"26" травня 2016 р. м. Київ К/800/53077/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Амєліна С.Є.,
Головчук С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року,
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області (далі - УПФУ в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області) та просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії; зобов'язати перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 11 червня 2015 року відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату про заробітну плату від 10 червня 2015 року № 4/470 за період роботи з 04 серпня 1987 року по 10 жовтня 1987 року з урахуванням не донарахованої суми заробітної плати за понаднормовий час роботи згідно з табелем обліку робочого часу за вересень місяць 1987 року на підставі підпункту 2 пункту З Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.
Позов мотивував тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії. У червні 2015 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку відповідно до довідки військового комісаріату про заробітну плату. Такий перерахунок просив провести на підставі підзаконних актів уряду СРСР, з яких знято гриф «таємно» та «для службового користування». Відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії, оскільки обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження з 03 серпня 1987 року по 10 жовтня 1987 року проведено з порушенням норм чинного законодавства. У зв'язку з цим позивач просить суд зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію відповідно до наданих документів на підставі підпункту 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - постанова № 1210).
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року, позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що надана ОСОБА_1 довідка про заробіток від 10 червня 2015 року № 4/470, видана Полтавським військовим комісаріатом на виконання постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 листопада 2014 року у справі № 539/3628/14-а та на підставі висновку експертного економічного дослідження, видана з порушенням норм чинного законодавства. Перерахунок заробітної плати повинен здійснюватись лише на підставі первинних бухгалтерських документів. Висновок судово-економічної експертизи не може бути підставою для перерахунку заробітної плати, а має лише рекомендаційний характер.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на ЧАЕС І категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково.
Позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії у період з 04 серпня 1987 року по 10 жовтня 1987 року, згідно з архівною довідкою, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України у 2007 році.
Позивач перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області.
Після зняття грифа «таємно» та «для службового користування» з деяких підзаконних актів уряду СРСР, позивачу стало відомо, що за період його роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з урахуванням постанови Ради Міністрів СРСР №524-156, сума заробітку була розрахована за підвищеними на 100% тарифними ставками (посадовими окладами), незалежно від населеного пункту, де він перебував.
17 червня 2014 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про перерахунок заробітної плати за період з 04 серпня 1987 року по 10 жовтня 1987 року та просив видати довідку про заробітну плату за вказаний період з урахуванням понаднормового часу роботи.
Оскільки листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 липня 2014 року № 8/2565 позивачу відмовлено у задоволенні заяви, він оскаржив цю відмову у судовому порядку.
Постановою Лубенського міськрайонного суду від 12 листопада 2014 року у справі № 539/3628/14-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії Полтавського обласного військового комісаріату неправомірними та зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат перерахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 04 серпня 1987 року по 10 жовтня 1987 року за роботу під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з урахуванням понаднормового часу роботи відповідно табелів обліку робочого часу та видати довідку про заробітну плату за цей період з урахуванням понаднормового часу роботи, згідно з табелями обліку робочого часу, висновком від 17 червня 2014 року № 535 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (Полтавське відділення) та на підставі підпункту 2 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1210.
На виконання рішення судів 10 червня 2015 року Полтавським обласним військовим комісаріатом видано довідку № 4/470.
В червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до цієї довідки про заробітну та просив провести перерахунок пенсії.
Рішенням УПФУ в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області від 03 липня 2015 року № 284 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що довідка від 10 червня 2015 року № 4/470 видана з порушенням норм чинного законодавства. Перерахунок заробітної плати, що включається в довідку, проводиться на підставі первинних бухгалтерських документів, висновок аудитора не є підставою для видачі довідки про заробітну плату. Обчислення заробітку проведено на підставі різних законодавчих актів, що застосовувались у різні періоди по ліквідації наслідків на ЧАЕС. Розрахунок заробітку проведено за методикою розрахунку для осіб, які призвані на військові збори з підприємств, установ та організацій, тобто для тих осіб, на яких розповсюджується законодавство про працю, на кадрових військовослужбовців законодавство про працю не розповсюджується. Архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 10 липня 2007 року № 38597/2 підтверджено виконання робіт в конкретних зонах небезпеки без зазначення кількості відпрацьованих годин, тому проводити оплату праці за понаднормові години підстав немає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок заробітної плати за період з 04 серпня 1987 року по 10 жовтня 1987 року за роботу під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з урахуванням понаднормового часу роботи відповідно табелів обліку робочого часу, експертного висновку від 17 червня 2014 року № 535 та на підставі діючого з 01 січня 2012 року підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1210. Суд також встановив, що довідка Полтавського обласного військового комісаріату від 10 червня 2015 року № 4/470 складена у відповідності до норма чинного законодавства.
Апеляційний суд з такими висновками суду не погодився, однак вважав, що є підстави для задоволення позову з інших мотивів. Суд встановив, що згідно з табелем обліку робочого часу за вересень 1987 рік, виданого військовою частиною НОМЕР_1 , позивач виконував роботу в зоні відчуження понаднормово по 12 годин. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 за бажанням учасника пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць в зоні відчуження. Тому, для нарахування пенсії ОСОБА_1 достатньо перерахувати тільки заробітну плату за вересень 1987 року, який є у табелі обліку робочого часу.
Такі висновки колегія суддів вважає передчасними, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Таким чином, розмір пенсії по інвалідності ставиться в залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.
01 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210, якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Постанови №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження.
Пунктом 7 Постанови № 1210 передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986- 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у ІІІ зоні - 5, у II зоні - 4, у І зоні - 3).
Тобто, постановою № 1210 визначено певний перелік обов'язкових відомостей, які повинні міститись у довідках про заробітну плату для розрахунку пенсії.
Наведене дає підстави вважати, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 04 листопада 2015 року (справа № 21-3120а15).
Тобто, для перевірки правильності обчислення позивачу пенсії, судам необхідно з'ясувати, в якому розмірі він фактично отримав заробітну плату, коли ці кошти були йому виплачені та якими первинним документами це підтверджується (відомістю про нарахування заробітної плати, розрахунковим листом, табелем обліку робочого часу, відрядженням тощо).
Відповідач неодноразово зазначав, що довідка Полтавського обласного військового комісаріату від 10 червня 2015 року № 4/470 видана з порушенням норм чинного законодавства, оскільки перерахунок заробітної плати, що включається в довідку, проводиться на підставі первинних бухгалтерських документів, а не на підставі висновку експертної установи, який має рекомендаційний характер. Розрахунок заробітку проведено за методикою розрахунку для осіб, які призвані на військові збори з підприємств, установ та організацій, тобто для тих осіб, на яких розповсюджується законодавство про працю, на кадрових військовослужбовців законодавство про працю не розповсюджується. Крім того, відповідач посилався на те, що архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 10 липня 2007 року № 38597/2 підтверджено виконання позивачем робіт в конкретних зонах небезпеки без зазначення кількості відпрацьованих годин.
Таким чином, відмова відповідача у перерахунку пенсії зумовлена саме наведеними обставинами, врахування яких визначене на законодавчому рівні. Разом з тим, зазначені доводи суди не перевірили, а відповідні обставини не встановили.
Також суди не обговорили, чи є правові підстави для обчислення позивачу пенсії виходячи з умовного розрахунку його заробітної плати, проведеного експертом у висновку судово-економічної експертизи від 17 червня 2014 року № 535.
Згідно з частиною 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).
Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, повно і всебічно встановлених обставинах справи, їх належній правовій оцінці, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, так як порушення допущені обома судовими інстанціями.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області задовольнити частково.
Скасувати постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді Черпак Ю.К.
Амєлін С.Є.
Головчук С.В.