19 травня 2016 року м. Київ К/800/3852/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
Амєліна С.Є,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області (далі - КДКА Черкаської області), третя особа - суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Тетяна Олександрівна (далі - суддя Рівненського ОАС Кравчук Т.О.), про визнання дій протиправними, визнання відсутності підстав для проведення перевірки та відкриття дисциплінарного провадження, визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної комісії адвокатів,
У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій і відсутності підстав проведення перевірки та відкриття дисциплінарного провадження, скасування рішення дисциплінарної комісії адвокатів. В обґрунтування вимог зазначав, що 11 липня 2014 року дисциплінарною палатою КДКА Черкаської області винесено рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 за скаргою судді Рівненського ОАС Кравчук Т.О. Посилаючись на те, що відповідачем не дотримано процедуру дисциплінарного провадження, передбачену Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VІ), позивач просив суд визнати протиправними дії дисциплінарної палати КДКА Черкаської області в складі (чотирьох із п'яти членів): голови дисциплінарної палати ОСОБА_6, секретаря дисциплінарної палати КДКА Черкаської області ОСОБА_7, членів дисциплінарної палати ОСОБА_8, ОСОБА_9 щодо прийняття до розгляду скарги судді Рівненського ОАС Кравчук Т.О. на його дії, у зв'язку із її неналежним оформленням, недопустимістю та неналежністю документів, доданих на підтвердження доводів викладених у скарзі; визнати відсутність повноважень у КДКА Черкаської області для відкриття дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_4; визнати незаконним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Черкаської області № 88 про відкриття дисциплінарного провадження; визнати неможливим проведення перевірки та достовірне встановлення факту наявності або відсутності в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення за скаргою судді Рівненського ОАС Кравчук Т.О.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року в позові відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про закриття провадження у справі.
У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та направлення справи для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права. Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи, оскільки відповідно до Закону № 5076-VI, спори, що виникають між органами адвокатського самоврядування та адвокатами є публічно-правовими, а тому спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_4 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність.
У червні 2014 року на адресу КДКА Черкаської області надійшла скарга судді Рівненського ОАС Кравчук Т.О. на поведінку позивача під час здійснення ним представництва інтересів у адміністративному суді, що, на її думку, є порушенням Правил адвокатської етики та підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Перевіривши зазначені обставини, дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області прийняла рішення від 11 липня 2014 року № 88 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_4, яку призначено до розгляду на 25 липня 2014 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Проте з таким висновком погодитись неможливо.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За визначеннями, наведеними у пунктіах 1,7 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а суб'єкт владних повноважень це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Отже, публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Згідно з частиною 2 статті 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом № 5076-VI та Правилами адвокатської етики, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури від 17 листопада 2012 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України це - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 4 частини 3 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Згідно з частиною 5 статті 50 Закону № 5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури наділена повноваженнями приймати рішення про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Це свідчить про те, що суспільний інтерес, а відтак і публічно-правовий характер правовідносин випливає з повноти реалізації функцій адвокатури із захисту прав невизначеного кола осіб.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що спір у справі, яка стосується позбавлення особи права на зайняття адвокатською діяльністю є публічно-правовим.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-2750ц15.
Разом з тим, позбавлення особи права на зайняття адвокатською діяльністю є видом дисциплінарного стягнення за вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.
Порядок притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності врегульований Розділом VІ Закону № 5076-VI, яким визначені загальні умови та підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (статті 33-34); стадії дисциплінарного провадження і перевірка відомостей (статті 37-38); процедура розгляду дисциплінарної справи (статті 39-40); прийняття рішення у дисциплінарній справі та строки його оскарження (статті 41-42).
Із змісту наведених норм видно, що рішенню щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності передує обов'язкова процедура дисциплінарного провадження, що складається із стадій, визначених статтею 37 Закону № 5076-VI.
Враховуючи те, що рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката є невід'ємною частиною процедури дисциплінарного провадження, завершальною стадією якої є прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності, зокрема, позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що спірні правовідносини не є публічно-правовими, а тому спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).
Враховуючи наведене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук
С.Є. Амєлін
Ю.К. Черпак