Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "24" травня 2016 р. Справа № 906/384/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
при секретарі Антонюк Н.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - директор;
від відповідача: ОСОБА_2 - дов.№5719/16 від 28.12.2015;
від третьої особи 1: ОСОБА_3 - дов.№4 від 05.01.2016;
від третьої особи 2: не з'явився.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомирський міський центр земельних відносин"
до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради
про зобов'язання здійснення перерахунку та надання розрахунків за спожиту теплоенергію з 01.07.2015 по 25.01.2016
Комунальне підприємство "Житомирський міський центр земельних відносин" звернулося з позовом до суду про зобов'язання КП "Житомиртеплоенерго" здійснити перерахунок та надати розрахунки за спожиту теплоенергію Комунальним підприємством "Житомирський міський центр земельних відносин" за період з 01.07.2015 по 25.01.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на зміну орендованої позивачем площі згідно договору оренди нерухомого майна №1973 від 01.07.2015.
Ухвалою суду від 15.04.2016 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (а.с. 1).
Ухвалою суду від 17.05.2016 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради (а.с. 66-67).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в засіданні суду надав письмовий відзив №1667/16 від 23.05.2016 на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.
Представник Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради в судовому засіданні вимоги позивача підтримав з підстав, зазначених у наданих до суду письмових поясненнях №390 від 17.05.2016. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. На підтвердження факту направлення останньому копії ухвали суду від 17.05.2016 судом долучено до матеріалів справи копію реєстру Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 18.05.2016 (а.с. 68). Таким чином, суд приходить до висновку, що Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки, про час та місце розгляду справи третя особа 2 була належним чином повідомлена, то на підставі ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд
31.05.2012 між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавець, третя особа 1) та Комунальним підприємством "Житомирський міський центр земельних відносин" (орендар, позивач) укладено договір оренди нерухомого майна №1508 (а.с. 19-23), за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежилих приміщень, що знаходиться на балансі Управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради (правонаступником якого є Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради (третя особа 2)), для розміщення підприємства за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 6, загальною площею 253,5 кв.м.
На виконання умов договору оренди нерухомого майна №1508 від 31.05.2012 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення від 31.05.2012 (а.с. 29).
01.09.2012 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" (виконавець, відповідач) і Комунальним підприємством "Житомирський міський центр земельних відносин" (споживач) укладено договір №707 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 01.09.2012 (а.с. 11-17), згідно умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. У даному договорі, зокрема, зазначено, що розрахунки здійснюються згідно показників лічильника теплової енергії пропорційно площі.
17.07.2013 орендарем звільнено та передано орендодавцю та балансоутримувачу згідно акту приймання-передачі частину орендованого приміщення за адресою: м.Житомир. майдан ОСОБА_4, 6, площею 42,18 кв.м (а.с. 30).
У зв'язку з цим, 17.07.2013 між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та Комунальним підприємством "Житомирський міський центр земельних відносин" укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 31.05.2012 №1508 (а.с. 24), яким, зокрема, встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежилих приміщень, що знаходиться на балансі Управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради (правонаступником якого є Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради), для розміщення підприємства за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 6, загальною площею 211,32 кв.м.
04.03.2015 позивачем звільнено та передано орендодавцю та балансоутримувачу відповідно до акту приймання-передачі частину орендованого приміщення за адресою: м.Житомир, майдан ОСОБА_4, 6, площею 84,72 кв.м (а.с. 25). Таким чином, у користуванні позивача залишились нежитлові приміщення площею 126,6 кв.м (211,32 кв.м - 84,72 кв.м).
19.03.2015 позивач повідомив відповідача про зменшення площі на 84,72кв.м. та надав копію акту прийому - передачі приміщення (а.с. 34).
При цьому, в матеріалах справи знаходиться договір №707 про постачання теплової енергії від 18.03.2015, укладений Комунальним підприємством "Житомирський міський центр земельних відносин" і Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" (а.с. 59-62), з якого вбачається, що для визначення розрахункового теплового навантаження використовується фактична площа орендованого приміщення в розмірі 131,69 кв.м.
Водночас, у цьому ж договорі зазначено, що розрахунки здійснюються згідно показників лічильника теплової енергії п р о п о р ц і й н о п л о щ і.
Крім того, 01.07.2015 між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та Комунальним підприємством "Житомирський міський центр земельних відносин" укладено договір оренди нерухомого майна №1973 (а.с. 26-28), за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходиться на балансі Управління регулювання земельних відносин Житомирської міської ради (правонаступником якого є Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради), для розміщення підприємства за адресою: м. Житомир, майдан ОСОБА_4, 6, загальною площею 126,6 кв.м.
На виконання умов договору оренди нерухомого майна №1973 від 01.07.2015 сторони підписали акт прийому-передачі приміщення від 01.07.2015 (а.с. 32).
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 ГК України). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору про постачання теплової енергії, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст.1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору
Як суд зазначав вище, договором №707 про постачання теплової енергії від 18.03.2015, який є чинним станом на день розгляду справи, визначено, що розрахунок теплового навантаження здійснюється пропорційно розміру (а.с. 59-62). Іншими словами, такий розрахунок проводиться пропорційно фактично займаній споживачем площі.
При цьому, сама площа займаного позивачем приміщення в с т а н о в л ю є т ь с я в і д п о в і д н и м д о г о в о р о м п р о н а й м ( о р е н д у ) м а й н а, зокрема, договором оренди нерухомого майна №1973 від 01.07.2015 сторони підписали акт прийому-передачі приміщення від 01.07.2015 (а.с. 32), який є чинним станом на день розгляду справи. Предметом цього договору є нежитлове приміщення площею 126,6 кв.м.
Тобто, розрахунок теплового навантаження повинно здійснюватись, виходячи саме з площі 126,6 кв.м.
Проте, відповідач проводив нарахування у спірний період (01.07.2015-20.01.2016) плати за теплопостачання, використовуючи вихідні дані щодо займаної позивачем площі в розрахунку зі 131,69 кв.м, що, в свою чергу, є більшим показником, ніж фактично займана площа, а саме - 126,6 кв.м.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право, зокрема, на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.
Крім того, споживач теплової енергії має право на отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду (ч.1 ст.24 Закону України "Про теплопостачання").
Так, 25.01.2016 позивачем направлено відповідачу письмове повідомлення №9 від 25.01.2016 про зміну площі приміщення згідно договору оренди нерухомого майна №1973 від 01.07.2015, в якому, зокрема, просить останнього провести перерахунок спожитої теплової енергії з 01.07.2015 у відповідності до загальної площі 126,6 кв.м (а.с. 35).
Зазначене повідомлення отримано відповідачем 25.01.2016, про що свідчить його штамп вхідної кореспонденції за вх.№152 (а.с. 35).
Крім того, 29.02.2016 позивачем направлено відповідачу претензію №1 про здійснення перерахунку за спожиту теплоенергію, яку останній отримав 29.02.2016 за вх.3478 (а.с. 36-37).
У відповіді №902/6 від 09.03.2016 на претензію позивача відповідачем зазначено, що оскільки КП "Житомиртеплокомуненерго" за період з 01.07.2015 по 25.01.2016 споживачем не повідомлялося про зміну займаної ним площі, то перерахунок за постачання теплоенергії буде здійснено у березні 2016, починаючи з моменту звернення, тобто з 21.01.2016 (а.с.38).
Дійсно, як вбачається з наданого відповідачем рахунку №707 від 31.03.2016, останнім здійснено позивачу перерахунок теплової енергії з 21.01.2016 по 16.03.2016 (а.с. 72).
Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач позов за підставою та предметом не спростував, доказів здійснення перерахунку за постачання позивачу теплової енергії за період з 01.07.2015 по 20.01.2016 не надав.
При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо здійснення відповідачем перерахунку за спожиту позивачем теплову енергію за період з 01.07.2015 по 20.01.2016 є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
У частині вимог стосовно здійснення перерахунку за спожиту позивачем теплову енергію за період з 21.01.2016 по 25.01.2016 суд відмовляє в позові, оскільки за вказаний період відповідачем вже проведено відповідний перерахунок, про що, зокрема, свідчить виставлений позивачу рахунок №707 від 31.03.2016 (а.с. 72).
Також, суд відмовляє в позові у частині зобов'язання відповідача надати позивачу розрахунки за спожиту теплоенергію за період з 01.07.2015 по 25.01.2016, з огляду на наступне.
Варто зазначити, що приписами ст.ст. 12, 13, 14, 15, 16, 20 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду у визначений спосіб або інший спосіб, що встановлений договором або законом.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист при зверненні до суду, позивач вказав у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право та спосіб його захисту, зазначивши, що відповідач зобов'язаний надати позивачу розрахунки за спожиту ним теплову енергію.
При цьому, позивачем в обґрунтування зазначеної вимоги не надано належних та достатніх доказів, і такі в матеріалах справи відсутні.
Отже, з огляду на встановлені судом в процесі розгляду спору обставини та досліджені подані учасниками процесу на обґрунтування своїх позицій докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача надати позивачу розрахунки за спожиту теплоенергію за період з 01.07.2015 по 25.01.2016 за безпідставністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
Позов задовольнити частково.
Комунальному підприємству "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир. вул. Київська, буд. 48, код. 35343771) здійснити перерахунок за спожиту теплову енергію Комунальному підприємству "Житомирський міський центр земельних відносин" (10014, м. Житомир, майдан ОСОБА_4, буд. 6, код 32885844) за період 01.07.2015 по 20.01.2016.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир. вул. Київська, буд. 48, код. 35343771) на користь Комунального підприємства "Житомирський міський центр земельних відносин" (10014, м. Житомир, майдан ОСОБА_4, буд. 6, код 32885844) 1378,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 26.05.16
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - у справу
2,3 - Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради за 2-ма адресами: (10014, м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 4/2; 10014, м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 6)(рек. з повід.)