Справа № 815/2160/16
23 травня 2016 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Одеської установи виконання покарань №21 Нанарова Леоніда Михайловича про скасування постанови №147, яку затверджено начальником ОУВП №21 від 12.02.2016 року про накладення стягнення на ОСОБА_1,-
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Начальника Одеської установи виконання покарань №21 Нанарова Леоніда Михайловича про скасування постанови №147, яку затверджено начальником ОУВП №21 від 12.02.2016 року про накладення стягнення на ОСОБА_1
Ухвалою суду від 10.05.2016 року було відкрито провадження по справі.
В судовому засіданні 23.05.2016 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтувавши їх відсутністю підстав для накладання на позивача стягнення у вигляді попередження. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, визначених у письмових запереченнях проти позову, з огляду на встановлення належним чином факту порушення режиму відбування покарання позивачем.
Окрім того, представник відповідача подав клопотання про закриття провадження по справі на підставі положень п.1 ч.1 ст.157 КАС України, у зв'язку із не підвідомчістю цього спору судам адміністративної юрисдикції.
Під час прийняття судового рішення за результатами розгляду справу суд приходить до висновку про необхідність закритті провадження у справі з огляду на наступне.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження по справі, якщо спір не підвідомчій судам адміністративної юрисдикції.
Позивач по цій справі відбуває покарання за вироком суду. 12.02.2016 року начальником ОУВП №21 на нього було накладено стягнення за вчинене порушення режиму відбування покарання у вигляді попередження.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Статтею 2 КПК України, встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 537 КПК України встановлено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні) частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно ст.4 Кримінально-виконавчого кодексу України підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування.
Тобто, процесуальним законом передбачено, що оскарження рішення органу виконання покарання під час виконання вироку, повинно розглядатися за правилами КПК України кримінальними судами, що виключає можливість розгляду цього ж спору судами адміністративної юрисдикції.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157,160 КАС України, суд, -
Клопотання відповідача від 18.05.2016 року №82-92 задовольнити.
Закрити провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Одеської установи виконання покарань №21 Нанарова Леоніда Михайловича про скасування постанови №147, яку затверджено начальником ОУВП №21 від 12.02.2016 року про накладення стягнення на ОСОБА_1
Роз'яснити позивачеві, що з даним позовом він має право звернутись до місцевого суду за місцем відбуття покарання у порядку, визначеному ст.ст.537-539 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з моменту її отримання.
Суддя Єфіменко К.С.
.