"18" травня 2016 р. Справа № 19/61-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І. В. , суддя Фоміна В. О.;
при секретарі Курченко В.А.,
за участю представників сторін:
учасники провадження у справі про банкрутство - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (вх.№650С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 08.02.16р. у справі № 19/61-10
за заявою ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катана",
про визнання банкрутом, -
Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.02.2016р. (суддя Костенко Л.А.) у задоволенні заяв №02-01/30 від 05.02.2015р., №02-01/287 від 15.12.2015р., поданих ліквідатором у межах справи №19/61-10 про банкрутство ТОВ "Катана", відмовлено.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяви ліквідатора ТОВ "Катана" Нагорнєвої Т.В.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що рішенням від 17.04.2009 року учасника ТОВ «Катана» ОСОБА_5 нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було безоплатно передано іншій особі шляхом внесення майна до статутного капіталу ТОВ «СТІ-Послуги». 28.05.2009 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис №8754263 про заборону відчуження житлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
03.02.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна також внесено запис №9481032 про заборону відчужувати вказану будівлю. Як зазначає апелянт, в подальшому, незважаючи на існуючі заборони, ТОВ «СТІ-Послуги» у 2010 році без проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, безоплатно передало його до статутного капіталу ТОВ «СК-Центр Нерухомості», яке на підставі рішення суду від 19.10.2010р. у справі №2/104-10 набуло право власності, однак в подальшому вказане рішення було скасоване. Апелянт зазначає, що ТОВ «СК-Центр Нерухомості» здійснено поділ майна на частки, нежитлове приміщення реалізовано ОСОБА_2, ТОВ «СК-Офіс Центр», які здійснили відчуження приміщення іншим особам -ТОВ «Арпі 2012» та ТОВ «Адамант Нерухомість». На думку апелянта, в результаті неправомірних дій учасника ТОВ «Катана» активи банкрута були переведені на інші підприємства, ТОВ «Катана» позбавлено свого права володіти, користуватися, розпоряджатися нерухомим майном, а кредиторів ТОВ «Катана» позбавлено можливості одержати погашення кредиторських вимог. Апелянт вважає, що, оскільки рішення суду про визнання права власності в подальшому було скасовано, то майно вибуло з володіння ТОВ «Катана» поза його волею і ліквідатор ТОВ «Катана» вправі витребувати таке майно за правилами ст.388 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, її розгляд призначено на 16.03.2016р.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2016р. розгляд справи відкладено на 20.04.2016р. об 11:00 год.
20.04.2015р. від ліквідатора ТОВ "Катана" надійшов відзив (вх.№4232) на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Сумської області від 08.02.2016р. у справі №19/61-10 - скасувати. Справу №19/61-10 передати на розгляд до господарського суду Сумської області.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2016р. розгляд справи відкладено на 04.05.2016р. о 10:30 год.
Відповідно до розпорядження від 04.05.2016р. у справі №19/61-10, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2016р. розгляд справи відкладено на 18.05.2016р. о 10:30 год.
16.05.2016р. від ліквідатора ТОВ «Катана» надійшла заява (вх.№4922), в якій просить розглянути апеляційну скаргу АТ «Райффайзен банк Аваль» без участі арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ «Катана». Просить суд апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу господарського суду Сумської області від 08.02.2016р. у справі №19/61-10 - скасувати. Справу №19/61-10 передати на розгляд до господарського суду Сумської області.
