Апеляційний суд міста Києва
1[1]
про повернення апеляційної скарги
11травня 2016 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року,
Згідно з вироком Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Цим же вироком, суд вирішив питання щодо речових доказів та розглянув цивільні позови потерпілої ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати повністю та ухвалити новий виправдувальний вирок, відмінивши обраний відносно нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Ухвалою судді-доповідача від 22 квітня 2016 року апеляційну скаргу захисника було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 396 КПК України та встановлено строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Зокрема, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, зверталась увага на те, що вимоги апеляційної скарги захисника не узгоджуються з положеннями ст. ст. 407 та 420 КПК України, які визначають повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги та підстави для ухвалення нового вироку.
Крім того, зазначалось про те, що, вказуючи на неповноту та упередженість не тільки досудового розслідування, а й судового розгляду, захисник обвинуваченого у своїй апеляційній скарзі не заявив жодного клопотання про дослідження доказів, які були досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, що, на його думку, призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого вироку щодо ОСОБА_2 .
Згідно зворотного повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення адвокат ОСОБА_3 особисто отримав копію зазначеної ухвали 28 квітня 2016 року.
Протягом встановленого судом строку, захисник надіслав на адресу суду апеляційної інстанції нову апеляційну скаргу, датовану 06.05.2016 року, в якій останній, незважаючи на наведенні вище недоліки, усунув їх лише частково, а саме тільки уточнив вимоги своєї скарги, вказавши на необхідність повного скасування вироку щодо ОСОБА_2 та закриття кримінального провадження у зв'язку з тим, що винуватість обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України не доведена та встановлена відсутність в його діянні складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, знову посилаючись на неповноту судового розгляду, як на підставу для скасування вироку суду першої інстанції, в тому числі на безпідставне відхилення судом під час судового розгляду клопотань сторони захисту, захисник обвинуваченого, всупереч вимогам, передбаченим п. 5 ч. 2 ст. 396 КПК України, не зазначив будь-яких клопотань про дослідження доказів, на що прямо зверталась увага в ухвалі про залишення його апеляційної скарги без руху.
Більш того, вказуючи на наявність підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ст. 284 КПК України, захисник в обґрунтування нової апеляційної скарги навів декілька різних обставин для прийняття такого рішення, передбачених ч. 1 вказаної вище статті (встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення та не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді), однак в прохальній частині своєї скарги взагалі не зазначив про те, з якої саме підстави необхідно закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 , оскільки такою підставою може бути лише одна обставина, з числа передбачених законом.
Вищенаведене дозволяє зробити висновок про те, що захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 не усунув у повному обсязі недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, в установлений строк, а тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 399 КПК України, подана ним апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня винесення ухвали судом апеляційної інстанції.
Суддя апеляційного суду м. Києва
ОСОБА_1
Справа № 11-кп/796/1001/2016