ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.05.2016Справа №910/5844/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
про стягнення 13589,09 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін не з'явилися.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.
Від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит, здійснений у порядку ст. 65 ГПК України.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.
Сторони у засідання представників не направили, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення сторін про призначення справи до розгляду, оскільки ухвала суду надсилалася на адреси місцезнаходження сторін згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, а відтак, будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників покладаються на кожну зі сторін відповідно.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
05.01.2015 по пр. Московському, в м. Харкові була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода», д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, чим порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідками ДАІ про ДТП, копії яких містяться у справі.
Так, унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль автомобілем «Шкода», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ТОВ «ОТП Лізинг» на праві власності, був під керуванням ОСОБА_2 на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування, копія якого залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є страхувальник.
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування та враховуючи, зокрема, Звіт оцінювача від 19.01.2015 з калькуляцією AUDATEX до нього (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 9613,82 грн., коефіцієнт зносу - 0,5344) та рахунок СТО від 21.01.2015 (14551,89 грн.), Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 13589,09 грн. вигодонабувачу по Договору добровільного страхування, який до цього оплатив вартість відновлювального ремонту на СТО 14551,89 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_1, автомобіля «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до матеріалів справи постановою суду.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, як особи, яка експлуатувала автомобіль «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) №АІ/227540 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності по майну - 50000 грн., франшиза - 0 грн.).
Обставина укладення Відповідачем указаного договору (полісу), а також його умови є достовірно встановленими судом, який в порядку ст. 65 ГПК України витребував відповідну інформацію від МТСБУ, як у оператора єдиної централізованої бази даних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників (ст. 55 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Отже, на Відповідача вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм ОСОБА_1, автомобіля «Шевроле», д.р.н. НОМЕР_1, на час ДТП.
Матеріалами справи, та зокрема рахунком СТО від 21.01.2015 підтверджується, що вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 14551,89 грн., і Позивач у складеному на виконання умов Договору страховому акті розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 13589,09 грн.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження у ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування.
Судом встановлено, що наведені у рахунку матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідці ДАІ і фотографіях пошкоджень, і Відповідачем не надано доказів протилежного.
Розглядаючи спір по суті суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15 викладено правову позицію про те, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АІ/227540 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (50000 грн.), не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (14551,89 грн.), виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (13589,09 грн.), та за мінусом франшизи (0 грн.), і отже в сумі 13589,09 грн.
З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 25395057) 13589 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 09 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.05.2016
Суддя Сташків Р.Б.