Ухвала
іменем україни
16 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 , на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року
встановила:
У касаційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_4 порушується питання про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, а також наявні копії судових рішень, судова колегія прийшла до такого висновку.
Статею 424 КПК України встановлено вичерпний перелік судових рішень, які підлягають перегляду в суді касаційної інстанції. Зокрема ч. 2 вказаної статті визначено, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2011 року про взяття під варту, не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, а тому, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
На підставі наведеного, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції в цій частині постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
З приводу оскарження обвинуваченим ухвали апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року, колегія суддів приходить до висновку про неможливість прийняття касаційної скарги в цій частині до розгляду та необхідність залишення її без руху з таких підстав.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Всупереч вищевказаних норм закону, ОСОБА_4 не наведено аргументованих доводів на підтвердження його думки щодо незаконності судового рішення з підстав істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з урахуванням положень ст.ст. 412, 413, 414 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються. ОСОБА_4 не додано копії ухвали апеляційного суду від 13 квітня 2016 року, яка до того ж, відповідно п.п. 13.6, 13.7 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом №173 Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року має бути завірена належним чином.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу та в межах строку встановленого судом.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 , на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3