"26" травня 2016 р. м. Київ К/800/10017/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 по справі № 2н-117/11/1270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Бизон"
до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство звернулось до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 у справі № 9962/108/1270 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Бизон" до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2010 № 0000182301/0 та № 0000152301/0.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011, відмовлено у задоволені позовних вимог Товариства.
Рішення обґрунтовано висновками про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, від імені контрагента ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" виписані та підписані особою, яка заперечує факт підпису первинних документів (протокол допиту свідка ОСОБА_4 - директор ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна", в рамках кримінальної справи№ 02/10/8018 порушеної відносно директора ТОВ "Автоцентр Бизон" ОСОБА_5.) та не має відношення до законної господарської діяльності вказаного субєкта господарювання, а тому податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства та не є первинними документами, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість. Крім того, за результатами судово-почеркознавчих експертиз науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Донецький області від 30.03.2010 № 30 і № 31 встановлено, що підпис на вищезазначених податкових накладних, виписаних від імені ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" на користь позивача, виконані не директором ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" ОСОБА_6, а іншою невстановленою особою. Також встановлено, що на податкових накладних нанесено рельєфне кліше ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна", яке не відповідає вільним зразкам кліше ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна".
В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами позивач вказує на те, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 грунтується на висновках експертизи від 30.03.2010 № 30 та № 31 науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Донецький області, згідно яких встановлено, що рельєфне кліше на податкових накладних за період 2007-2008 років не відповідає вільним зразкам кліше ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна". Для проведення порівняльного дослідження надавались вільні зразки відтисків печатки ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" на документах 2005 року, але саму печатку при проведенні експертиз не досліджували. З урахуванням того, що кругла печатка ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" змінювалась на нову в 2006 році (дозвіл від 03.02.2006 № 001019) та в 2008 році (дозвіл від 28.11.2008 № 000838) виникла необхідність в проведенні нової експертизи. 27.04.2011 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса надано висновок № 4466, згідно якого з'ясовано, що на наданих на експертизу документах, які раніше досліджувались у експертизах від 30.03.2010 № 30 та № 31, відбитки нанесені одним рельєфним кліше круглої печатки, а також відбитки круглої печатки ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" на досліджених документах нанесені наданим на дослідження кліше круглої печатки ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна".
У зв'язку з вищенаведеними нововиявленими обставинами Луганський окружний адміністративний суд постановою від 20.12.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014, заяву Товариства про перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 № 9962/10/1270 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Бизон" до державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2010 № 0000182301/0, № 0000152301/0 задоволено. Скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду №9962/10/1270 від 16.02.2011 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Бизон" до державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2010. Визнано противоправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.05.2010 № 0000182301/0, № 0000152301/0.
Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами відмовити.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведена позапланова документальна перевірка з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати в бюджет податку на додану вартість в частині взаємовідношень з ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 29.04.2010 за № 2/35/34489796 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.05.2010 № 0000182301/0 та № 0000152301/0.
У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п. 18, п. 27 Порядку заповнення податкової накладної від 30.05.1997 № 165, що полягало у включенні до податкового кредиту сум ПДВ, за податковими накладними, складеними ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" з порушення мимог вказаних нормативних актів, зокрема, за підписом особи, яка заперечує факт їх підпису, а також заперечує участь у господарській діяльності ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна".
Так, задовольняючи вимоги Товариства суди попередніх інстанцій, враховуючи висновки експертиз від 27.04.2011 № 4466 та від 02.12.2011 № 8511, проведених Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, якими встановлено, що відтиски круглої печатки ТОВ "ТФК Нафтотрейд Україна" наданих на дослідження документах податкових накладних 2007-2008 року, які вказані в реєстрах отриманих податкових накладних та відповідно, віднесено позивачем до складу податкового кредиту, нанесені одним з наданих на дослідження кліше печатки ТОВ "ТФК Нафтотрейд Україна" (Товариство мало 3 печатки), дійшли висновку, що первинні бухгалтерські документи (податкові накладні), складені у відповідності до вимог чинного законодавства, видані платником податків ТОВ "ТФК Нафтотрейд Україна" та скріплені належною печаткою.
Висновки ж судових експертиз науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Донецький області від 30.03.2010 № 30 і № 31 суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, оскільки в них відсутні відомості, які саме відтиски та якої круглої печатки ТОВ "ТФК Нафтотрейд України" в якості зразків надані на експертизу та зазначили, що на експертизу кліше печатки ТОВ "ТФК Нафтотрейд України" для дослідження не направлялося, як не були і відібрані зразки підпису директора ТОВ "ТФК Нафтотрейд України".
Проте, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій, за результатами перегляду справи № 9962/108/1270 за нововиявленими обставинами передчасними, з огляду на наступне.
Як вбачається з встановлених судами попередніх інстанцій обставин під час розгляду спави № 9962/108/1270 за результатами судово-почеркознавчих експертиз науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Донецький області від 30.03.2010 № 30 і № 31 встановлено, що підпис на податкових накладних, виписаних від імені ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" на користь позивача, виконані не директором ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" ОСОБА_6, а іншою невстановленою особою, а отже фактично для проведення експертизи надавались зразки підписів, що суперечить висновкам судів, під час розгляду вказаної спрви за нововиявленими обставинами, в яких зазначено, що зразки підпису директора ТОВ "ТФК Нафтотрейд України" під час проведення вказаних експертз відібрані не були.
Окрім того, як вбачається з підстав, якими позивач обгрунтовує заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, а також наданого ним та дослідженого судами висновку нової експертизи від 27.04.2011 № 4466, яка проведена Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, а також висновоку експертизи від 02.12.2011 № 8511, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, що була призначена судом в рамках перегляду судом справи за нововиявленими обставинами, позивач вказує та обґрунтовує лише невідповідність висновків щодо нанесення на податкові накладні рельєфного кліше печатки ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна".
Натомість наявность висновків експертиз науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Донецький області від 30.03.2010 № 30 і № 31 щодо підписання податкових накладних не директором підприємства контрагента, а іншо особою, неспростовується, а з рішень судів попередніх інстанцій, не вбачається, що експертизи від 27.04.2011 № 4466, від 02.12.2011 № 8511 містять будь - які висновки щодо цього.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, якими суди попередніх інстанцій обґрунтовують прийняті судові рішення (первинні документи, висновки експертизи, та інші документи), у зв'язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити відповідність висновків судів дійсним обставинам справи.
Також, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цієї статті).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 Порядку.
За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Державна податкова інспекція на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування Товариством податкового кредиту зазначала, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а отже не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Проте, судами передніх інстанцій під час вирішення спору наведене вище враховано не було. Суди при вирішенні справи обмежились виключно висновками експертиз, якими підтверджено, що на податкових накладних проставлено відтиск однієї з печаток, що належать ТОВ "ТФК Нафтатрейд Україна" та прийшли до висновку про належне оформлення податкових накладних на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.
Для з'ясування зазначених обставин судам належить ретельно перевіряти доводи податкового органу, викладені в акті перевірки або підтверджені іншими доказами. При цьому за змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Дійшовши висновку, що поданих сторонами доказів недостатньо для встановлення обставин справи, суд має право вжити передбачених законом заходів для витребування належних доказів із власної ініціативи.
Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 по справі № 2н-117/11/1270 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко