ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 вересня 2011 року 14:14 № 10/127
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:
позивача: ОСОБА_1;
відповідача: не з'явились
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправною відмови в перерахунку пенсії, скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії, визнання права на перерахунок пенсії та зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
07 лютого 2008 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною відмову в перерахунку пенсії; 2) скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії; 3) визнати право на перерахунок пенсії; 4) зобов'язати перерахувати пенсію з 01 квітня 2007 року.
На підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу №10/127 передано на розгляд судді Ковзелю П.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2008 року відкрито провадження в адміністративній справі №10/127.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2008 року зупинено провадження в адміністративній справі №10/127 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №12/224 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання недійсним наказу Міністерства оборони України від 14 квітня 2007 року №175 “Про встановлення граничних розмірів пенсії військовослужбовцям Збройних Сил України”.
05 липня 2010 року на підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу №10/127 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2010 року адміністративну справу №10/27 прийнято до провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2011 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 27 вересня 2011 року.
В судовому засідання 27 вересня 2011 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач свого уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належними чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та знаходиться на обліку в Пенсійному фонді України, що підтверджується копією посвідчення серії А №273447, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року №594 “Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” та на наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року №175 “Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України”.
За результатам звернення позивача ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року №594 “Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” носить тимчасовий характер, а норми законодавства в частині розміру фонду преміювання залишились незмінними, крім того, наказ Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року №175 “Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України” не є законодавчим актом.
На думку позивача, відмова відповідача у перерахунку пенсії порушує його право на рівне соціальне забезпечення, що гарантоване статтею 1 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, з вини відповідача пенсія позивача стало меншою відносно пенсії ветерана відповідної йому категорії, але який звільняється у запас сьогоднішнім днем.
Відповідач письмового заперечення проти позову не надав, в судові засідання по справі уповноважених представників не направляв.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року №594 “Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” Міністерству оборони України дозволено здійснювати у поточному році з 01 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад установлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
На виконання зазначеної постанови наказом Міністром оборони України від 14 квітня 2007 року №175 “Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України” встановлено граничні розміри премії, які можуть бути виплачені військовослужбовцям у межах видатків на грошове забезпечення на 2007 рік.
Суд враховує, що наказ Міністром оборони України від 14 квітня 2007 року №175 “Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України” є чинним та не скасований судом, разом з тим звертає увагу, згідно з частиною третьою статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” єдиною підставою для перерахунку розміру пенсії є фактичне підвищення чи введення нових основних та додаткових видів грошового забезпечення та премій для відповідних категорій військовослужбовців.
В свою чергу аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, носить тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності передбачених підстав лише в межах видатків, передбачених у кошторисах військових частин для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 році, що виключає їх як підставу для перерахунку пенсій.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2009 року.
Відповідно до частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на викладене, доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року №594 “Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році” та на наказу Міністра оборони України від 14 квітня 2007 року №175 “Про встановлення граничного розміру премій військовослужбовцям Збройних Сил України”, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ОСОБА_4 управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко