23.05.16р. Справа № 904/2940/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Містокомбуд", м. Дніпропетровськ
до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про стягнення 41 939, 69 грн.
Суддя Мілєва І.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 08.04.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3/285 від 12.05.2016р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Місткомбуд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпропетровської міської ради про стягнення 41 939,69 грн., з яких: 30 961,32 грн. - основний борг, 8 567,38 грн. - пеня, 854,31 грн. - 3% річних, 1 556,68 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2015/4/7/с від 01.04.2015р., в частині оплати за виконану роботу.
Ухвалою суду від 15.04.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.05.2016р.
11.05.2016р. відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
11.05.2016р. в засіданні оголошено перерву до 23.05.2016р.
У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
01.04.2015р. між Комунальним підприємством "Жилсервіс-2" Дніпропетровської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Місткомбуд" (підрядник) було укладено договір № 2015/4/7/с (далі - договір).
Підрядник зобов'язується у 2015 році виконати замовникові роботи по поточному ремонту покрівлі за адресою: вулиця Гладкова, будинок 45, під'їзд 1, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1. договору).
Ціна цього договору становить: 30 961,32 грн., у тому числі ПДВ: 5 160,22 грн. (п. 3.1. договору).
Розрахунок здійснюється у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, на підставі оформлених належним чином акту виконаних робіт за формою КБ-2 та рахунка-фактури, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, в межах виділених та затверджених бюджетних асигнувань (п. 4.1. договору).
Строк виконання робіт - з моменту підписання договору до 31.12.2015р. (п. 5.1. договору).
Місце виконання робіт: м. Дніпропетровськ, вулиця Гладкова, будинок 45, під'їзд 1(п. 5.2. договору).
Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (п. 6.1.1. та п. 6.1.2. договору).
Підрядник зобов'язаний: забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору (п. 6.3.1. та п. 6.3.2. договору).
Підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи (п. 6.4.1. договору).
Договір набирає силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2015р. (п. 10.1. договору).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 10.2. договору).
Сторони підписали та скріпили печатками додаток до договору «Договірна ціна» (а.с. 25-26), згідно з яким сторони визначили вартість робіт - 30 961,32 грн.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме: виконав роботи на загальну суму 30 961,32 грн., про що свідчить підписані сторонами та скріплені їх печатками: акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015р. від 30.04.2015р. (а.с. 17-21) на суму 30 961,32 грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2015р. від 30.04.2015р. на суму 30 961,32 грн. (а.с. 23-24).
Проте, як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідач за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 30 961,32 грн., що і стало причиною звернення до суду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 Цивільного кодексу України
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
11.05.2016р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив врахувати, що жодних вимог щодо сплати позивачем відповідачу не заявлялось. Для обслуговування житлового фонду відповідачем було укладено низку інших договорів за якими він здійснював оплату. А стягнення заборгованості може негативно вплинути на стан розрахункової дисципліни з іншими контрагентами.
Доказів оплати за виконані роботи в сумі 30 961,32 грн. відповідач не надав.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 30 961,32 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 567,38 грн. за період з 15.05.2015р. по 15.11.2015р., 3 % річних у розмірі 854,31 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1556,68 грн. за період з 15.05.2015р. по 14.04.2016р.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення (п. 7.1. договору).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що розмір пені та 3 % річних розраховано вірно.
Щодо нарахованого розміру інфляційних втрат.
Позивач нараховує інфляційні втрати за період з 15.05.2015р. по 14.04.2015р. у сумі 1 556,68 грн.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).
Відповідно до п.4.1 договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, на підставі оформленого належним чином акту виконаних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015року сторонами підписано 30.04.2015р., таким чином оплата за виконані роботи мала бути здійснена до 14.05.2015р. включно, отже період нарахування інфляційних втрат повинен починатися з наступного місяця, тобто з червня 2015року.
Інфляційні втрати за період з червня 2015року по березень 2016 року включно дорівнюють 1 174,87 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 41 557,88 грн., з яких: 30 961,32 грн. - основний борг, 8 567,38 грн. - пеня, 854,31 грн. - 3% річних, 1 174,87 грн. - інфляційні втрати.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 12,54 грн. (0,91 %), на відповідача - 1365,46 грн. (99,09 %).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпропетровської міської ради (49040, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд. 68, ідентифікаційний код 32350310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місткомбуд" (49099, м. Дніпропетровськ, б-р. Рубіновий, буд. 14, ідентифікаційний код 39397553) 41 557,88 грн., з яких: 30 961,32 грн. - основний борг, 8 567,38 грн. - пеня, 854,31 грн. - 3% річних, 1 174,87 грн. - інфляційні втрати, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпропетровської міської ради (49040, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд. 68, ідентифікаційний код 32350310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місткомбуд" (49099, м. Дніпропетровськ, б-р. Рубіновий, буд. 14, ідентифікаційний код 39397553) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 365,46 грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.05.2016
Суддя ОСОБА_3