Провадження № 11-кп/774/535/16 Справа № 202/9326/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
19 травня 2016 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальне провадження №12015040660001928 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2015 року за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2016 року.
Цим вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, раніше судимий:
- 18.12.2015 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.187, ч.1 ст.71 КК України до 7 років 1 дня позбавлення волі із конфіскацією майна,
засуджений: - за ч.2 ст.187 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, до призначеного покарання частково приєднане покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2015 року, остаточно ОСОБА_7 призначене покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі із конфіскацією майна.
Згідно вироку суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено у скоєнні злочину за таких обставин.
11.11.2015 року приблизно о 19.50 годині ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_1 , побачив раніше йому незнайому ОСОБА_8 , з метою заволодіння чужим майном, обвинувачений прослідував за потерпілою у другий під'їзд будинку АДРЕСА_1 , де демонструючи потерпілій раніше заготовлений ним ніж та погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, напав на потерпілу та заволодів її майном - грошовими коштами у розмірі 3000 грн., двома золотими сережками, вагою 3.0 гр., вартістю 2,835 грн., з яким з міста вчинення злочину втік.
17.11.2015 року приблизно о 19.30 годині ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_2 , побачив раніше йому незнайому ОСОБА_9 , з метою заволодіння чужим майном, обвинувачений прослідував за потерпілою у першій під'їзд будинку АДРЕСА_2 , де демонструючи потерпілій раніше заготовлений ним ніж та погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, заволодів її майном - грошовими коштами у розмірі 200 грн., з яким з міста вчинення злочину втік.
18.11.2015 року приблизно о 21.30 годині ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, знаходячись на сходах першого під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де побачив раніше йому незнайому ОСОБА_10 , з метою заволодіння чужим майном, обвинувачений заблокував потерпілій прохід між другим та третім поверхами та демонструючи потерпілій раніше заготовлений ним ніж та погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, заволодів її майном - грошовими коштами у розмірі 10 грн., трьома золотими каблучками 585 проби вартістю 1 464,75 грн., 1039,5 грн., 1228,5 грн., золотим ланцюжком 585 проби, вартістю 787,5 грн., золотим кулоном 585 проби, вартістю 945 грн., з яким з місця вчинення злочину втік.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області не оскаржуючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати в частині призначення покарання, в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.187 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2015 року більш суворим, та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Свої доводи прокурор аргументує тим, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин, який віднесено до категорії тяжких, протягом 2005-2015 року має 4 судимості в основному за злочини проти власності, які не зняті та не погашені в установленому законом порядку, скоїв злочини із погрозою застосування насильства, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку, не відшкодував завдані збитки потерпілим, не має постійного законного джерела доходу, крім цього звільнившись з місць позбавлення волі 30.03.2015 року на підставі ст.81 КК України знов вчинив нові умисні злочини передбачені ч.ч.3,2 ст.187 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області, обвинуваченого ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляції прокурора та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження, вивчивши та проаналізувавши доводи апеляції, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судових дебатах обвинувачений ОСОБА_7 просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
В останньому слові ОСОБА_7 просив вирок суду залишити без змін та не позбавляти його волі.
Висновки суду про винність ОСОБА_7 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, повністю ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказах, при цьому в апеляції прокурора не оскаржуються, а тому апеляційним судом на підставі ст. 404 КПК України не переглядаються.
Кримінальне провадження розглянуте судом в порядку ст. 349 КПК України, обвинувачений ОСОБА_7 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, порушень кримінального процесуального законодавства під час розгляду провадження судом першої інстанції не встановлено.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції, судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для зміни вироку, перевіркою матеріалів провадження не виявлено. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми та достовірними.
Що стосується обґрунтованості призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, то колегія суддів вважає, що воно призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з належним врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При винесенні вироку, районний суд врахував ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 злочинів, відсутність обтяжуючих покарання обставин та наявність пом'якшуючих покарання обставин - щиросердне каяття та відшкодування завданої злочинами шкоди, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується посередньо, вчинив злочин під час відбування покарання.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що покарання призначене ОСОБА_7 за вчинені ним кримінальні правопорушення у вигляді семи років та одного місяця позбавлення волі з конфіскацією майна є обґрунтованим і справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, підстав для його зміни колегія суддів не вбачає, а апелянт не надав суду беззаперечних доказів на підтвердження м'якості призначеного обвинуваченому покарання.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а даний вирок є законним і обґрунтованим.
Що стосується заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України, то колегія суддів вважає їх такими, що заявлені передчасно, а тому ця заява задоволенню не підлягає.
Як вбачається за матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався взагалі. Зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України засудженим проводиться судом за місцем відбування покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 408 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення, а вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2016 року щодо ОСОБА_7 -без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4