Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді ОСОБА_4.,
суддів ОСОБА_5. і ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні 20 травня 2016 року в м. Києві заяву захисника ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 лютого 2016 року щодо ОСОБА_3,
захисник ОСОБА_2 подала до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 лютого 2016 року, ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 04 червня 2015 року та вироку Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2014 року щодо ОСОБА_3
У своїй заяві захисник, посилаючись на пункти 1 - 3 частини першої статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) просить скасувати зазначені судові рішення та направити кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи свою заяву, захисник ОСОБА_2 вказує на неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність вини її підзахисного у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України (далі - КК). Вважає, що висновки суду першої інстанції викладені у вироку, з якими погодився апеляційний та касаційний суд, ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах. Зазначає також про незаконність судових рішень у частині вирішення цивільних позовів.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши заяву, колегія суддів вважає, що передбачені законом підстави для відкриття провадження відсутні.
Відповідно до статті 444 КПК, Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, визначених у статті 445 КПК, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зокрема, положення пунктів 1 - 3 частини першої статті 445 КПК на які посилається у заяві захисник, встановлюють, що підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України є неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (крім питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання); неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України.
Проте, заява захисника ОСОБА_2 не містить відповідного обґрунтування жодної з перелічених підстав для перегляду судового рішення Верховним Судом України, передбачених статтею 445 КПК, не зазначено які саме норми права, передбачені Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом неоднаково застосовано судом касаційної інстанції.
Як вбачається зі змісту заяви, захисник, хоча формально і посилається на пункти 1-3 частини першої статті 445 КПК, як на підставу для перегляду судових рішень, однак її доводи зводяться виключно до твердження про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого частиною другою статті 345 КК, що не може бути предметом перегляду Верховного Суду України в порядку глави 33 КПК. Адже вихід за межі визначених законом предмета та умов перегляду Верховним Судом України судових рішень призведе до повторного касаційного перегляду, що не відповідатиме положенням статті 445 КПК і буде суперечити принципу правової визначеності.
Оскільки кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій засобами, передбаченими КПК, суд позбавлений можливості самостійно зробити висновок, які саме норми права захисник розцінює як неоднаково застосовані.
Крім того, статтею 449 КПК встановлено, що до заяви про перегляд судового рішення додаються, зокрема: її копії відповідно до кількості учасників судового провадження (крім випадку, якщо заява подається особою, яка тримається під вартою); копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву; копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 КПК; копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 КПК.
Всупереч вимогам зазначеної статті, захисник не долучила до заяви її копій та копій судових рішень, про перегляд яких подано заяву (попри те, що зазначила їх у додатках до заяви), а також копій різних за змістом судових рішень касаційної інстанції та копії постанови Верховного Суду України.
З огляду на викладене, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що подана захисником ОСОБА_2 заява про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 лютого 2016 року є необґрунтованою і не вбачає підстав для допуску справи щодо ОСОБА_3 до провадження Верховного Суду України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 445, 449, 451 КПК України, колегія суддів
відмовити захиснику ОСОБА_2 у допуску справи до провадження Верховного Суду України за її заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 лютого 2016 року щодо ОСОБА_3
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_4