25 травня 2016 року м.Чернігів Справа № 825/971/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» до Борзнянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови
До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» до Борзнянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 18.11.2015 та від 16.12.2015 за виконавчими провадженнями № 49310327, № 49308678, № 49585659.
Відповідно до частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
У частині першій статті 181 цього Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.
За частинами четвертою-п'ятою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За правилами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України суди розглядають у порядку господарського судочинства справи щодо оскарження дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
З наведеного нормативного регулювання, що незгода сторони з діями та постановою державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом, виданим господарським судом, не може бути предметом розгляду за правилами КАС.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.12.2015 по справі № 21-3404а15, яка є обов'язковою для адміністративних судів в силу приписів ст. 161 КАС України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, виконавчі провадження у межах якого оскаржується постанова відповідача відкрито на виконання Наказів господарського суду Чернігівської області № 927/1657/14 від 18.11.2014, № 927/1658/14 від 01.12.2014, № 927/1011/14 від 31.03.2015, де стороною провадження (боржником) є Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського Північного Сходу Національної академії аграрних наук України», отже позивач має право на захист прав в даному спорі виключно за правилами господарського судочинства.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, у відкритті провадження у справі за даним позовом слід відмовити, одночасно роз'яснивши позивачу його право звернення за захистом та інтересів до господарського суду із урахуванням встановлених Господарським процесуальним кодексом України правил щодо підсудності.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського Північного Сходу Національної академії аграрних наук України».
Повернути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1378,00 грн., згідно платіжного доручення № 4 від 23.05.2016.
Повторне звернення до суду тієї ж особи з таким самим позовом щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко