19.05.2016р. Справа № 907/194/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Коватехбуд”, с. Холмок Ужгородського району
до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Ужгород
про стягнення загальної суми 101 719,48грн. (в тому числі сума 22 226,27грн. - три проценти річних та сума 79 493,21грн. - інфляційні втрати).
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. від 09.02.2016р.
від відповідача: явка на власний розсуд
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Коватехбуд”, с. Холмок Ужгородського району (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Ужгород (далі - відповідач ) про стягнення загальної суми 101 719,48грн. (в тому числі сума 22 226,27грн. - три проценти річних та сума 79 493,21грн. - інфляційні втрати).
Представником позивача у дане судове засідання подано до матеріалів справи письмову заяву від 19.05.2016р. про зменшення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, в якій зазначено про те, що під час проведення розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, помилково було не враховано частково проведену відповідачем оплату суми 1 448 332,76грн., по періоду з 12.11.2015р. по 21.03.2016р., від загальної суми 2 845 666,23грн. залишку основного боргу, стягнутого за рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.07.2014р. по справі №907/502/14, в результаті чого проведено уточнений розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, у зв”язку з чим підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума 20 203,82грн. трьох процентів річних та сума 75 276,25грн. інфляційних втрат та які зазначені у зменшених розмірах, в долученому до даної заяви розгорнутому розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат по боржнику (а.с.66-67).
Відповідачем надіслано до матеріалів справи, через канцелярію суду, письмовий відзив від 18.05.2016р. №438/03-38 на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечено повністю, з підстав зазначених у ньому. Зокрема, посилається на ту обставину, що відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011р. №845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів” або боржників”, у зв”язку з неможливістю виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 27.01.2015р. по справі №907/502/14 у двохмісячний строк, сума основного боргу була передана УДКС України в Ужгородському районі до Головного УДКС України у Закарпатській області за відповідною бюджетною програмою та що підтверджується долученими до даного відзиву матеріалами. З урахуванням вищезазначеного, відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем відповідачеві сум трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму основного боргу відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки відповідач не являється держателем основної суми боргу, яка була стягнута за рішенням суду по справі №907/502/14 та на цій підставі вважає відсутність його вини у невиконанні в повному обс”язі перед позивачем зобов”язання щодо оплати такої наявної суми заборгованості (а.с.56-65).
У даному судовому засіданні було ознайомлено представника позивача з вищезазначеним відзивом на позовну заяву та яким (представником позивача) зазначено, що такі заперечення відповідача позивачем відхиляються, з урахуванням обставин щодо обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог, які зазначені у позовній заяві, про що зазначено даним представником позивача на наявному у справі відзиві відповідача на позовну заяву.
З огляду на викладене, представником позивача позовні вимоги підтримано повністю у зменшеному розмірі позовних вимог, з посиланням на їх підтвердження долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема посилається на ту обставину, що оскільки відповідачем в повному обсязі не виконано рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2014р. по справі №907/502/14, зокрема, в частині стягнутої загальної суми 2 859 889,04грн. основного боргу, тому з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат суми 1 448 332,76грн. основного боргу, по періоду з 12.11.2015р. по 21.03.2016р., від загальної суми 2 845 666,23грн. залишку основного боргу, тому є правомірним нарахування позивачем відповідачеві, відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, суми 20 203,82грн. трьох процентів річних та суми 75 276,25грн. інфляційних втрат, в уточнених розмірах, відповідно до письмової заяви від 19.05.2016р. про зменшення позовних вимог та розгорнутий розрахунок яких наведено у долученому до даної заяви розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, у зменшених розмірах, по боржнику.
З урахуванням вищезазначених обставин, даний представник позивача просить суд у даному судовому засіданні розглянути спір по суті по даній справі та позов задоволити у зменшеному розмірі позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача суму 20 203,82грн. трьох процентів річних та суму 75 276,25грн. інфляційних втрат.
Враховуючи обставину наявності у справі письмового відзиву відповідача на позовну заяву та щодо його заперечення представником позивача, з підстав зазначених на такому відзиві та з урахуванням тієї обставини, що явка уповноваженого представника відповідача у судове засідання по даній справі судом не визнавалась обов”язковою, а була на власний розсуд відповідача, тому судом у даному судовому засіданні спір по даній справі розглядається по суті за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 19.05.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.07.2014р. по справі № 907/502/14 позовні вимоги ТОВ „Коватехбуд” було задоволено повністю (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) та стягнуто з Ужгородської РДА Закарпатської області загальну суму 3 354 945,55 грн., в тому числі суму 2 859 889,04 грн. основного боргу, суму 161 642,50 грн. - пені, суму 27 972,07 грн. - 3% річних (період прострочення 13.03.2014р по 09.07.2014 року), суму 305 441,94 грн. - інфляційних нарахувань (період нарахування березень - червень 2014 року), а також суму 67 443,66 грн. судового збору (а.с. 12 - 16). Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. у справі № 907/502/14 рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2014р. у справі 907/502/14 частково скасовано, зокрема, в частині стягнення пені в розмірі 161 642,50грн. та судових витрат в розмірі 2 396,72 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Стягнути з Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 10; код ЄДРПОУ 04053849) на користь ТзОВ «Коватехбуд» (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи,69-а; код ЄДРПОУ 33925714) суму 2 859 889,04 грн. - основного боргу, суму 27 972,07 грн. - 3% річних, суму 305 441,94 грн. - інфляційних втрат, суму 65 046, 94 грн. у відшкодування сплаченого судового збору (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог). В решті рішення господарського суду Закарпатської області залишено без змін.
