ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.05.2016Справа №910/5680/16
За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дона"
простягнення 7904,69 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивачаТелегін Д.В. - представник
від відповідачане з'явився
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 5667,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 2072,58 грн. та 3% річних у розмірі 164,76 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №330395 від 11.08.2006 в частині здійснення своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/5680/16 та розгляд справи призначено на 21.04.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 18.05.2016.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 18.05.2016 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 18.05.2016 не з'явився, відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
11.08.2006 між Акціонерною електропостачальною компанією "Київенерго" (в подальшому - Публічним акціонерним товариством "Київенерго") (енергопостачальна організація, постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дона" (абонент, споживач, відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №330395 (надалі - договір) відповідно до умов якого, предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором (п.1.1).
Додатками №1, №3, № 4, №5, №6, №7 до договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії, тарифи та порядок розрахунків, схему межі поділу теплової мережі, акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін та умови припинення подачі теплової енергії за договором.
Відповідно п. 2 додатку № 4 до договору, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії
Відповідно п. 4 додатку № 4 до договору, абонентам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.
Відповідно п. 7 додатку № 4 до договору, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу у період з грудня місяця 2014 по лютий місяць 2015 теплову енергію на загальну суму 6431,66 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) за вказаний період.
Проте, відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунків з оплати за надані послуги з постачання теплової енергії своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплативши тільки 764,31 грн., в зв'язку з чим за відповідачем рахується борг в розмірі 5667,35 грн.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
За змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором у період з грудня місяця 2014 року по лютий місяць 2015 року на загальну суму 6431,66 грн., а відповідач в порушення умов договору та норм законодавства України не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії за цей період, сплативши 764,31 грн., у зв'язку з чим в останнього станом на день розгляду справи існує заборгованість у розмірі 5667,35 грн.
Обсяги, вартість поставленої теплової енергії та факт здійснення відповідачем часткової оплати за вказаний період підтверджується доданими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями облікових карток за відповідний період та довідкою позивача про надходження коштів за спожиту теплоенергію за період з грудня місяця 2014 по лютий місяць 2015 за номером особового рахунку № 330395.
Оскільки факт наявності основної заборгованості за договором, яка становить 5667,35 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в цій обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2072,58 грн. та 3% річних у розмірі 164,76 грн., господарський суд зазначає наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.
З наданого позивачем розрахунку слідує, що останній проводить нарахування 3% річних та інфляційних втрат з січня місяця 2015 року по грудень місяць 2015, в тому числі включаючи від'ємні значення інфляційної складової суми боргу.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що розмір процентів річних та інфляційних нарахувань відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірними, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 164,76 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 2072,58 грн. також підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дона" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, будинок 37/2, ідентифікаційний номер 31732281) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний номер 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 5667 (п'ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 76 коп., інфляційні втрати у розмірі 2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 58 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 23.05.2016
Суддя Ю.М.Смирнова