Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
26 травня 2016 року Справа № П/811/3562/14.
провадження № 2-кас/811/41/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2014 р. №0015491704.
Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.11.2014 р., залишену без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015р., відмовлено у задоволенні позовних вимог (т.1 а.с.51-53, 93-94). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015 р. (т.1 а.с.131-134) постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.11.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 р. було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 14.12.2015р. справу прийнято до провадження і призначено до розгляду (т.1 а.с.137).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про наявності порушення статті 164 Податкового кодексу України внаслідок неоподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага є безпідставними, оскільки анулювання (прощення) банком боргу за кредитним договором не є тотожним отриманому додатковому благу, котре згідно Податкового кодексу України має бути оподатковано. Позивач наголошує на тому, що до доходів і додаткових благ належать матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником та які збільшують загальний майновий стан цього платника, забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі. При цьому, пеня за кредитним договором та списана за рішенням банку, не є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, котрий підлягає оподаткуванню в порядку підпункту “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Позивач та представник у судовому засіданні 20.05.2016 р. підтримали позовні вимоги повністю та просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові. Представником у судовому засіданні також заявлено клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (т.2 а.с.76).
Відповідач позовні вимоги не визнав, подав заперечення (т.1 а.с.168-169), згідно якого наголошує, що позивачем не було задекларовано дохід, отриманий ним у 2013 році у вигляді списаної (анульованої) заборгованості за кредитним договором та не сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 10067,21 грн.. Отже, спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі у порядку письмового провадження (т.2 а.с.69).
Відповідно вимог ч. 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
При цьому, згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Встановлено, що посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості, за період з 01.01.13 по 31.12.13, за результатами якої складено акт від 21.07.2014 р. №107/11-23-17-04/НОМЕР_1 (т.1 а.с.8-10).
Згідно висновків, перевіркою встановлено порушення пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за період, що перевірявся, на загальну суму 10067,21 грн..
На підставі зазначених висновків податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 31.07.2014 року № НОМЕР_2, яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання на загальну суму 12584,01 грн., в т.ч.: 10 067,21 грн. - за основним платежем, 2 516,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.13).
Спірне податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновків податкового органу про те, що позивачем, всупереч Податкового кодексу України, не задекларовано в річній декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік дохід у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором в сумі 60 568,27 грн. і, відповідно не сплачено до бюджету податкове зобов'язання з зазначеного доходу в сумі 10 067,21 грн..
Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Стаття 16 Податкового кодексу України зобов'язує платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп..16.1.3 п.16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.. 16.1.4 п.16.1).
Пунктом 162.1 ст.162 Податкового кодексу України визначено, що до платників податку з доходів фізичних осіб віднесено: фізичних осіб - резидентів, яка отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізичних осіб - нерезидентів, які отримують доходів з джерела їх походження в Україні; податкових агентів.
Так, базою оподаткування вказаним податком є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є, серед іншого, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно абзацу "д" п.п164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
При цьому вказане положення містить застереження, згідно з яким якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Відтак, з аналізу наведених вище норм у їх системному зв'язку, суд приходить до висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу виникає у платника податку за наявності таких умов:
- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням;
- надіслання (вручення) платнику податку кредитором повідомлення про анулювання боргу або укладення з платником відповідного договору;
- включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.
З наявної у справі копії кредитної справи позивача (т.2 а.с.24-68) вбачається, що між ОСОБА_1 та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено Договір № 009-О/000915 від 13.06.2008 р. про відкриття відновлювальної кредитної лінії у формі овердрафту, умовами яких позивачу (позичальнику) надано кредитні кошти у загальній сумі 10000,00 грн. строком до 09.04.11 р. з платністю 33,3 % річних.
У зв'язку з тим, що у позивача виникли труднощі зі своєчасним виконанням зобов'язання, Банком були застосовані до позивача фінансові санкції (т.2 а.с.35-36).
27.12.2013 р. цими ж особами укладено Додаткову угоду до вищезазначеного Договору, п. 1 якої Сторони визнали наявність у ОСОБА_1 боргу за кредитним договором у сумі 75 768,27 грн..
Згідно із п. 2 Додаткової угоди, Сторони домовилися про наступний порядок та умови погашення вказаного у п.1 цієї Додаткової угоди боргу: 2.1. Позичальник зобов'язується повернути Банку у строк до 27 грудня 2013 р. суму заборгованості перед Банком за Кредитним договором у розмірі 15 200 грн.; 2.2. За умови своєчасного та у повному обсязі виконання Позичальником своїх зобов'язань, визначених у п.2.1 цієї Додаткової угоди, Банком здійснюється прощення боргу в сумі 60 568,27 грн..
Згідно повідомлення Банку від 27.12.2013 №329 встановлено, що Сторонами були виконані умови Додаткової угоди від 27.12.2013 (т.2 а.с.29-31). У зв'язку з вказаним АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було здійснило прощення боргу позивача сумі 60 568,27 грн. за кредитним договором №009-О/000915 від 13 червня 2008 року (т.1 а.с.16).
При цьому, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" відобразило у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 кв. 2013 р. нарахований та виплачений ОСОБА_1 дохід на суму 60568,27 грн. (т.1 а.с.44, 45).
Водночас, роблячи висновки про отримання позивачем доходу на суму 60 568,27 грн. у розумінні пп. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України податковим органом не враховано таке.
Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Отже визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
Анульована (прощена) заборгованість за кредитним договором є додатковим благом і відповідно до вимог Податкового кодексу України підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. При цьому, на відміну від прощеного за кредитним договором основного боргу, скасована Банком пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо.
Згідно із абз."д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. В той же час, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).
Відтак, усі відсотки, які нараховано боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника.
Ч.2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Отже, відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед банком.
З матеріалів справи вбачається, що за позивачем у період з 27.12.2013 по 31.12.2013 р. рахувалась сума заборгованості по Кредитному договору № 009-О/000915 від 13.06.2008 р. у розмірі 75768,27 грн., з яких: 9 949,69 грн. - заборгованість за кредитним договором; 13 581,98 грн. - нараховані відсотки по заборгованості; 52 236,60 грн. - нараховані відсотки по простроченій (несанкціонованій) заборгованості (т.2 а.с.28).
27.12.2013 р. позивачем сплачено Банку 15 200 грн., тобто більше основного боргу.
Відтак, прощена позивачу неустойка у вигляді нарахованих відсотків у розмірі 60 568,27 грн. не є його доходом та додатковим благом, оскільки сума кредиту надається безпосередньо Позичальнику, а нараховані відсотки ним не отримуються та які банківська установа вправі як стягувати, так і ні.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 цього Кодексу встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевказаного суд дійшов висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 31 липня 2014 року № НОМЕР_2.
Присудити ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп..
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_2