Згідно положень ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що на брало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За вищезазначених обставин, судом у даній справі не досліджується факт наявної заборгованості у відповідача перед позивачем, що визначена вищезазначеним судовим рішенням у справі № 907/502/14.
З урахуванням тієї обставини, що вищезазначене рішення суду, зокрема, в частині наявності основного боргу у сумі 2 859 889,04грн., відповідачем належним чином не виконувалось, позивач було подано до господарського суду позов про стягнення з відповідача на його користь, за прострочення виконання грошового зобов'язання, суми 1 364 167,08грн. - інфляційних нарахувань (заявлений період прострочення з 10.07.2014р. по 20.10.2015р) та суми 109 978,07грн. 3% річних (заявлений період прострочення з 10.07.2014р. по 20.10.2015р.).
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.12.2015р. по справі № 907/1126/15, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016р. № 907/1126/15, позовні вимоги ТОВ „Коватехбуд” було задоволено повністю та стягнуто з Ужгородської РДА Закарпатської області загальну суму 1 474 145,15грн., в тому числі суму 1 364 167,08 грн. - інфляційних нарахувань по періоду прострочення виконання грошового зобов'язання з 10.07.2014р. по 20.10.2015р. та суму 109 978,07грн. 3% річних нарахованих по періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, з 10.07.2014р. по 20.10.2015р..
Позивач поданою по даній справі позовною заявою (а.с.5-7), зокрема, стверджує ту обставину, що оскільки відповідачем, після періоду заявлених до стягнення по справі № 907/1126/15 інфляційних нарахувань по періоду прострочення виконання грошового зобов'язання з 10.07.2014р. по 20.10.2015р. та трьох процентів річних нарахованих по періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, з 10.07.2014р. по 20.10.2015р., рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2014р. по справі №907/502/14, зокрема, в частині залишку суми 2 845 666,23грн. основного боргу, станом на 01.11.2015р. не було виконано, тому позивачем, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано відповідачеві три проценти річних від простроченої суми залишку основного боргу та інфляційні втрати. Врахувавши позивачем проведені відповідачем часткові оплати суми 1 448 332,76грн. основного боргу, по періоду з 12.11.2015р. по 21.03.2016р., від загальної суми 2 845 666,23грн. залишку основного боргу, три проценти річних та інфляційні втрати, відповідно до письмової заяви від 19.05.2016р. про зменшення позовних вимог, становлять відповідно нараховану суму 20 203,82грн. та нараховану суму 75 276,25грн., в уточнених розмірах, відповідно до розгорнутого розрахунку долученого до вищезазначеної заяви (а.с.66-67) та які, по даній справі, є предметом позовних вимог у зменшеному розмірі.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, стаття 599 ЦК України та аналогічна стаття 202 ГК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З урахуванням тієї обставини, що, як було зазначено вище, рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2014р. по справі №907/502/14, в частині залишку суми 2 845 666,23грн. основного боргу, з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати суми 1 448 332,76грн. основного боргу, по періоду з 12.11.2015р. по 21.03.2016р., не виконано відповідачем в повному обс”язі, тому є правомірним звернення позивача з даним позовом про стягнення з відповідача, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 України, нарахованих сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, в уточнених розмірах, відповідно до письмової заяви від 19.05.2016р. про зменшення позовних вимог.
За вищезазначених обставин, заявлені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суми 20 203,82грн. трьох процентів річних та сума 75 276,25грн. інфляційних втрат, у зменшених розмірах, є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами.
Заперечення відповідача на позовну заяву щодо безпідставності нарахування позивачем відповідачеві сум трьох процентів річних та інфляційних втрат на залишок суми основного боргу, відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.56-58), судом не може бути прийнято до уваги, оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Дане правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав) не звільняє його від відповідальності. Такої правової позиції притримується Верховний суд України у листі від 01.07.2014р. “Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві”.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача у зменшеному розмірі, не можуть вважатися такими, що є спростованими відповідачем, а тому вищезазначені позовні вимоги у зменшеному розмірі підлягають до задоволення та відповідно підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку на користь позивача сума 20 203,82грн. трьох процентів річних та сума 75 276,25грн. інфляційних втрат.
З урахуванням вимог ст.49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1 432,70грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області /м. Ужгород, вул. Загорська, 10, ідентифікаційний код 04053849/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Коватехбуд” /Ужгородський район, с. Холмок, вул. Свободи, 69 А, ідентифікаційний код 33925714/ загальну суму 95 480,07грн. (в тому числі сума 20 203,82грн. три проценти річних та сума 75 276,25грн. інфляційні втрати) та суму 1 432,70грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.
Видати наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.
Повне рішення складено 24.05.2016р.
Суддя В.І. Карпинець