Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "24" травня 2016 р. Справа № 906/213/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №5719/16 від 28.12.15.)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №57 від 07.04.16.)
від третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність №р-5-22/1910 від 11.12.15.)
розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго"
до Житомирського обласного Фонду соціального захисту інвалідів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Житомирської обласної ради
про стягнення 55507,24 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 55507,24 грн. заборгованості за договором на постачання до приміщення по вул.Домбровського, 38 в м.Житомирі теплової енергії №847 від 15.07.13., з яких 40636,75 грн. - борг, 1238,75 грн. - 3% річних, 13631,74 грн. - інфляційні нарахування.
У відзиві на позовну заяву №45 від 17.03.16 (а.с.26) відповідач не заперечив щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем в заявленій сумі, однак позов не визнав, зазначивши, що борг виник не з вини відповідача посилаючись на те, що наразі не врегульоване питання стосовно користування відповідачем приміщеннями по вул.Домбровського,38 у м.Житомирі, оскільки вказане приміщення передане його власником - Житомирською обласною радою на баланс Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків.
24.05.16 до суду надійшли заперечення позивача на відзив відповідача, в якому зазначено, що договір №847 укладено з відповідачем, він діє і на разі питання про його розірвання не ставилось.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Підтримує письмові заперечення на відзив відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, підтримав викладене у письмовому відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позицію представника позивача.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
15 липня 2013 року між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" (виконавець/позивач) та Житомирським обласним Фондом соціального захисту інвалідів (споживач/відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води №847, за умовами якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати дані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Згідно п.2.5 договору, позивач надає передбачені договором послуги на постачання теплової енергії до приміщення по вул.Домбровського, 38 в м.Житомирі, площею 919,44кв.м.
Додатковою угодою від 15.11.13 до договору №847, змінено площу приміщення на 573,4кв.м. (а.с.127).
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу передбачені договором послуги за період з грудня 2014 по березень 2015 на загальну суму 60636,75грн. та надав відповідачу для здійснення їх оплати рахунки (а.с.14-17).
Згідно п.3.1 договору, оплата вартості використаної теплової енергії проводиться не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконав частково, тобто сплатив позивачеві 20000грн., внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 40636,75грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідач доказів сплати боргу не надав.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 40636,75грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 13631,74 грн. інфляційних та 1238,75 грн. 3% річних . Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовольняє позов у цій частині.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що наразі триває спір користування відповідачем приміщенням по вул.Домбровського, 38 в м.Житомирі, тобто приміщення щодо якого укладено договір №847.
Заперечення відповідача спростовуються наступним.
Рішенням Житомирської обласної ради №746 від 26.07.05 припинено Житомирському обласному Фонду соціального захисту інвалідів право постійного користування приміщенням по вул.Домбровського, 38 в м.Житомир, загальною площею 3884,4кв.м., та передано його на баланс Комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради (а.с.42).
15.04.15 Комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради надіслало відповідачу лист №552/12, яким запропонувало Житомирському обласному Фонду соціального захисту інвалідів оформити користування вказаним приміщенням уклавши договір оренди згідно норм чинного законодавства (а.с.41).
24.04.15 спеціально створеною комісією складено Акт приймання передачі приміщення на баланс комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, який відмовились підписати представники відповідача, про що складено відповідний Акт (а.с.128,129).
Разом з тим, Договір №847 укладено 15.07.13 з відповідачем - Житомирським обласним Фондом соціального захисту інвалідів.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання", споживачем теплової енергії є фізична чи юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
З наведеного вбачається, що даним приміщенням у період з 2013 р. по квітень 2015 р. користувався відповідач, послуги надані позивачем споживались відповідачем, а тому оплату за надані послуги мусить провести саме відповідач.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Житомирського обласного Фонду соціального захисту інвалідів (10003, м.Житомир,вул.Домбровського,38; код 20401051) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" (10014, м.Житомир, вул.Київська,48; код 35343771) - 40636,75 грн. боргу за теплову енергію, 1238,75 грн. річних, 13631,74 грн. інфляційних, 1378 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 26.05.16
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу