20 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Пікуль А.А., Невідомої Т.О.
при секретарі Меженко А.А..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «Інтерфом-м» Антощук А.О. та клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, -
Справа № 760/835/14-ц
№ апеляційного провадження 22-ц/796/572/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Лазаренко В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29.04.2015 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державної служби інтелектуальної власності, Айвібрідж Венчерз Лімітед про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник ТОВ «Інтерфом-м» звернувся із апеляційною скаргою, так як вважає, що ухвалене рішення суперечить фактичним обставинам справи, не прийнято до уваги суттєвих обставин справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Вказане рішення, як таке що має приюдиційне значення було покладено в основу рішення господарського суду у справі за їх позовом. На підставі викладеного, вважають, що вказаним рішенням суду порушуються їх права, просять його скасувати та ухвалити нове рішення.
29.03.2016 представник особи, яка подала апеляційну скаргу звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи, оскільки в ході розгляду справи вона не була проведена, а висновки суду ґрунтуються на експертному висновку з іншої справи, який не був прийнятий судом, є суперечливим, неповним, необ'єктивним. Тому висновки суду першої інстанції вважають безпідставними, а для доведеності своїх вимог просять про призначення судової експертизи. На вирішення експертів просить поставити питання:
Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 25.09.2013 таким, що являє собою реалістичне зображення товару, для позначення якого цей знак зареєстровано?
Чи мав знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 25.09.2013 розрізняльну здатність на дату подання заявки або чи набув розрізняльної здатності внаслідок використання?
Проведення експертизи по даній справі просить доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Також з клопотання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності звернувся представник позивача. В обґрунтування клопотання вказує на те, що для встановлення фактів відповідності знака для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 25.09.2013 умовам надання правової охорони суду необхідні спеціальні знання. Перед експертами просить поставити питання:
Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 таким, що відображає лише форму, яка обумовлена природнім станом товару чи необхідністю отримання технічного результату?
Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 тривимірним об'єктом, форма якого обумовлена виключно функціональним призначенням?
Чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 реалістичним зображенням товару «губка побутова», що звичайно немає розрізняльної здатності?
Чи мав знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 розрізняльну здатність на дату подання заявки або чи набув розрізняльної здатності внаслідок використання?
Проведення експертизи по даній справі просить доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В судовому засіданні представники особи, яка подала апеляційну скаргу підтримали клопотання про призначення експертизи, подане ними та заперечували проти задоволення клопотання представника позивача.
Представники відповідача Айвібрідж Венчерз Лімітед заперечували проти заявленого клопотання вказуючи на порушення порядку звернення.
Представник Державної служби інтелектуальної власності підтримав клопотання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, в клопотанні також просив розглянути без його участі.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, обговоривши клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, в силу ч.1,2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 14 Постанови Пленуму № 12 від 24.10.2008 «Про судову практику розгляду справ в апеляційному порядку» вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суду повинен врахувати як вимоги ч. 3 ст. 27 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи
Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
На жодну з вказаних обставин ні позивач, ні особа, яка подала апеляційну скаргу не посилаються. Позивач зобов'язаний був подати всі докази в суд першої інстанції до початку розгляду справи по суті і об'єктивних підстав, що перешкоджали йому для вчинення цієї дії він не назвав.
Особи, яка подала апеляційну скаргу не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, проте на стадії апеляційного розгляду вона має подати всі наявні докази на підтвердження порушення їх прав, а експертиза є доказом щодо з'ясування обставин справи, які мають значення для справи. Крім того, вказаний доказ буде новим, який не існував на час розгляду справи в суді першої інстанції. Компетенція апеляційної суду стосується перевірки прийнятого судом першої інстанції рішення, при цьому положення ст.. 303 ЦПК України щодо меж розгляду справи мають бути додержані. А отже апеляційний суд навіть у разі подання апеляційної скарги,особою, яка не брала участі у справі, обмежений вимогами заявленими в суді першої інстанції, а також обмежений у прийнятті нових доказів у справі. Також слід звернути увагу, що суд має забезпечити додержання основних принципів процесуального права, зокрема, принципу рівності учасників процесу, принципу диспозитивності та щодо реалізації права на звернення до суду в установленому законом порядку всіх учасників розгляду з додержанням правил всіх стадій розгляду (ст.ст. 3,5,10,11 ЦПК України). А отже особа, яка подала апеляційну скаргу, хоча і не брала участі при розгляді справи судом першої інстанції не може мати привілеїв стосовно реалізації своїх прав в порівнянні з іншими учасниками судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання як позивача, так і особи, яка подала апеляційну скаргу задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.303 ЦПК України, колегія суддів -
В задоволенні клопотання представника ТОВ «Інтерфом-М» Антощук А.О. про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності - відмовити.
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: