04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" травня 2016 р. Справа №910/7056/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Корсакової Г.В.
Власова Ю.Л.
розглянувши апеляційну скаргу SRL Planifikare на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 № 910/7056/16 про повернення без розгляду позовної заяви SRL Planifikare до ТОВ «Біоресурс-Київ» про стягнення 3 040 євро, -
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 № 910/7056/16 позовну заяву RL Planifikare до ТОВ «Біоресурс-Київ» про стягнення 3 040 євро повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процессуального кодексу України.
Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016, SRL Planifikare звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (дослівно «отзыв на ухвалу»).
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу SRL Planifikare по справі № 910/7056/16 передано судді-доповідачу Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Власов Ю.Л.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши подані SRL Planifikare матеріали апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту з наступних підстав.
Статтею 97 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) (п. 2 ч. 1); до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1); скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку (п. 4 ч. 1). Про повернення апеляційної скарги виноситься ухвала. На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, до матеріалів апеляційної скарги апелянтом не подано доказів надсилання іншій стороні (ТОВ «Біоресурс-Київ») копії апеляційної скарги та доданих до неї документів. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що припис п. 3 ч. 1 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов'язок апелянта надіслати як копію апеляційної скарги, так і доданих до неї документів, а докази надсилання за адресою юридичного місцезнаходження сторони (фіскальний чек, квитанцію кур'єрської відправки, тощо) долучити до матеріалів апеляційної скарги.
Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана апелянтом ухвала винесена судом першої інстанції 21.04.2016, а тому 5 - денний строк на її оскарження сплив 26.04.2016. При цьому, апеляційна скарга була направлена апелянтом 04.05.2016 (згідно відбитку на конверті про направлення), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, апелянтом не подано ні до апеляційної скарги, ні заявлено безпосередньо у апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що апелянтом взагалі не подано до наведених матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору за апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду в порядку та розмірі, визначених Законом України "Про судовий збір", мотивуючи таку несплату відсутністю коштів на рахунку підприємства та тяжким фінансовим становищем, і зв'язку з чим апелянт просив звільнити його від сплати судового збору.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент звернення SRL Planifikare з даною апеляційною скаргою, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" в редакції від 01.09.2015.
Частиною 2 статті 4 названого Закону встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
В свою чергу, частина 1 статті 4 Закону України „Про судовий збір" визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі 1378,00 грн.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням належності поданих стороною доказів неможливості здійснення такої оплати та складного фінансового становища.
Пункт 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Колегія суддів зазначає, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на звільнення від сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин.
Крім того, відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).
Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом подано значну кількість документів на іноземній мові без будь-якого засвідченого перекладу на українську мову, і щодо яких суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо їх перекладу, а також, відповідно, трактування без перекладу. Крім того, апелянтом також не подано взагалі доказів від банківських установ щодо відсутності у апелянта коштів на рахунках та тяжкого фінансового становища.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на недоведеність апелянтом обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору за поданих апелянтом доказів та наведених обставин - відхиляється.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга SRL Planifikare на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 № 910/7056/16 про повернення без розгляду позовної заяви SRL Planifikare до ТОВ «Біоресурс-Київ» про стягнення 3 040 євро, не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Після усунення обставин, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга на підставі ч. 4 ст. 97 ГПК України може бути подана повторно.
При цьому, суд звертає увагу апелянта на те, що вимоги процесуального закону не обмежують апелянта у повторному заявлені клопотання про звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору при наявності документально підтверджених та обґрунтованих доказів неможливості сплати розміру судового збору.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що SRL Planifikare, з метою уникнення фінансових витрат, не позбавлено права звернутися повторно з позовом до місцевого господарського суду, в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, а також не позбавлено права повторного заявлення клопотання місцевому господарському суду про звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору при наявності документально підтверджених та обґрунтованих доказів неможливості сплати розміру судового збору.
Керуючись статтею 86, п.2, п. 3, п. 4 ч.1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу SRL Planifikare на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 № 910/7056/16 - повернути без розгляду.
2. Матеріали справи № 910/7056/16 повернути до Господарського суду міста Києва/
3. Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Г.В. Корсакова
Ю.Л. Власов