ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.05.2016Справа № 42/595-37/8
Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-транс" на бездіяльність відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-транс"
третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Арис-Карт"
про стягнення 29544,52 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Брижак О.М. - представник за довіреністю № б/н від 10.07.2015 р.;
від третьої особи: не з'явився;
від ВДВС: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства "Сова-Транс", третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Арис-Карт" про стягнення 29 544,52 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.12.2005 року позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року апеляційну скаргу приватного підприємства "Сова-Транс" задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2005 року у справі № 42/595 змінено в частині розміру пені. В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Карт" відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2006 року рішення господарського суду міста Києва у справі № 42/595 від 06.12.2005 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2007 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-транс" про затвердження мирової угоди від 09.10.2007 року задоволено. Затверджено мирову угоду у справі № 42/595-37/8 від 09.10.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сова-транс."
18.04.2016 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-транс" надійшла скарга на бездіяльність відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2016 р. розгляд скарги на бездіяльність державного виконавця призначено на 23.05.2016 р.
У судове засідання 23.05.2016 р. р представники стягувача,відповідача 1, третьої особи, ВДВС не з'явилися, вимоги ухвали суду від 22.04.2016 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
Представник скаржника скаргу підтримав, просив суд задовольнити скаргу.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши наявні докази, суд вважає подану скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сова-транс" на бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У скарзі без номеру від 13 квітня 2016 року скаржник просить суд визнати бездіяльність ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві протиправною щодо обов'язку скасування арештів на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, відкритих в ПАТ КБ «ТК КРЕДИТ»; зняти арешти з коштів ТОВ «Сова-Транс», що обліковуються на рахунках ПАТ КБ «КБ КРЕДИТ» № 26001303035980 (гривня), № 26000303035840 (долар), № 26002303035978 (євро), накладені згідно постанови про арешт коштів боржника ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві від 31.08.2006 р., та постанови про арешт коштів боржника ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві від 11.03.2008 р. № 354/3.
В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві було накладено арешт коштів боржника постановою від 31.08.2006 р. та постановою про арешт коштів боржника № 354/3 від 11.03.2008 р.
09.04.2008 р. державним виконавцем ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, керуючись ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві направив наказ № 42/595 від 24.07.2006 р. для виконання по територіальності доВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, так як боржник фактично знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 24.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сова-транс" звернувся до ПАТ КБ «ТК КРЕДИТ» із вимогою про закриття відкритих рахунків.
5 квітня 2016 року боржник отримав лист від ПАТ КБ «ТК КРЕДИТ», яким повідомлено , що відкрито поточні рахунки:
№ 26001303035980 (гривня)
№ 26000303035840 (долар)
№ 26002303035978 (євро) та не має можливості закрити їх, тому що вони арештовані на підставі вищезазначених постанов.
08.04.2016 р. скаржника у відділі ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві повідомлено про те, що 12.08.2008 року державним виконавцем відділу, керуючись п.8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно п. 9.9 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби № 2274/5 від 25.12.2008 строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік, після чого вони підлягають знищенню. Державний виконавець проводить виконавчі дії лише при наявності виконавчого документа (винесення постанови про зняття арешту є виконавчої дією), для вирішення питання щодо зняття арешту з майна заявнику необхідно звертатися до суду для отримання відповідної ухвали (виконавчого документа).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40 1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника (закон у редакції станом на винесення постанови про закінчення виконавчого провадження).
Статтею 5 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено обов'язки і права державних виконавців (закон у редакції станом на винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) .
Відповідно ч. 1 ст. 11-1 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом (закон у редакції станом на винесення постанови про закінчення виконавчого провадження).
В матеріалах справи не містяться докази стосовно звернення скаржника до державного виконавці із заявами (клопотаннями), висловлювання своїх доводів та міркувань з усіх питань, що виникли в процесі виконавчого провадження з виконання наказів № 42/595, а саме з питання зняття арешту з коштів боржника, надання письмових пояснень, відповідно до положень частини 1 ст. 11-1 ЗУ «Про виконавче провадження».
Вимога скаржника про зняття арешту з коштів ТОВ «Сова-Транс», що обліковуються на рахунках в ПАТ КБ «ТК КРЕДИТ» не підлягає задоволенню, оскільки, п. 9.13. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Відповідно ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Оскільки, скаржником не надано доказів належного користування своїми правами передбаченими частиною 1 ст. 11-1 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції станом на винесення постанови про закінчення виконавчого провадження), тому скарга товариству з обмеженою відповідальністю "Сова-транс" на бездіяльність державного виконавця визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Сова-транс" у задоволенні скарги на бездіяльність відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.
Суддя С.М. Мудрий