У судове засідання 18.05.2016 року представники учасників провадження у справі про банкрутство не з'явилися, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 року про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 року сторони були попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому колегія суддів дійшла висновку, що справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та відзивів на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Сумської області 10.06.2010 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції порушено провадження у справі №19/61-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Катана» на підставі ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою господарського суду Сумської області від 24.06.2010 року у справі №19/61-10 боржника ТОВ "Катана" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Нагорнєву Т.В.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.04.2013р. у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Катана" по справі № 19/61-10, до якого включені вимоги наступних кредиторів: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" з грошовими вимогами в розмірі 6962, 40 грн. - оснований борг, 631, 56 грн. - неустойка (пеня, штраф); - Публічне акціонерне товариство "Райффазен Банк Аваль" з грошовими вимогами в розмірі 1724903, 94 грн. - основний борг, 203, 00 грн. судові витрати; -Публічне акціонерне товариство "КредіАгрікольБанк" в особі Центрального відділення в м. Суми з грошовими вимогами в розмірі 9173778, 38 грн. - основний борг. Зобов'язано ліквідатора банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Катана" арбітражного керуючого Нагорнєву Т.В. у строк до 01.08.2013 року подати на затвердження до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
06.02.2015р. ліквідатор звернувся до господарського суду Сумської області в межах справи про банкрутство ТОВ "Катана" із заявою (вх.№02-01/30) до ТОВ "СК-ОФІС ЦЕНТР", ТОВ "Арпі 2012", треті особи: ТОВ "СТІ-Послуги", ТОВ "СК-Центр-Нерухомості", ОСОБА_7, ОСОБА_2, в якій просив:
- визнати недійсним рішення засновників ТОВ "СТІ-Послуги" в частині збільшення розміру статутного (складеного) капіталу до 1983660,00 грн. за рахунок внеску ТОВ "Катана" нерухомого майна до статутного капіталу, а саме: нежитлове приміщення площею - 1860 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2004р. та рішення господарського суду Сумської області від 23.06.2008р. у справі №17/409-08, оформленого протоколом №3 Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІ-Послуги" від 17 квітня 2009 року;
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Катана" право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Арпі 2012" на користь ТОВ "Катана" 5/100 нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- витребувати у ТОВ "СК-Офіс-Центр" на користь ТОВ "Катана" 95/100 нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
18.12.2015р. ліквідатор подав до господарського суду Сумської області заяву (вх.№02-01/287), в якій просив суд:
- визнати недійсним рішення засновника ТОВ "Катана" щодо внесення до статутного капіталу ТОВ "СТІ-Послуги" об'єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення площею - 1860 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2004р. та рішення господарського суду Сумської області від 23.06.2008р. у справі № 17/409-08, вартістю 1920000 грн., оформленого рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Катана" від 17 квітня 2009 року;
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Катана" право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант -Нерухомість" (40011, м.Суми, вул.Супруна, б.15) на користь ТОВ "Катана" нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.225, том 8).
В обґрунтування вимог за заявою (вх.№02-01/30) про визнання недійсним рішення засновників ТОВ "СТІ-Послуги" в частині збільшення розміру статутного (складеного) капіталу до 1983660,00 грн. за рахунок внеску ТОВ "Катана" нерухомого майна до статутного капіталу ліквідатор посилається на те, що у ході ліквідаційної процедури у справі №19/61-10 про банкрутство ТОВ "Катана" ліквідатором встановлено, що банкрута було позбавлено права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Сумської області від 23.06.2008 року у справі №17/409-08 визнано за ТОВ «Катана» право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1275,4 кв.м. (а.с.191-а.с.192, том 8).
26.05.2008р. право власності на даний об'єкт зареєстровано за ТОВ "Катана" (а.с.193, том 8).
Відповідно до рішення від 17.04.2009 року засновника (учасника) ТОВ «Катана» ОСОБА_5 дане нежитлове приміщення внесено до статутного капіталу ТОВ "СТІ-Послуги" (а.с.194, том 8).
Ліквідатор вказує, що 28.05.2009 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис №8754263 про заборону відчужувати нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 03.02.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна також внесено запис № 9481032 про заборону відчужувати вказану будівлю.
На підставі рішення господарського суду Сумської області від 10.12.2009 року у справі №16/302-09 ТОВ "СТІ - Послуги" визнано право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1383,9 кв.м.
Згідно з рішенням господарського суду Сумської області від 13.09.2010 року у справі №16/302-09 нр у частині вимог про визнання за ТОВ "СТІ -Послуги" права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1883,9 кв. м, провадження у справі припинено.
