Ухвала від 30.05.2016 по справі 826/23595/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/23595/15

Суддя-доповідач Костюк Л.О.

УХВАЛА

30 травня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2016 року позов задоволено повністю. На зазначену постанову суду відповідачем 22 квітня 2016 року подано апеляційну скаргу.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України. Апелянтом в порушення зазначених вимог законодавства не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», та у відповідності до суми мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року.

До апеляційної скарги відповідач додає клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що у кошторисі на 2016 рік не передбачено у спеціальному фонді видатків для сплати судового збору, так додає до клопотання роздруківку виписки по рахунках 26.01.2016.

В задоволенні клопотання відповідачу відмовлено та в ухвалі суду від 16.05.2016 р. роз'яснено причини відмови.

Надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення апелянт отримав копію вказаної вище ухвали суду 18 травня 2016 року.

На виконання вимог ухвали суду 25 травня 2016 року від відповідача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.

Дослідивши доводи клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Проте, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору відповідачу.

Відповідно до ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки, та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

На підставі ч.5 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, у відповідності з якою апеляційна скарга підлягає поверненню скаржникові.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.108, 165, 187, 189 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.

Попередній документ
57982563
Наступний документ
57982565
Інформація про рішення:
№ рішення: 57982564
№ справи: 826/23595/15
Дата рішення: 30.05.2016
Дата публікації: 31.05.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)