44 грн. (п.3.1 статуту); частка ОСОБА_6 та ОСОБА_1 становить по 50% статутного фонду в кожного (п.3.2 статуту).
Довіреністю від 14.05.2005р., посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 14.04.2005р. за № 4578, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 бути його представником в усіх установах, підприємствах, організаціях як співзасновника ТОВ „Автолюкс-Центр”.
На підставі цієї довіреності 08.09.2006р. ОСОБА_3 як повноважним представником ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу з ОСОБА_8, за яким ОСОБА_1 продано належні йому 50% часток у статутному капіталі ТОВ „Автолюкс-Центр”, що в грошовому еквіваленті складає 1 221 035,44 грн., а ОСОБА_8 придбано вказану частку.
На підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2006р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ „Автолюкс-Центр”, оформленим протоколом від 11.10.2006р. № 8, ОСОБА_1 виведено зі складу засновників товариства, а замість нього до складу засновників товариства введено ОСОБА_8. Також вирішено змінити назву ТОВ „Автолюкс-Центр” на ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”. Зазначені зміни до статуту ТОВ „Автолюкс-Центр” зареєстровано державним реєстратором Григор'євим Андрієм Сергійовичем за № 15561050002007732.
02.03.2007р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, ОСОБА_6 укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_8 продано із належних їй 98,6% часток у статутному капіталі ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса” ОСОБА_6 частку в розмірі 53,6% статутного капіталу, а ОСОБА_3 частку в розмірі 45% статутного капіталу ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”. Вказана угода була посвідчена у нотаріальному порядку та зареєстрована за № 1930.
На підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2007р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, оформленим протоколом від 02.03.2007р. № 10, ОСОБА_8 виведено зі складу засновників товариства, здійснено перерозподіл часток наступним чином: ОСОБА_6 належить частка у розмірі 55% статутного капіталу, ОСОБА_3 -в розмірі 45% статутного капіталу, викладено в новій редакції статут ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”. Зазначені зміни до статуту зареєстровано державним реєстратором Григор'євим Андрієм Сергійовичем за № 15561050003007732.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2009р. у справі № 16/158-08-4183, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2009р., визнано недійсними:
- договір купівлі-продажу, укладений 08.09.2006р. між засновником ТОВ „Автолюкс-Центр” ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_8;
- договір купівлі-продажу, укладений 02.03.2007р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, ОСОБА_3;
- рішення загальних зборів учасників ТОВ „Автолюкс-Центр”, оформлене протоколом від 11.10.2006р. № 8;
- рішення загальних зборів учасників ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, оформлене протоколом від 02.03.2007р. № 10.
Вказаною постановою встановлено, що при укладенні угоди купівлі-продажу ОСОБА_3 перевищила надані їй повноваження, оскільки ОСОБА_1 володів часткою у статутному капіталі ТОВ „Автолюкс-Центр”, яка складала 50% статутного фонду товариства, а фактично продано 99,51% статутного фонду товариства. Окрім цього, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на час укладання оспорюваних правочинів мала місце зловмисна домовленість, метою якої був перехід права власності на частку ОСОБА_1 до ОСОБА_3, що є порушенням корпоративних прав позивача. Оспорювані правочини, виходячи з положень ст.241 ЦК України, не були схвалені ОСОБА_1 та не створюють і не змінюють цивільних прав та обов'язків за угодою, яка була здійснена від імені ОСОБА_1. За таких обставин, суд дійшов висновку про недійсність договору купівлі-продажу від 08.09.2006р., що спричинило недійсність договору купівлі-продажу від 02.03.2007р., укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 1930, який був укладений на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2006р.
Під час розгляду господарським судом Одеської області справи № 16/158-08-4183, а саме 10.01.2009р., державним реєстратором Катеринчук Катериною Євгенівною проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса” за № 15561050007007732, про що позивачу стало відомо 13.05.2009р. після отримання довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно із якою єдиним засновником товариства є ОСОБА_5, який набув корпоративні права учасника на підставі договору, укладеного між ним та ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
В названій довідці йдеться про договір відступлення частки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 09.01.2009р. за № 43, за умовами якого ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відступили шляхом продажу ОСОБА_5 свої частки у розмірі 55% та 45 % відповідно статутного капіталу ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”.
Відповідно до вимог ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦК України).
Колегія суддів погоджується із висновком, зробленим господарським судом першої інстанції з посиланням на ст.ст.203,215,655,656,658 ЦК України, про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не набули права власності на частки в статутному фонді, в зв'язку з чим не могли відступити ці частки шляхом їх продажу за договором від 09.01.2009р., укладеного між відповідачами, оскільки договір від 02.03.2007р., за яким ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стали власниками часток у статутному капіталі ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, визнаний у судовому порядку недійсним.
За таких обставин, місцевий господарський суд вірно визнав недійсним договір відступлення частки, укладений 09.01.2009р., як такий, що суперечить актам українського цивільного законодавства.
Підлягають задоволенню позовні вимоги і в іншій частині, т.я. в основу рішення загальних зборів ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса” від 09.01.2009р., оформленого протоколом № 13, покладено зміст договір відступлення частки, який є недійсним з підстав, зазначених вище, а, отже, не породжує жодних правових наслідків.
Доводи скаржників про незаконне позбавлення ОСОБА_5 права власності на частку в статутному капіталі ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, наведені з посиланням на його необізнаність про права на неї інших осіб, до уваги не приймаються в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 придбав корпоративні права на момент існування спору у справі № 16/158-08-4183, про який він міг знати з огляду на п.п.4.1,4.2 договору про відступлення частки від 09.01.2009р. та приписи ст.659 ЦК України.
Твердження апелянтів про те, що ОСОБА_1 не мав права звертатися до господарського суду з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса” суперечать правилам п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, яка надає право учаснику, який вибув, заявляти позов до господарського товариства в разі, якщо прийняті останнім рішення порушують корпоративні права учасника.
Позиція осіб, які подали скарги, стосовно того, що під час відступлення на користь ОСОБА_5 частки в статутному капіталі ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса” ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були їх власниками та діяли абсолютно правомірно, не ґрунтується на правильному розумінні норм ч.1 ст.236 ЦК України, якою передбачена недійсність правочину з моменту його вчинення.
Щодо доводів про те, що ОСОБА_1, який не є стороною договору відступлення часток у статутному капіталі ТОВ „АМВ-Сервіс-Одеса”, повинен захищати своє порушене право власності, витребуючи майно за правилами ст.388 ЦК України, а не вимагати визнання недійсною угоди, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в даному випадку позивачем у судовому порядку оспорюються корпоративні права, які відповідно до ст.167 ГК України є правами особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації. При цьому відповідно до приписів чинного законодавства (ст.ст.16,20 ЦК України) право вибору способу захисту порушеного права належить особі, яка вважає, що її права порушено.
Ствердження в скаргах відносно того, що господарський суд Одеської області не навів жодної законодавчої норми, яка порушена в результаті укладення договору відступлення частки в статутному капіталі, а також мотивів, з яких його та рішення загальних зборів визнано недійсними, зроблено без детального аналізу тексту судового рішення, в якому з вказівкою на конкретні положення діючого законодавства наведено обґрунтування висновків, викладених в резолютивній частині.
Відтак, мотиви, з яких подані апеляційні скарги, не можуть спричинити зміну або скасування оскарженого рішення, прийнятого без порушення норм матеріального та процесуального права України.
Керуючись ст.ст.85,99,101-105 ГПК України, колегія суддів
Постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 01.07.2009р. зі справи № 15/68-09-3240 залишити без змін, апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 -без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.Т. Пироговський
Судді В.І. Картере
В.І. Жеков
Повний текст постанови підписано 11.09.2009р.