18 травня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Волкова О.Ф.
суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В.,-
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_4 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2016 року з підстав, установлених пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Цією ухвалою касаційний суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року.
У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.
На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав рішення Вищого адміністративного суду України від 15 липня, 27 серпня, 23 вересня 2015 року (№№ К/800/32161/15, К/800/32161/15, К/800/29033/15 відповідно), та постанову Верховного Суду України від 3 квітня 2007 року.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС однією з підстав перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
Зі змісту заяви, тексту оскарженого рішення та доданих до заяви рішень Вищого адміністративного суду України від 15 липня, 27 серпня, 23 вересня 2015 року (№№ К/800/32161/15, К/800/32161/15, К/800/29033/15 відповідно) вбачається, що касаційний суд не тлумачив норм процесуального закону, а відповідно до їх положень в кожному конкретно індивідуальному випадку з'ясовував обґрунтованість доводів касаційних скарг і необхідність відкриття касаційного провадження. Зокрема, в ситуації з оскарженим рішенням доводи касаційної скарги ОСОБА_4 цей суд визнав необґрунтованими і недостатніми для перевірки матеріалів справи, а у правовій ситуації, на яку робиться посилання, - навпаки достатніми для відкриття касаційного провадження та розгляду справи.
Зазначені обставини в розумінні положень пункту 2 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.
Крім того, колегія суддів не може взяти рішення Верховного Суду України від 3 квітня 2007 року для порівняння, оскільки воно прийняте за правилами глави 3 Розділу IV КАС, і, відповідно, не є рішенням суду касаційної інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235
Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Ф. Волков
Судді: М. І. Гриців
О.В. Кривенда