Ліквідатор зазначає, що ТОВ "СТІ -Послуги" без проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було вжито дії щодо подальшої його передачі, в той час, як даний об'єкт нерухомості належав на праві власності ТОВ "Катана" і в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстровано заборони на відчуження даного нерухомого майна.
16.02.2010 року учасниками ТОВ "Катана" і ТОВ "СТІ-Послуги" створено ТОВ "СК-Центр Нерухомості", нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, внесено ТОВ "СТІ - Послуги" до статутного капіталу новоствореного товариства -ТОВ "СК-Центр Нерухомості".
На думку ліквідатора, внаслідок прийняття 13.09.2010 року у справі №16/302-09 н.р. та 05.09.2011 року у справі №2/104-10 н.о. господарським судом Сумської області рішення, власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, залишилося ТОВ "Катана".
Ліквідатор вказує, що засновником ТОВ "Катана" ОСОБА_5 переведено активи банкрута на інші підприємства, права ТОВ "Катана" як засновника даних підприємств переведені на ОСОБА_5, а кредиторів ТОВ "Катана" позбавлено можливості одержати погашення кредиторських вимог.
У заяві (вих.№02-01/287 від 15.12.2015р.) ліквідатор вказує, що 26.08.2014р. ТОВ "Арпі 2012" та ТОВ "СК-Офіс -Центр" виступили учасниками ТОВ "Адамант-Нерухомість", м. Суми, з внеском до статутного капіталу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Ліквідатор зазначає, що при одержанні наданих документів представником ТОВ "СК-Офіс -Центр" встановлено, що першочергове рішення про передачу вищевказаного нерухомого майна прийнято та оформлено засновником ТОВ "Катана" 17.04.2009р.
Господарський суд Сумської області, відмовляючи у задоволенні заяв ліквідатора про визнання недійсним рішення засновників ТОВ «СТІ-Послуги» в частині збільшення статутного (складеного) капіталу за рахунок внеску ТОВ «Катана» нерухомого майна до статутного капіталу, виходив з наступного.
Відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження у такій справі, в тому числі про: визнання недійсними (дійсними) правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.
Так, перелік повноважень ліквідатора в ліквідаційній процедурі встановлено в ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом".
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013р.) ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угоди боржника.
Згідно з ч.10 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом більшим, ніж строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Враховуючи те, що підстави для визнання угод боржника недійсними містяться у ч.11 ст.17 Закону, положення останньої і підлягають застосуванню у випадку подання ліквідатором заяви про визнання угоди недійсною (правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 08.04.2015р. у справі №14/5026/1311/2012).
Відповідно до ч.11 ст.17 Закону про банкрутство угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо:
угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки;
угода укладена боржником з окремими кредиторами чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.
Як встановлено судом першої інстанції, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Суми, вул.Супруна, буд. 15, належить ТОВ "Адамант-Нерухомість" відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно (і.н. 29085279) від 06.11.2014р. (а.с. 209, том 8).
Реалізація спірного майна з боку ТОВ "СК-Центр Нерухомості" відбувалась на підставі свідоцтва про право власності від 10.12.2011 року, про що зазначено у договорі купівлі - продажу 7/100 часток адміністративної будівлі загальною площею 1864,1 кв.м від 26.12.2011р. (а.с.202-а.с.203, том 8).
Після укладення вказаного договору ТОВ "СК-Центр Нерухомості" стало власником лише 93/100 частин спірного нерухомого майна від тієї частки "1", яка свого часу належала ТОВ "Катана".
ТОВ "СК-Центр Нерухомості" та гр. ОСОБА_2 уклали договір про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, після чого припинилось їх право спільної часткової власності і частка 93/100 ТОВ "СК - Центр Нерухомос ті" стала часткою "1" площею лише 1741 кв. м.
28.04.2012р. між ТОВ "СК - Центр Нерухомості" та ТОВ "СК - Офіс Центр" укладено договір купівлі - продажу нежитлового приміщення, заг.пл.1741,0 кв.м (а.с.206, том 8).
Відповідно до п.1.1.1 договору відчужуване за даним договором нерухоме майно належить продавцю на підставі договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. від 09.02.2012р. за №1060, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 4087084.
30.08.2012р. між ТОВ «СК - Офіс Центр» та ТОВ «Арпі 2012» укладено договір купівлі-продажу 5/100 часток нежитлового приміщення, заг. пл. 1741,0 кв. м (а.с.204-а.с.205. том 8).
Згідно з протоколом №26/08 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамат-Нерухомість» від 26.08.2014р. ТОВ «СК-Офіс Центр» спільно з ТОВ "Арпі 2012" внесло до статутного капіталу ТОВ Адамант Нерухомість" нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, заг. площею 1739,6 кв.м (а.с.208, том 8).
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.11.2014р. власником нежитлового приміщення за адресою: м.Суми, вул.Супруна,буд.15, заг.пл.1739,6 кв.м, є ТОВ «Адамант-Нерухомість» (а.с.209, том 8).
Матеріали справи не містять доказів того, що рішення учасників товариств, які передавали до статутних (складених) капіталів інших господарських товариств спірне майно, або договори купівлі-продажу цього нерухомого майна, визнані недійсними у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 28.05.2009р. внесено запис про заборону на спірне нерухоме майно, тобто після прийняття рішення засновником ТОВ "Катана" (а.с.85-а.с.86, том 7а).
Відповідно до ст.115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема із правочинів.
У п. 17 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що, вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсним рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктивний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. (До аналогічних висновків дійшов і Вищий господарський суд України у пункті 2.12. постанови пленуму від 25.02.2016 року №4.)
Тому, до цих рiшень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, якi визначають пiдстави недiйсностi правочину, та, вiдповiдно не можуть бути застосованi правовi наслiдки недiйсностi правочину за ст.216 ЦК України.
Рішення загальних зборів учасників будь-якого господарського товариства є актом органу управління юридичної особи, а не одностороннім правочином, оскільки приймається загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства.
Не є рішення загальних зборів учасників господарського товариства і договором, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю їх голосів.
У зв'язку із цим, при вирішенні спорів щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства не можуть застосовуватися норми, які регламентують недійсність правочинів.
З огляду на зазначене, помилковим є посилання ліквідатора ТОВ «Катана» на те, що рішення засновників ТОВ "СТІ-Послуги" про збільшення розміру статутного (складено) капіталу за рахунок внеску ТОВ «Катана» нерухомого майна до статутного капіталу є за своєю юридичною природою угодою.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено вирішення корпоративного спору саме в межах справи про банкрутство за заявою ліквідатора про визнання недійсним рішення засновників товариства щодо збільшення розміру статутного капіталу за рахунок внеску боржником нерухомого майна.
Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що рішення засновників ТОВ "СТІ-Послуги" винесено судом 17.04.2009р. - тобто до порушення провадження у справі про банкрутство (10.06.2010р.).
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги та ліквідатор у заяві №02-01/30 від 05.02.2015р. посилаються, зокрема, на положення ст. ст.319, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 387, ст. 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним;
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.12.2010р. у справі №3-13гс 10.
За змістом статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Сумської області законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяв ліквідатора про визнання недійсним рішення засновників ТОВ «СТІ-Послуги» у частині збільшення статутного (складеного) капіталу за рахунок внеску ТОВ «Катана» нерухомого майна до статутного капіталу.
З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, не спростовують висновків господарського суду, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим ухвала від 08.02.2016 року у справі №19/61-10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1) ч.1 ст.103, ст.104, ст.105, 106 Харківський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 08.02.16р. у справі №19/61-10 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 23.05.2016 року.
Головуючий суддя О.А.Пуль
Суддя І.В.Тарасова
Суддя В.О.Фоміна