79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.05.2016р. Справа№ 914/1808/15
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (м. Львів)
до відповідача: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»
(м. Миколаїв, Львівська обл.)
про: стягнення боргу в сумі 98607,08 грн. та судових витрат
Суддя: Пазичев В.М.
При секретарі: Черменєвій В.С.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 - наказ № 86-к від 17.09.2014 року.
ОСОБА_2 - довіреність № 211 від 11.06.2015 року.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про стягнення боргу в сумі 98607,08 грн. та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.06.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 12.06.2015 року. Ухвалою суду від 12.06.2015 року розгляд справи відкладено до 18.06.2015 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 18.06.2015 року розгляд справи відкладено до 25.06.2015 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 25.06.2015 року розгляд справи відкладено до 01.07.2015 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 01.07.2015 року розгляд справи відкладено до 07.07.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача. Ухвалою суду від 07.07.2015 року розгляд справи відкладено до 07.08.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача. 07.08.2015 року по справі оголошено перерву до 11.08.2015 року, для надання доказів. 11.08.2015 року по справі оголошено перерву до 13.08.2015 року, для надання доказів. 13.08.2015 року по справі оголошено перерву до 14.08.2015 року, для надання доказів.
14.08.2015 року за клопотанням відповідача провадження по справі зупинено до отримання результатів судової експертизи.
10.09.2015 року за вх. № 1575 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів.
20.10.2015 року судом було направлено сторонам лист з вимогою надати додаткові матерали, зазначені в клопотанні експерта.
03.12.2015 року за вх. № 1889/15 справа № 914/1808/15 повернулась з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз разом із Висновком експерта № 3311 та Висновком експерта № 3312.
Ухвалою від 20.05.2016 року провадження у справі поновлено і призначено до розгляду на 25.05.2016 року.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.06.2015 року, про відкладення від 12.06.2015 року, від 18.06.2015 року, від 25.06.2015 року, від 01.07.2015 року, від 07.07.2015 року, про зупинення від 14.08.2015 року, про поновлення від 20.05.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 564 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 20.05.2016 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
18.06.2015 року за вх. № 25077/15 позивач подав додаткові пояснення по справі.
25.06.2015 року за вх. № 26022/15 позивач подав обґрунтування по справі.
01.07.2015 року за вх. № 27222/15 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
07.07.2015 року за вх. № 28364/15 позивач подав додаткові пояснення по справі.
07.08.2015 року за вх. № 33225/15 позивач подав додаткові пояснення по справі.
07.08.2015 року за вх. № 33228/15 позивач подав клопотання про оголошення перерви по справі.
13.08.2015 року за вх. № 34119/15 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.
27.10.2015 року за вх. № 46071/15 позивач подав додаткові матеріали, зазначені в клопотанні експерта.
23.05.2016 року за вх. № 21813/16 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
23.05.2016 року за вх. № 21815/16 позивач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.06.2015 року, про відкладення від 12.06.2015 року, від 18.06.2015 року, від 25.06.2015 року, від 01.07.2015 року, від 07.07.2015 року, про зупинення від 14.08.2015 року, про поновлення від 20.05.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
11.06.2015 року в судовому засіданні відповідач подав відзив на позовну заяву.
18.06.2015 року за вх. № 25105/15 відповідач подав пояснення по справі.
25.06.2015 року за вх. № 26027/15 відповідач подав пояснення по справі.
25.06.2015 року за вх. № 26029/15 відповідач подав питання для дослідження в ході проведення судової почеркознавчої експертизи, так як відповідач вважає, що Акт № 175276 від 18.10.2010 року є неналежним як доказ в зв'язку підробленням на ньому підпису представника МКП «Миколаївводоканал» ОСОБА_3
01.07.2015 року за вх. № 27310/15 відповідач подав пояснення по справі.
07.07.2015 року за вх. № 2885/15 відповідач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.
11.08.2015 року за вх. № 33707/15 відповідач подав пояснення по справі.
11.08.2015 року за вх. № 33708/15 відповідач подав пояснення по справі.
13.08.2015 року за вх. № 34138/15 відповідач подав заяву з додатковими доказами по справі.
14.08.2015 року за вх. № 3590/15 відповідач подав клопотання по справі щодо додаткових питань для дослідження судовим експертом, у зв'язку із виникненням обставин, що не визнаються відповідачем, зокрема, щодо підписів ОСОБА_3, поставлених на актах контрольного огляду засобів обліку № 255427 від 28.02.2011 року та № 309463 від 19.08.2011 року.
27.10.2015 року за вх. № 46224/15 відповідач подав докази оплати експертизи.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 25.05.2016 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як зазначено у позовній заяві, 21.02.2009 р. між ВАТ «Львівобленерго» (перейменоване у ПАТ «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») (надалі - позивач) та МКП «Миколаївводоканал» (надалі - відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 90381 (надалі - Договір).
За умовами Договору, енергопостачальна організація здійснює постачання електроенергії відповідачу в обсязі, передбаченому договором, а відповідач зобов'язаний оплачувати спожиту ним електричну енергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором терміни.
Позивач зазначає, що 18.02.2015 р. представниками ПАТ «Львівобленерго», у відповідності до п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р., (із змінами та доповненнями - в подальшому ПКЕЕ), було складено Акт про порушення ПКЕЕ № 027543. Так, перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою - с. Липівка, Миколаївського району, порушив ПКЕЕ, а саме, актом зафіксовано: відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника (на клемній кришцї приладу обліку Мередіан ЛТЕ-1.03Т, №10112082), що суперечить вимогам пп. 3.3., 3.31., 3.34., 6.40., 10.2. ПКЕЕ. Акт було складено в присутності представника відповідача - ОСОБА_3.
Відповідно до п. 3.3. ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та відповідних пломб (відбитків їх тавр), згідно акту про пломбування, покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
За результатами розгляду вказаного акту, комісією Миколаївського РЕМ ПАТ «Львівобленерго» по розгляду актів про Порушення ПКЕЕ було прийнято рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії відповідачу на загальну суму 98 607,08 грн. Нарахування проведено у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (в редакції постанови НКРЕ від 18.12.2008 р. № 1384 - в подальшому Методика). Протокол засідання комісії та розрахунковий документ на суму 98 607,08 грн. скеровано відповідачу. Рахунок станом на час розгляду справи не оплачено.
Методика нарахування штрафних санкцій застосовується на підставі акта про порушення, складеного в установленому порядку з урахуванням вимог ПКЕЕ.
Відповідно до п. 4.2.3 Договору про постачання електричної енергії №90381, Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії.
Отже, на думку позивача, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є обґрунтованим, а нарахована сума 98 607,08 грн. підлягає стягненню.
Відповідно до п. 2.1. Договору, під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).
Позивач зазначає, що, враховуючи наведене і те, що факт відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника на клемній кришці приладу обліку був встановлений та не заперечується відповідачем, що свідчить про порушення умов Договору. Порушення зафіксоване у акті про порушення.
Відповідно до 4.4 Договору, сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менш трьох уповноважених представників сторони Договору, що складала акт. В Договорі сторони погодили, що уповноваженим представником сторони вважається особа, яка перебуває у трудових відносинах зі стороною.
За твердженням позивача, з даного випливає, що відповідач, у штаті якого є відповідальна особа за обслуговування електроустановок, зобов'язаний контролювати та здійснювати перевірку електроустановок, в тому числі на наявність чи відсутність пломб, які встановлюються відповідно до п. 3.31 ПКЕЕ, а саме: розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Враховуючи приписи ст. 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Пунктом 1.3 ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Вимоги щодо необхідних умов Договору та обов'язкових додатків до Договору містять пункти 5.5 та 5.6 ПКЕЕ.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору.
За визначенням, наведеним в п. 1.2 ПКЕЕ, засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.
Відповідно до п. 3.2 ПКЕЕ, відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
За приписами п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
З наведених норм ПКЕЕ вбачається, що проведення опломбування приладів обліку та збереження цілісності пломб є засобом попередження втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, застосування якого повинно бути проведено енергопостачальною організацією, а споживач повинен вимагати від останнього проведення такого заходу з метою уникнення в подальшому порушень Правил користування електричною енергією, що тягне за собою відповідальність у вигляді стягнення зі споживача вартості недоврахованої електроенергії.
Щодо клопотання про призначення судової експертизи позивач вважає, що її призначення є недоцільним, оскільки висновок експерта не може вплинути на встановлення даних, що входять до предмету доказування у даній судовій справі. Враховуючи вищевикладене і те, що факт відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника на клемній кришці приладу обліку був встановлений та не заперечується відповідачем свідчить про вчинення відповідачем порушення у сфері електроенергетики. Дане порушення ПКЕЕ зафіксоване у акті про порушення ПКЕЕ. Отже, на думку позивача, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є обґрунтованим та нарахована сума 98 607,08 грн. підлягає стягненню.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що для виконання робіт з надання житлово-комунальних послуг по водопостачанню та водовідведенню для населення с. Липівки Миколаївського району Львівської області, МКП «Миколаївводоканал» укладено з ВАТ«Львівобленерго» (перейменоване відповідно вимог Закону «Про акціонерні товариства» у ПАТ «Львівобленерго») Договір про постачання електричної енергії № 909381 від 21.02.2009 р.
ПАТ «Львівобленерго», згідно п.8.1 Правил користування електричною енергією (скорочено ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (із змінами та доповненнями - в подальшому Правил), користуючись своїм правом безперешкодного доступу (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача, в супереч п. 3.34 ПКЕЕ, без попереднього повідомлення і без присутності уповноважених осіб МКП «Миколаївводоканал», 18.10.2010 р. здійснили заміну приладу обліку електричної енергії. Зокрема, відповідно п. 3.34 ПКЕЕ, будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.
Згідно п. 3.32 ПКЕЕ, Акт про пломбування обліку підприємства підписується керівником або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.
При цьому, за твердженням відповідача, на заміненому приладі обліку електричної енергії клемна кришка не була опломбована взагалі і відповідно не було оформлено належним чином акт про її пломбування. Тобто, акт №175276 від 18.10.2010р. про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них складений ПАТ «Львівобленерго» в односторонньому порядку з підробленим підписом уповноваженої особи споживача, та на глибоке переконання МКП «Миколоаївводоканал» являється завідомо неправдивим офіційним документом, що потребує висновку судової експертизи.
Відповідач зазначає, що паспорт на заміну лічильника, який представлений до огляду у залі судового засідання не долучений до справи, так як підпис на ньому відрізняється від підпису на Акті № 175276 від 18.10.2015 р.
Відповідач стверджує, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовні вимоги повинні ґрунтуватись на обставинах та доказах на їх підтвердження, а не підробленими актами, як результат бездіяльності відповідних працівників ПАТ «Львівобленерго».
Згідно вимог п. 3.33 ПКЕЕ, електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією не рідше одного разу на 3 роки. Тобто, позивач повинен представити щонайменше вісім актів контрольного огляду засобу обліку та один акт технічної перевірки приладу обліку електричної енергії № 10112082 з моменту його встановлення, в яких були б підтвердження наявності пломби на клемній кришці вищезгаданого приладу обліку.
Згідно із ст. ст. 30, 38 ГПК України, відповідачем подано клопотання про виклик до суду для дачі пояснень інспектора Миколаївського РЕМ ВАТ «Львівобленерго» (тепер - ПАТ «Львівобленерго») ОСОБА_4, який склав вищевказаний Акт №175276 від 18.10.2010 р, яку не задоволено, оскільки ОСОБА_4 звільнений.
Також, відповідачем було оскаржено вищезгаданий протокол у відділ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у Львівській області та у Держенергонагляд, інспекцію у Львівській області. Від Держенергонагляду отримано відповідь, зокрема лист від 05.05.2015 р. № 23/03-249. В протоколі засідання комісії ПАТ «Львівобленерго» про перегляд актів про порушення ПКЕЕ поставлено відмітку «не згідні». На вимогу відповідача копію протоколу та копію акту № 175276 від 18.10.2010 р. вищезазначених документів позивачем не надано.
Відповідач зазначає, що як один з доводів, що доводить безпідставність позовних вимог, є факт, що як до моменту опломбування приладу обліку електричної енергії № 10112082 в лютому місяці 2015 року, так і надалі, середньомісячне споживання електричної енергії за показниками даного приладу обліку не змінилось, що свідчить про відсутність безоблікового споживання електричної енергії (довідка додана до справи).
На думку відповідача, наступним доводом є те, що на інших об'єктах, де дійсно складалися акти, копії яких додані до справи, про опломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них, за підписом уповноваженого представника МКП «Миколаївводоканал», фактів безоблікового споживання електричної енергії та втручання в роботу засобів обліку електроенергії не було, а копії актів перевірки зберігаються на підприємстві.
Також, відповідач звертає увагу суду на те, що показники, що внесені ОСОБА_5 у акти про споживання електричної енергії за жовтень, листопад та грудень місяці 2010 року є доводом, що свідчить про те, що прилад обліку електричної енергії № 10112082 встановлено в жовтні місяці 2010 року, а вірних початкових показників даного приладу обліку поставлено не було, оскільки відповідальний за енергогосподарство ОСОБА_5 не був присутній та не отримував ніяких документів по даному лічильнику, виправлення вже були зроблені безпосередньо при наданні цих показників у ПАТ «Львівобленерго».
Отже, у ПАТ «Львівобленерго», з врахуванням долучених до позовної заяви матеріалів, відсутні правові підстави для стягнення з МКП «Миколаївводоканал» заборгованості за предметом позову.
Відповідач наголошує, що Акт № 175276 від 18.10.2010 р. він вважає неналежним як доказ через підроблення на ньому підпису представника МКП «Миколаївводоканал» ОСОБА_3, а на момент розгляду справи до отримання відповідного висновку судової експертизи відсутні як фактичні, так і правові підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «Львівобленерго».
З метою встановлення обставин, на які посилаються сторони в обґрунтування своєї позиції, на вимогу відповідача судом призначено судову експертизу, на вивчення якої поставлено такі питання:
- Чи відповідає підпис від імені ОСОБА_3, що міститься на Акті №175276 від 18.10.2010 р про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них, на актах контрольного огляду засобів обліку № 255427 від 28.02.2011 року та № 309463 від 19.08.2011 року особистому підпису ОСОБА_3?
- Чи відповідають підписи поставлені ОСОБА_3 на актах № 134170 від 24.04.2009 року, №228027 від 01.02.2013 року та на актах про споживання електричної енергії за жовтень - листопад та грудень 2010 року, на актах контрольного огляду засобів обліку № 255427 від 28.02.2011 року та № 309463 від 19.08.2011 року підпису, поставленому на акті № 175276 від 18.10.2010р., а також особистому підпису ОСОБА_3?
- Чи відповідають за ідентичністю здійснені рукописні записи на Акті №175276 від 18.10.2010 р. про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них, на актах контрольного огляду засобів обліку № 255427 від 28.02.2011 року та № 309463 від 19.08.2011 року з фактичним підписом ОСОБА_3?
- Чи рукописні записи та підписи на Акті №175276 від 18.10.2010 р. про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них вчинені у жовтні 2010 року?
- Чи відповідає підпис поставлений на актах контрольного огляду засобів обліку № 255427 від 28.02.2011 року та № 309463 від 19.08.2011 року особистому підпису ОСОБА_3, чи підпис вчинений у термін, що зазначений як термін оформлення акту, що міститься в реквізитах акту?
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Пунктом 1.3 ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, 21.02.2009 р. між ВАТ «Львівобленерго» (перейменоване у ПАТ «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») (надалі - позивач) та МКП «Миколаївводоканал» (надалі - відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 90381 (надалі - Договір)
Пункт 3.1.4 Договору вказує, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення споживачем умов цього Договору.
Відповідно до п. 4.2.3 Договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електричної енергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов, зазначених методикою.
Відповідно до 4.4 Договору, сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менш трьох уповноважених представників сторони Договору, що складала акт. В Договорі сторони погодили, що уповноваженим представником сторони вважається особа, яка перебуває у трудових відносинах зі стороною. З даного випливає, що відповідач, у штаті якого є відповідальна особа за обслуговування електроустановок, зобов'язаний контролювати та здійснювати перевірку електроустановок, в тому числі на наявність чи відсутність пломб, які встановлюються відповідно до п. 3.31 ПКЕЕ, а саме: розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Враховуючи приписи ст. 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень.
За приписами п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
З наведених норм ПКЕЕ вбачається, що проведення опломбування приладів обліку та збереження цілісності пломб є засобом попередження втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, застосування якого повинно бути проведено енергопостачальною організацією.
Відповідно п. 3.34 ПКЕЕ, будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.
Згідно п. 3.32 ПКЕЕ, Акт про пломбування обліку підприємства підписується керівником або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.
ПАТ «Львівобленерго», згідно п. 8.1 Правил користування електричною енергією (скорочено ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (із змінами та доповненнями - в подальшому Правил), користуючись своїм правом безперешкодного доступу до електричних установок споживача, в супереч п. 3.34 ПКЕЕ, без попереднього повідомлення і без присутності уповноважених осіб МКП «Миколаївводоканал», 18.10.2010 р. здійснило заміну приладу обліку електричної енергії.
При цьому, на заміненому приладі обліку електричної енергії клемна кришка не була опломбована взагалі і відповідно, не було оформлено належним чином акт про її пломбування. Тобто, Акт № 175276 від 18.10.2010 р. про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них був складений ПАТ «Львівобленерго» в односторонньому порядку з підробленим підписом уповноваженої особи споживача.
Даний факт підтверджується Висновком експерта № 3311, в якому зазначено, що Рукописні записи прізвища «Р.Чопик», розташовані в графі «Пломби на збереженя прийняв керівник» в Акті № 175276 про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них від 18.10.2010 р. та в графі «Представник споживача» в Актах № 255427 та № 309463 контрольного огляду засобів обліку від 28.02.2011 р. та від 19.08.2011 р., виконані однією особою, але не ОСОБА_3, а іншою особою.
Підписи від імені ОСОБА_3, розташовані після слова «підпис» в графі «Пломби на збереження прийняв»: керівник» в Акті № 175276 про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них від 18.10.2010 р. та після слова «підпис» в графі «Представник споживача» в Актах № 255427 та № 309463 контрольного огляду засобів обліку від 28.02.2011 р. та від 19.08.2011 р., виконані однією особою, але не ОСОБА_3, а іншою особою.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовні вимоги повинні ґрунтуватись на обставинах та доказах на їх підтвердження.
Отже, незважаючи на вимоги суду, позивачем не надано належних та допустимих доказів дотримання його представниками вимог норм чинного законодавства України при заміні лічильника, зокрема, його опломбування та передачі пломб повноважному представнику відповідача у відповідності до норм, що регулюють вищезазначені правовідносини, що спростовує правомірність позовних вимог.
Крім того, згідно вимог п. 3.33 ПКЕЕ, електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією не рідше одного разу на 3 роки. Тобто, позивач повинен представити щонайменше вісім актів контрольного огляду засобу обліку та один акт технічної перевірки приладу обліку електричної енергії № 10112082 з моменту його встановлення, в яких були б підтвердження наявності пломби на клемній кришці вищезгаданого приладу обліку.
Такою ж є позиція Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області, викладена у листі від 05.05.2015 р. № 23/03-249, що доданий до справи з відзивом від 11.06.2015 р. № 214, в якому зазначено, що позиція ПАТ «Львівобленерго» про порушення з боку МКП «Миколаївводоканал» вимог правил користування електричною енергією в частині порушення (зривання) пломб, встановлених згідно акту про пломбування № 175276- від 18.10.2010 року, є спірною, оскільки такі пломби мали бути зняті саме представником постачальника електричної енергії при технічній перевірці приладу обліку ще в 2013 році, а нового акту про пломбування та акту технічної перевірки приладу обліку, як вбачається з відповіді ПАТ «Львівобленерго» немає. Ці обставини є додатковими доводами про неналежне виконання працівниками ПАТ «Львівобленерго» своїх обов'язків.
Також, відповідачем було оскаржено вищезгаданий протокол у відділ Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг у Львівській області та у Держенергонагляд, інспекцію у Львівській області. Від Держенергонагляду у відповідь на звернення відповідача отримано лист від 05.05.2015 р. № 23/03-249. В протоколі засідання комісії ПАТ «Львівобленерго» про перегляд актів про порушення ПКЕЕ поставлено відмітку «не згідні».
Крім того, в якості зауваження на протокол № 24/02/15 засідання комісії Миколаївського РЕМ ПАТ «Львівобленерго», відповідачем подано лист від 03.03.2015 р. № 91.
Отже, у ПАТ «Львівобленерго», з врахуванням долучених до позовної заяви матеріалів, відсутні правові підстави для стягнення з МКП «Миколаївводоканал» заборгованості за предметом позову.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
Враховуючи, що позивачем не представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги заперечив та спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про стягнення боргу в сумі 98607,08 грн. та судових витрат не є обґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 7416 від 15.05.2015 року на суму 1972,14 грн. про сплату судового збору.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.
Згідно п. 6.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у вирішенні питань щодо відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду господарським судам необхідно враховувати викладене в пункті 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Як доказ сплати витрат на проведення експкртизи, відповідач подав платіжне доручення № 624 від 08.10.2015 року на суму 6129,00 грн.
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на позивача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. В задоволені позову - відмовити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, вул. Козельницька, 3, м. Львів, код ЄДРПОУ 00131587) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (81600, Львівська обл., м. Миколаїв, вул. Чорновола, 1, код ЄДРПОУ 03348809) витрати на проведення судової експертизи в розмірі 6129 (шість тисяч сто двадцять девять) грн. 00 коп.
3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.05.2016 року