"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/10547/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Радомишльської міської ради Житомирської області, виконавчого комітету Радомишльської міської ради Житомирської області, Радомишльської районної спілки споживчих товариств, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року,-
У березні 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:
визнати протиправним та скасувати рішення Радомишльської міської ради Житомирської області № 59 від 16.03.2006 «Про оформлення документів про право приватної власності» в частині видачі Радомишльській районній спілці споживчих товариств свідоцтва про право власності на майновий комплекс бази райспоживспілки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
визнати протиправним, нечинним та скасувати свідоцтво про право власності № 987339 від 30.03.2006 на майновий комплекс бази по АДРЕСА_1, виданий Радомишльській районній спілці споживчих товариств.
Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Радомишльської міської ради Житомирської області № 59 від 16.03.2006 «Про оформлення документів про право приватної власності» в частині видачі Радомишльській районній спілці споживчих товариств свідоцтва про право власності на майновий комплекс бази райспоживспілки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Визнано протиправним, нечинним та скасовано свідоцтво про право власності № 987339 від 30.03.2006 на майновий комплекс бази по АДРЕСА_1, виданий Радомишльській районній спілці споживчих товариств.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу Радомишльська районна спілка споживчих товариств, посилаючись на законність постанов суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволенні касаційної скарги.
Встановлено, що 16.03.2006 Радомишльською міською радою Житомирської області прийнято рішення № 59 від «Про оформлення документів про право приватної власності», яким у спірні частині вирішено видати Радомишльській районній спілці споживчих товариств свідоцтво про право власності на майновий комплекс бази райспоживспілки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі вказаного рішення ради Радомишльській районній спілці споживчих товариств видано свідоцтво про право власності № 987339 від 30.03.2006 на майновий комплекс бази по АДРЕСА_1.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що майновий комплекс бази райспоживспілки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є об'єктом права власності КП «Кооператор», а тому відносно нього відповідачем безпідставно прийнято спірне рішення та видано свідоцтво про право власності.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд посилався на відсутність доказів на порушення прав позивачів спірним рішенням, оскільки воно не породжує правових наслідків для них як фізичних осіб, а юридична особа, засновниками якої вони є, відповідних вимог не заявляє. Тому суд дійшов висновку, що Радомишльська міська рада Житомирської області діяла на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При перегляді рішень судів попередніх інстанцій колегія Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
За змістом пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З вказаних норм слідує, що за умови відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Встановлено, що предметом спору у справі є, зокрема, рішення Радомишльської міської ради Житомирської області № 59 від 16.03.2006 «Про оформлення документів про право приватної власності» в частині.
До суду з цим позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись 05.03.2013.
З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2013 позивачами до суду першої інстанції подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, яке не було предметом дослідження судами.
Таким чином судами не досліджувалось питання щодо дотримання строку звернення до суду, визначеного статтею 99 КАС України.
Під час з'ясування вказаної обставини необхідним є також встановлення судами чи є належним обраний позивачами спосіб захисту порушених прав у цій частині позовних вимог, з урахуванням практики Верховного Суду України, висловленої у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-405а14).
Згідно з частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 цього Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною першою статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Отже, обов'язковою умовою віднесення спору до категорії публічно-правових спорів є участь в ньому суб'єкта владних повноважень, а також оскарження. його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно не є нормативним актом чи правовим актом індивідуальної дії в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку із цим спір у цій частині не є публічно-правовим і не може бути вирішений відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155, 157 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 157, 220, 222, 223, 227, 228, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2013 року і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Радомишльської міської ради Житомирської області № 59 від 16.03.2006 «Про оформлення документів про право приватної власності» в частині видачі Радомишльській районній спілці споживчих товариств свідоцтва про право власності на майновий комплекс бази райспоживспілки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2013 року і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року в частині позовних вимог про визнання протиправним, нечинним та скасування свідоцтва про право власності № 987339 від 30.03.2006 на майновий комплекс бази по АДРЕСА_1, виданий Радомишльській районній спілці споживчих товариств - скасувати і закрити провадження у справі. Роз'яснити позивачам право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: