79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" травня 2016 р. Справа № 909/144/13-г
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя: Дубник О.П.
Суддів: Скрипчук О.С.
ОСОБА_1
при секретарі Михалюк О
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Живиця Плюс», смт. Вигода Долинського р-ну Івано-Франківської обл. без номера від 25.04.2016 р. (вх. № 01-05/2141/16 від 04.05.2016 року)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2016 р.
у справі № 909/144/13-г (суддя Гриняк Б.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ
до відповідача-1 : Публічного акціонерного товариства "Живиця", смт. Вигода, Долинського району, ОСОБА_2 - Франківської області
до відповідача- 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця плюс", смт. Вигода , Долинського району , Івано-Франківської області
про: стягнення в солідарному порядку заборгованості по Кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. та кредитному договору № 8 від 04.08.2010р. на загальну суму 318 078, 28 доларів США та 1 456 626, 59 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 - гол. юр. (довіреність в матеріалах справи)
від відповідача 1: ОСОБА_4 - представник (довіреність в матеріалах справи)
від відповідача 2: не з'явився (належно повідомлений)
Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).
Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку із чим хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.
Про належне повідомлення апелянта про місце та час розгляду справи свідчить повідомлення від 17.05.16р., вх.№ канцелярії суду 01-16/4593/16.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2016 р. у справі № 909/144/13-г (суддя Гриняк Б.П.) за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ПАТ «Живиця» та ТОВ «Живиця плюс» про стягнення заборгованості, відмовлено у задоволенні заяви про визнання наказів Господарського суду Івано-Франківської області №67, №69, №71 від 21.01.2014р. такими, що не підлягають виконанню в порядку ст.117 ГПК України.
Приймаючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що постанова пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" містить чіткий перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню і з 19.01.2013 року діє нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» у зв'язку з чим, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
ТОВ «Живиця плюс» не згідне з ухвалою місцевого господарського суду, і подало апеляційну скаргу, вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною і необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права і таким, що підлягає скасуванню.
Апелянт стверджує, що однією із підстав визнання наказу недійсним є відсутність обов'язку боржника за наказом повністю чи частково у зв'язку з його припиненням з причин передбачених законом. Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції чинній до 19.01.2013 року, вимоги конкурсних кредиторів заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, і саме положення закону у цій редакції повинні застосовуватись у даному випадку, отже вимоги ПАТ «Промінвестбанк» є погашеними на момент подання заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
Позивач у своєму відзиві заперечує доводи апелянта, стверджуючи, зокрема, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не наділяє керуючого санацією повноваженнями для подання заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню Крім того, уже чотири рази процедура санації апелянта продовжувалась Господарським судом Івано-Франківської області у справі про його банкрутство №5010/1025/2012-Б-24/39, що свідчить про його неспроможність відновити платоспроможність, що тягне за собою наслідок прийняття постанови судом про визнання його банкрутом і ліквідаційна процедура в такому разі апелянта буде тривати згідно редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка діє з 19.01.13р., ч.4.ст.23 якого визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України, ч.2.ст.102 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції та строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, при цьому встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.
31.10.2012р. порушено провадження у справі №5010/1025/2012-Б-24/39 про банкрутство ТзОВ " Живиця Плюс".
02 березня 2016 р. керуючим санацією ТзОВ "Живиця плюс" ОСОБА_2М до Господарського суду Івано-Франківської області подано заяву про визнання наказів на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду № 67, №69, № 71 від 21.01.2014 р такими, що не підлягають виконанню в порядку ст. 117 ГПК України, у справі про стягнення в солідарному порядку заборгованості по Кредитному договору № 7 від 04.08.2010р. та Кредитному договору № 8 від 04.08.2010р.
Постановами Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції від 24.03.2014р. відкрито провадження на виконання вищезазначених наказів господарського суду.
Ухвалою від 19 квітня 2016 року Господарським судом Івано-Франківської області відмовлено у задоволенні такої заяви керуючого санацією.
26.05.2014 року Державною виконавчою службою винесено постанови про зупинення виконавчих проваджень, у зв'язку з порушенням господарським судом Івано-Франківської області 31.10.2012 р. провадження у справі №5010/1025/2012- Б-24/39 про банкрутство ТзОВ " Живиця Плюс".
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2013 р. по справі №5010/1025/2012-Б-24/39 введено процедуру санації ТзОВ «Живиця Плюс». Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2016 р. по справі №5010/1025/2012-Б-24/39 продовжено строк процедури санації на 5 місяців. Станом на час розгляду апеляційної скарги ТОВ «Живиця плюс» перебуває на стадії санації.
Відповідно до ч.2 ст 117 ГПК України Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частина 4 зазначеної статті вказує, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
В пункті 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 (зі змінами) «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що ч.4 статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті. Зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Відповідно до п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону 4212-VI від 22.12.2011 (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Закон № 4212-VI набрав чинності 19.01.2013 року, ТОВ «Живиця плюс» перебуває на стадії санації, постанови про визнання боржника банкрутом немає.
Позивач не визнаний судом конкурсним кредитором, хоч його вимоги є конкурсними.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч.1.ст115 ГПК України Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч.1.ст.116 ГПК України).
Відповідно до п.72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02р. (рішення чинне з 06.11.02р) в справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено піж сумнів (також справ «Брумареску проти Румунії», п.61).
Відтак, беручи до уваги обставини справи та норми процесуального та матеріального права, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви про визнання наказів № 67, № 69, № 71 від 21.01.2014 р. такими, що не підлягають виконанню в порядку ст. 117 ГПК України.
Враховуючи положення ст. 49 ГПК України, судовий збір за розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України,
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Івано- Франківської області від 19.04.2016р. у цій справі залишити без змін.
2. Судові витрати покласти на ТОВ «Живиця плюс»
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 24.05.2016 року.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Судді: Матущак О.І.
ОСОБА_5