24 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.
при секретарі: Синявському Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою через представника ОСОБА_2, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про звільнення від повноважень опікуна над недієздатною особою,
у лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила звільнити останню від повноважень опікуна над її сином ОСОБА_4 посилаючись на те, що відповідачка не виконує належним чином опікунські обов'язки, протягом тривалого часу не провідує сина, не здійснює ніякого догляду в інтересах підопічного.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.03.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Справа № 753/2092/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/6970/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 через представника подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що згідно повідомлення директора психоневрологічного інтернату від 23.03.2016 року відповідач з березня 2014 року відвідувала підопічного лише двічі: 18 листопада 2015 року та 24 лютого 2016 року. Відповідач не виконує повноваження опікуна, у зв'язку з чим права підопічного порушуються.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2008 року ОСОБА_4 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном його матір - ОСОБА_1.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2014 року призначено другим опікуном ОСОБА_4 його двоюрідну тітку ОСОБА_3.
Згідно копії довідки від 25.02.2016 року, ОСОБА_4 перебуває у Ново - Білицькому психоневрологічному інтернаті для чоловіків за адресою: АДРЕСА_1 з 09.04.2013 року; опікун - тітка ОСОБА_3 відвідує підопічного, приносить передачі, бере підопічного на прогулянки.
Згідно копії довідки № 803627 від 30.11.2009 року Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва ОСОБА_1 як опікун отримує пенсію ОСОБА_4
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави передбачені ст. 75 ЦК України для звільнення від повноважень опікуна відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 3 ст. 75 ЦК України, за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Звільнення судом від повноважень опікуна за заявою інших осіб, в тому числі родичів підопічного, чинним законодавством не передбачено.
Останні згідно положень ст. 79 ЦК України мають право оскаржувати дії опікуна до органу опіки та піклування або до суду.
Із змісту ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2014 року вбачається, що відповідач була призначена другим опікуном над недієздатним сином позивачки на підставі подання органу опіки і піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації.
Надалі орган опіки та піклування з питанням звільнення ОСОБА_3 від повноважень опікуна не звертався (ч. 3 ст. 75 ЦК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України судовому захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права та інтереси особи.
Здійснення контролю за належним виконанням обов'язків опікунів та піклувальників покладено на органи опіки та піклування та саме цьому органу надано право на звернення до суду із заявою про звільнення особи від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Дії чи бездіяльність органу опіки і піклування позивач не оспорює та дане питання не є предметом розгляду у цій справі.
Позивач також не вказує у позові, що позов подано не у власних інтересах, а в інтересах недієздатної особи.
Про будь - які порушення прав та інтересі самої позивачки відповідачкою у позовній заяві не вказано.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Більше того, у апеляційній скарзі зазначається про необхідність задоволення позову на підставі ч. 3 ст. 75 ЦК України, за якою у справах про звільнення особи від повноважень опікуна або піклувальника заявником може бути лише орган опіки і піклування. Відтак сам апелянт визнає, що ОСОБА_1 не є належним заявником у вирішенні даного питання.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді