Рішення від 24.05.2016 по справі 904/2175/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

17.05.16р. Справа № 904/2175/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 76 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс", 87510,

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, буд. 108

про стягнення 5 974,87 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 10.12.2015 року

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 5 974 грн. 87 коп. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення п. п. 110 Статуту залізниць України, згідно залізничної накладної № 47855952 від 30.09.2015 року позивачем отримано вантаж, при переважуванні якого виявлено недостачу в кількості 2 100 кг, вартість якої позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач мотивований відзив не надав, в судові засідання 21.04.2016 року, 17.05.2016 року не з'явився. Про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", поставив згідно залізничної накладної № 47855952 від 30.09.2015 року на адресу ТОВ "Метінвест-Ресурс" у вагоні № 66698556 вантаж - брухт сталевий легковаговий вид № 501 ДСТУ 4121-2002 вагою 34 350 кг на суму 101 129,67 грн. на умовах постачання FCA станція відправлення - Ароматна, Придніпровська залізниця.

Зазначений вагон виданий позивачу згідно зі ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту серії РА № 010666/2103 від 04.10.2015 року (а. с. 27), в якому зафіксовано ознаки незбережного перевезення внаслідок чого виявлено недостачу у розмірі 2100 кг.

При складанні комерційного акту серії РА № 010666/2103 від 04.10.2015 року у вагоні виявлено менше проти документа на 2100 кг брухту сталевого легковагового; згідно перевізного документа значиться відкритий рухомий состав, загальна маса 20550 кг, у вагоні 66698556 тара 20550 кг, нетто 34350 кг; фактично у вагоні виявилась вага брутто 52800 кг, тара з документа 20550 кг, нетто 32250 кг, що менше ваги, зазначеної у перевізному документі на 1200 кг; у комерційному відношенні навантаження нижче рівня бортів 20-40 см, вантаж малогабаритний лом чорних металів, не вкрит, не сварен між собою. На поверхні вантажу нанесено маркування вапном шляхом розбризкування, що відповідає перевізному документу. Зліва над 2-3 м люка порушено маркування, наявне поглиблення розміром 250х120х60 см; у технічному відношенні вагон справний, не має дверей, люки закриті, додатково укручені проволокою діаметром 6мм (а. с. 27 зі зворотної сторони).

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

За змістом п. 3.21 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

За змістом ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

У відповідності зі ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Статтею 23 вищезазначеного Закону передбачено наступне: перевізники несуть відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення, до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст. 114 Статуту залізниць України залізниця за втрату чи недостачу, що виникла з її вини під час перевезення вантажу, відшкодовує фактичні збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Статтею 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських стосунків, що порушив зобов'язання, повинен відшкодувати заподіяні ним збитки суб'єктові, права або законні інтереси якого порушені.

За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 920 Цивільного кодексу України, ст. ст. 225, 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 12, 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 31, 110, 113 Статуту залізниць України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" в особі товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-ресурс" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, вул.. Ширшова, 6А, кімната 10, код ЄДРПОУ 24818472) 5 974 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 87 коп. - нестачі, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 23.05.2016 року.

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ
57867335
Наступний документ
57867337
Інформація про рішення:
№ рішення: 57867336
№ справи: 904/2175/16
Дата рішення: 24.05.2016
Дата публікації: 27.05.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: