"24" травня 2016 р. м. Київ К/800/13073/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Герцаївської районної ради Чернівецької області, голови Герцаївської районної ради Чернівецької області Георгіу Петра Петровича про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання дій протиправними,
У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Герцаївської районної ради Чернівецької області, голови Герцаївської районної ради Чернівецької області Георгіу П.П. про визнання протиправним і скасування розпорядження голови Герцаївської районної ради «Про скликання двадцять п'ятої сесії районної ради VI скликання» та визнання протиправними дій Герцаївської районної ради Чернівецької області щодо проведення 7 жовтня 2014 року 25 сесії районної ради та прийняття рішення № 61-25/14 «Про подальше перебування ОСОБА_4 на посаді головного лікаря Герцаївської ЦРЛ».
Постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. А відповідачі приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_4 діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, повністю погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій не можна з таких підстав.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки судів першої та апеляційної інстанцій зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, до того ж, не ґрунтуються на законі.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 1998 року працював на посаді головного лікаря Герцаївської центральної районної лікарні.
Згідно рішення Герцаївської районної ради № 74-08/03 від 16 жовтня 2003 року ОСОБА_4 призначено керівником об'єкта спільної власності територіальних громад сіл та міста району (головним лікарем Центральної районної лікарні).
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 14 серпня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави.
7 жовтня 2014 року рішенням Герцаївської районної ради № 61-25/14 ОСОБА_4 звільнено з посади головного лікаря Герцаївської центральної районної лікарні з підстав притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «публічна служба» в розумінні п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Верховний Суд України у постанові від 20 квітня 2016 року (справа № 802/3892/14-а) вказав, що за змістом п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районна рада виключно на своїх пленарних засіданнях вправі вирішувати питання щодо об'єктів спільної власності територіальних громад <…>, які перебувають в управлінні районних рад, зокрема й питання призначення і звільнення їх керівників.
А тому відносини, які склалися між радою та особою, яка перебувала на посаді керівника об'єкта спільної власності територіальних громад не пов'язані з питаннями прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з неї, а стосуються підстав та умов припинення трудового договору, стороною в якому (роботодавцем) є орган місцевого самоврядування. Спір, що виникає із таких правовідносин, має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Проте, вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій зазначеного не врахували та в порушення вимог ст. 159 КАС України не з'ясували чи є посада головного лікаря Герцаївської центральної районної лікарні посадою державного органу чи його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень, та чи належить робота на ній до службової (публічної) діяльності, а відтак не з'ясували в якому порядку підлягає вирішенню даний спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ч. 2 ст. 227 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанцій в силу положень ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню на підставі ч. 2 ст. 227 КАС України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Тракало
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк