24.05.16р. Справа № 904/3299/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпропетровськ
до Міського дитячого дошкільного об'єднання, м. Марганець Дніпропетровської області
про стягнення 470 736,93 грн.
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: головний юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність від 01.02.2016;
від відповідача: спеціаліст з фінансово-економічних питань ОСОБА_2, довіреність № 308 від 23.05.2016.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Міського дитячого дошкільного об'єднання (далі - відповідач), у якій заявив вимогу про стягнення основного боргу у сумі 439731,11 грн, інфляційних нарахувань у сумі 1881,66 грн, пені у сумі 27260,40 грн та 3% річних у сумі 1863,76 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №2015-ТП-БО-04217 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, укладеного між сторонами 25.08.2015.
У судовому засіданні, призначеному на 24.05.2016, представниками сторін подано заяву про затвердження мирової угоди з примірником оригіналу тексту мирової угоди.
Дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, заслухавши представників сторін, господарський суд
25.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - постачальник, позивач), Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - газорозподільне підприємство) та Міським дитячим дошкільним об'єднанням (далі - споживач, відповідач) було укладено договір №2015-ТП-БО-04217 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, за умовами п.1.1 якого на постачання природного газу постачальник здійснює споживачу постачання природного газу (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 Газ природний) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Пункт 4.2. договору з 02.09.2015 встановлює ціну за 1000 м. куб. газу в сумі 6600,00 грн, крім того ПДВ 20% складає -1320,00 грн.
Всього за 1000,00 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 7513,20 грн, крім того ПДВ - 20% -1502,64 грн, разом за 1000 куб.м. - 9015,84 грн.
Додатковою угодою №3 від 29.01.2016 з 01.01.2016 року встановлена ціна на газ на рівні 6542,80 грн, крім того ПДВ - 20% - 1308,56 грн, разом за 1000 куб.м. -7851,36 грн.
Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.5. договору).
Відповідно до п.4.6 договору, оплата вартості послуг з газопостачання здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеному в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.
У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 (сьомого) числа місяця наступного за розрахунковим у відповідності до п. 4.6.2 договору.
Договір набув чинності з дати його підписання на строк до 31 грудня 2015 року.
Відповідно до вимог п. 10.1.1. договору, додатковою угодою № 3 від 30 грудня 2015 року сторони дійшли згоди продовжити дію договору до 31 березня 2016 року.
На виконання умов договору позивачем для потреб відповідача, відповідно до актів прийому - передачі природного газу підписаних споживачем та постачальником передано:
Акт №ДО300003990 від 31.01.2016 у січні 2016 року, - 23,966 тис. м3 газу на суму 188 165,69 грн, борг сплачений частково 14.04.2016 в розмірі 76 385,88 грн, залишок складає 111 779,81 грн;
Акт №ДО300009469 від 29.02.2016 у лютому 2016 року, - 25,023 тис. м3 газу на суму 196 464,58 грн, борг не сплачений;
Акт №ДО300014700 від 31.03.2016 у березні 2016 року - 16,747 тис. м3 газу на суму 131 486,72 грн, борг не сплачений.
Враховуючи умови п. 4.6.2 договору, віджповідач повинен був сплатити до 07.02.2015 - 188 165,69 грн (23,966 тис.м3 * 7851,36 грн) - об'єми спожиті у січні 2016 року, до 07.03.2016 - 196 464,58грн. (25,023тис.м3 * 7851,36 грн) - об'єми спожиті у лютому 2016 року, до 07.04.2016 - 131 486,72 грн (16,747 тис.м3 * 7851,36 грн) - об'єми спожиті у березні 2016 року
Однак, відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати лише частково у сумі 76 385,88 грн через що у останнього виникла заборгованість за надані в січні, лютому, березні 2016 року послуги з постачання газу в розмірі 439 731,11 грн (516 116,99 грн - 76 385,88 грн).
Отже, неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг і стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.
Предметом спору у цій справі є стягнення основного боргу у сумі 439731,11 грн, на який нараховано інфляційні втрати у сумі 1881,66 грн, пеню у сумі 27260,40 грн та 3% річних у сумі 1863,76 грн.
Виходячи з того, що сторонами подано заяву про затвердження мирової угоди, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1-4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Розглянувши подану мирову угоду, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання (зі сторони позивача вона підписана директором ОСОБА_3, яка діє на підставі Статуту, а зі сторони відповідача директором ОСОБА_4, яка діє на підставі Статуту), суд встановив, що умови укладеної між сторонами мирової угоди б/н від 24.05.2016 у цій справі стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору. Одночасно суд роз'яснив представникам сторін правові наслідки укладення мирової угоди та припинення провадження у справі, які передбачені ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якими є недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Відповідно до п.п. 3.19 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК). Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами позивача (частина третя статті 26 ГПК) і, отже, вправі укладати мирові угоди на загальних підставах. Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов. Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
У випадку невиконання мирової угоди, ухвала про її затвердження може бути пред'явлена до виконавчої служби для примусового виконання.
Враховуючи, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, здійснена в інтересах обох сторін та не зачіпає інтереси інших осіб, суд згідно зі статтями 78, 80 Господарського процесуального кодексу України затверджує мирову угоду.
Тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.
Пунктом 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 передбачено, що у разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), в якій сторони дійшли згоди, у тому числі й стосовно розподілу судового збору, суд має право затвердити цю угоду, якщо вона не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. У таких випадках суд у своїй ухвалі повинен навести зміст цієї угоди. Якщо ж сторони не зазначили в мировій угоді про розподіл сум судового збору або не дійшли згоди з даного питання, господарський суд у залежності від конкретних обставин справи покладає судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (частина друга статті 49 ГПК).
Враховуючи те, що сторони відповідно до п. 3 мирової угоди домовились про відшкодування відповідачем витрати по сплаті судового збору у сумі 7061,05,00 грн позивачу, суд погоджується з твердженням сторін та витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.
Керуючись ст.ст. 49, 78, п. 7 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Затвердити мирову угоду від 24.05.2016 у справі № 904/3299/16, укладену між:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", 49044, місто Дніпропетровськ, вулиця Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 39572642, (стягувач),
та
Міським дитячим дошкільним об'єднанням, 53400, Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Садова, будинок 13, код ЄДРПОУ 24432282, (боржник),
наступного змісту:
" ОСОБА_5
24 травня 2016 року м. Дніпропетровськ
Дана угода укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" - Позивач, в особі Директора ОСОБА_3, яка діє на підставі статуту та Міським дитячим дошкільним об'єднанням - Відповідач, в особі Директора ОСОБА_4, який діє на підставі статуту, враховуючи майнові інтереси один одного, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до умов цієї угоди сторони домовились про наступне:
1. Відповідач зобов'язується в термін до 31.05.2016 року включно сплатити Позивачу основну суму боргу в розмірі 439 731 грн. 11 коп. (чотириста тридцять девять тисяч сімсот тридцять одна грн. 11 коп.).
2. Позивач позбавляється права на стягнення штрафних санкцій в сумі 31 005,82 грн., з яких: 27 260,40 грн. - пеня, 1 863.76 грн. - 3% річних, 1881,66 грн. - інфляційні втрати.
3. Відповідач зобов'язується в термін до 31.05.2016 року відшкодувати Позивачу витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 061 грн. 05 коп. (сім тисяч шістдесят одна грн. 05 коп.) на р/р 26001110030. МФО 300647. ПАТ Банк "Кліринговий Дім" м. Київ, ЄДРПОУ 39572642.
4. Дана мирова угода направляється сторонами до Господарського суду Дніпропетровської області для її затвердження.
5. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно пункту 2 частини другої ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".
6. У разі несплати Відповідачем суми основного боргу чи витрат понесених Позивачем при зверненні до суду в строки зазначені в п.1, п.3 даної мирової угоди, Позивач має право направити ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження цієї мирової угоди до казначейської служби для виконання.
7. Дана мирова угода підписана у трьох примірниках які мають однакову юридичну силу, один для Позивача, другий для Відповідача, третій для суду.
Директор Директор
ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" Міського ДДО
___________ _________
Т.В.ОСОБА_6 ОСОБА_4 ".
2. Провадження у справі припинити.
3. Ухвала набрала законної сили 24.05.2016.
4. Ухвала є виконавчим документом відповідно до п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження".
5. Строк пред'явлення ухвали до виконання: до 01.06.2017.
Суддя ОСОБА_7