ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
24 травня 2016 року Справа № 913/524/16
Провадження №30/913/524/16
За позовом Публічного акціонерного товариства “Енергобанк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Енергобанк”, м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МДМ КОД”, с. Вільхове Станично-Луганського району Луганської області
про стягнення 90 624 грн. 81 коп.
Господарський суд Луганської області у складі судді Голенко І.П.
при секретарі судового засідання - помічнику судді Гуленко К.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
в с т а н о в и в:.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання кредиту у формі Овердрафт № ОЮ-000371-1201 від 26.12.2013 в сумі 90 624 грн. 81 коп., з яких:
- прострочена заборгованість за Овердрафтом - 47170 грн. 18 коп.;
- прострочена заборгованість за процентами за користування Овердрафтом - 35212 грн. 91 коп.;
- пеня за несвоєчасну сплату процентів - 8241 грн. 72 коп.
Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов договору про надання кредиту у формі Овердрафт в частині оплати у встановлені строки кредиту та процентів.
Сторони правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до абз. 2 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2.1 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (зі змінами) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на те, що за зазначеною адресою не проживає, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно із п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (зі змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством “Енергобанк” (далі - банк, кредитор, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МДМ КОД” (позичальник, відповідач), 26.12.2013 укладено договір про надання кредиту у формі овердрафт № ОЮ-0000371-1201 (далі за текстом - кредитний договір).
Предметом вказаного кредитного договору є правовідносини, за якими банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності грошові кошти, на умовах, визначених цим договором (п. 2.1).
Кредит надається позичальнику у формі овердрату з лімітом у розмірі 50000 грн. 00 коп. (п. 2.2)
В пункті 2.3 договору визначено строк користування кредитом - до 25 червня 2014 року включно.
Строк безперервного користування овердрафтом не повинен перевищувати 30 календарних днів (п. 2.5 договору)
Відповідно до п. 2.4. договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 25% річних.
Згідно із п. 8.4 договору у разі невиконання позичальником умов п.п. 7.2.2 договору фіксована процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування встановлюється в розмірі 35% річних та нараховується банком у період, починаючи з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, у якому позичальником не виконані вимоги п.п. 7.2.2 цього договору та закінчується останнім календарним днем місяця, у якому позичальником виконані зазначені зобов'язання.
У відповідності до п. 7.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язується забезпечити наступний обсяг чистих оборотів по рахунку не менше ніж 150000 грн. щомісячно у період з 01.02.2014 по 25.06.2014.
Пункт 4.2 кредитного договору передбачає, що банк нараховує проценти, виходячи із встановленої у цьому договорі процентної ставки і фактичного залишку заборгованості за кінець кожного дня не рідше одного разу на місяць, а позичальник сплачує проценти щомісячно до 5 числа (включно) наступного за звітним місяця. При цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок банку. При нарахування процентів банк використовує метод «факт/факт», тобто приймається фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році. Якщо день погашення заборгованості за овердрафтом та сплати процентів за користування овердрафтом припадає на небанківський день, то позичальник має погасити заборгованість за овердрафтом та проценти за користування овердрафтом не пізніше наступного банківського дня. При цьому проценти за кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, до наступного банківського дня.
Відповідно до п. 8.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та /або строків процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нарахувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.
На виконання кредитного договору банк відкрив позичальнику рахунок з лімітом в сумі 50000 грн.
Позичальник за період дії договору використав кредитні кошти в загальній сумі 349051 грн. 91 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку.
Як вбачається з виписки з особового рахунку, відповідач свої грошові зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту виконав частково. Ним було зараховано на кредитний рахунок грошових коштів в загальній сумі 300448 грн. 60 коп.
В порушення умов кредитного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту в сумі 48603 грн. 31 коп. у встановлені строки.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог за позовом, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п. 4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, кредит було видано банком відповідачу. Проте, останній порушив договірні зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків. У зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 48603 грн. 31 коп. та заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 35212 грн. 91 коп.
Проте, позивач просить стягнути заборгованість за овердрафтом в сумі 47170 грн. 18 коп., тобто заявлена до стягнення сума є меншою, ніж підтверджено матеріалами справи. Позивач не звертався до суду з вимогами про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача до відповідача в частині стягнення кредитної заборгованості, заборгованості за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме з відповідача слід стягнути 47170 грн. 18 коп. простроченого боргу за кредитом та 35212 грн. 91 коп. заборгованості за процентами.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату процентів в сумі 8241 грн. 72 коп. за період з 31.03.2015 по 27.03.2016 суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів.
Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
За приписами ст. 1 наведеного Закону періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Листом від 27.10.2014 №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р затверджено Перелік населених пунктів населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено с. Вільхове Станично-Луганського району Луганської області.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ “МДМ КОД” є 93653, с. Вільхове Станично-Луганського району Луганської області, вул. Белінського, б. 51.
Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми даного закону щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено , що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, виходячи з комплексного аналізу діючого законодавства, суд дійшов висновку, що основною сумою заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами є заборгованість по тілу кредиту та відсоткам за користування ним.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що пеня підпадає під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.
Враховуючи вказане, в задоволенні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну оплату процентів слід відмовити щодо відповідача у справі.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача слід стягнути прострочену заборгованість за кредитом в сумі 47170 грн. 18 коп. та прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 35212 грн. 91 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладається на відповідача в сумі 1252 грн. 68 коп.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Енергобанк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Енергобанк” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МДМ КОД” про стягнення 90 624 грн. 81 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “МДМ КОД”, 93653, с. Вільхове Станично-Луганського району Луганської області, вул. Белінського, б. 51, код ЄДРПОУ 36859975, на користь Публічного акціонерного товариства “Енергобанк”, 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, б. 56, код 19357762, прострочену заборгованість за кредитом в сумі 47170 грн. 18 коп., прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 35212 грн. 91 коп., судовий збір в сумі 1252 грн. 68 коп. Видати наказ.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано - 26.05.2016.
Суддя І.П. Голенко
Надр. 3 прим.:
1- до справи;
2 - позивачу: 01001. м. Київ, вул. Лютеранська, б. 9/9, кв. 5 (рекомендованим листом з повідомленням);
3 -відповідачу: 93653, с. Вільхове Станично-Луганського району Луганської області, вул. Белінська, 51 (рекомендованим листом з повідомленням).