Апеляційний суд міста Києва
1[1]
про залишення апеляційної скарги без руху
16 травня 2015 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши апеляційні скарги захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року,
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.
Цим же вироком суд вирішив питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 , речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 та прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, в яких просять: захисник обвинуваченої - вирок суду щодо ОСОБА_2 - змінити, кваліфікувати дії останньої за ст. 118 КК України та призначити їй покарання відповідно до санкції цієї статті; прокурор у кримінальному провадженні - скасувати вирок суду щодо ОСОБА_2 в частині призначеного їй покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді 11 років позбавлення волі, а в решті вирок суду залишити без змін.
Перевіркою вказаних скарг на предмет їх відповідності вимогам ст. 396 КПК України, встановлено, що вони не в повній мірі відповідають вимогам закону, а тому підлягають залишенню без руху, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до вимог, передбачених пунктом 5 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, поряд з іншими даними, повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів.
Між тим, як вбачається зі змісту апеляційних скарг захисника та прокурора, цихвимог закону дотримано не було.
Зокрема, в апеляційній скарзі захисника, поряд з іншими доводами, звертається увага на те, що суд безпідставно не взяв до уваги докази сторони захисту, які могли істотно вплинути на його висновки, а саме докази, які, на думку сторони захисту, вказують на те, що дії обвинуваченої слід перекваліфікувати з ч. 1 ст. 115 на ст. 118 КК України, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що на момент вчинення злочину ОСОБА_2 перебувала у своєму житловому приміщенні, була значно фізично слабшою в порівнянні з потерпілим, який в минулому неодноразово застосовував до неї фізичну силу та наносив численні побої, а тому вона діяла у стані необхідної оборони, з метою захисту від суспільно-небезпечного посягання з боку потерпілого, з перевищенням меж необхідної самооборони, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_6 було нанесено ножем колото різане поранення, від якого останній помер.
Незважаючи на ці та інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, захисник обвинуваченої не зазначив про наявність жодного клопотання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, які, на думку сторони захисту, були досліджені не повністю або з порушеннями, що потягло за собою неправильну їх оцінку судом першої інстанції.
Це саме стосується і апеляційної скарги прокурора, який також не заявив жодного клопотання про дослідження доказів, незважаючи на те, що у своїй апеляційній скарзі ставить питання про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
Однак, при цьому, не зазначає, які саме докази та дані про особу обвинуваченої ОСОБА_2 потребують повторного дослідження в суді апеляційної інстанції для перевірки наявності підстав для скасування вироку суду в частині призначеного покарання.
Враховуючи наведе, а також ту обставину, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, подані захисником та прокурором у кримінальному провадженні апеляційні скарги не можуть бути визнані такими, що за своїм змістом відповідають вимогам закону, а саме вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 396 КПК України
Наведені в ухвалі судді-доповідача недоліки апеляційних скарг є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 399 КПК України, вони підлягають залишенню без руху, з наданням вказаним вище особам достатнього строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, -
Апеляційні скарги захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 рокущодо ОСОБА_2 залишити без руху, встановивши строк для усунення виявлених недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали особами, які подали апеляційні скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва
ОСОБА_1
Справа № 11-кп/796/1133/2016