про залишення позовної заяви без руху
Справа № 534/777/16-а
Провадження № 2-а/534/50/16
13 квітня 2016 року м. Комсомольськ
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Солоха О.В., розглянувши позовну заяву Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору,
12 квітня 2016 року позивач в порядку ст. 181 КАСУ звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 від 28.03.2016 року ВП № 49934464.
Разом з тим у прохальній частині позовної заяви позивач просив звільнити його від сплати судового збору.
Дослідивши подану позовну заяву суддя вважає, що її слід залишити без руху, а у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити з наступних підстав.
В порушення вимог ч.3 ст.106 КАС України позивачем не додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору, передбаченого п.п. 1 п. 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень КАС України, а саме: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується в порядку, встановленому законодавством для державного мита.
Відповідно до п. 3.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.
У Законі України «Про Державний бюджет на 2016 рік» станом на 01.01.2016 р. було встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1378 грн.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру судовий збір становить 1378 грн.
За змістом клопотання про звільнення від сплати судового збору вбачається, що позивач посилається на тяжке фінансове становище без надання суду належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють сплату судового збору (відсутність укладених договорів чи отриманих передплат на їх виконання; відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, обставини непереборної сили тощо).
Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однак, як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Також, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України.
Таким чином, таке звільнення позивача від сплати судового збору може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.92 Конституції України Державний бюджет України встановлюється виключно законами України. Виходячи з наведеного, суди не наділені правом своїми рішеннями здійснювати вплив на формування його видаткової частини. Оскільки згідно Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР (стаття 129) судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, то за наявних обставин справи судом не може бути прийнято рішення про зміну видаткової частини Державного бюджету України на відповідний рік, у тому числі у порядку, встановленому статтею 263 КАС України.
Суддя зазначає, що підставою для звільнення від сплати судового збору можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють сплату або роблять її неможливою, тому усі ці обставини повинні бути доведені позивачем. У даному випадку такі юридичні факти у позивача відсутні. Суддя зазначає, що навіть відсутність коштів на рахунках позивача на конкретну дату не свідчить про неможливість виконання сплати судового збору. Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють сплату судового збору або роблять її неможливим, позивачем до суду не надано.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що положення ст.8 ЗУ «Про судовий збір» та ч.1 ст.88 КАС України пов'язують можливість звільнення сторони від сплати судового збору з врахуванням її майнового стану, що безумовно передбачає необхідність дослідження судом відповідних даних, клопотання позивача, як суб'єкта спірних правовідносин, кошти якого формуються переважно за рахунок страхових внесків, до задоволення не належить.
Отже, на підставі наведеного, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.
За таких обставин позовна заява не відповідає вимогам адміністративного процесуального законодавства, а тому, згідно ст.108 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу достатнього строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.108 КАС України, суддя,
У задоволенні клопотання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору залишити без руху.
Надати позивачу можливість для усунення зазначених недоліків протягом чотирьох днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала в частині відмови задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору не оскаржуєтья.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Комсомольський міський суд Полтавської області в порядку, передбаченому статтями 185-187 КАС України.
Суддя підпис ОСОБА_2
Згідно з оригіналом.
Суддя О.В. Солоха