Справа № 187/1457/15-ц
2/0187/69/16
"10" травня 2016 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Обставини справи:
19.10.2015 до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі Позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі Відповідач) про розірвання шлюбу, який зареєстровано 08.06.2002. Свої вимоги мотивує тим, що шлюб вже фактично перестав існувати з січня 2014. Кожний з подружжя має протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Під час шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подальше збереження шлюбу є недоцільним і неможливим, родина розпалась остаточно.
Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив розірвати шлюб так як примирення не відбулося.
Відповідач також надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала, просила його задовольнити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
встановив:
Згідно з копією свідоцтва про одруження, актовий запис № 26 від 08.06.2002, виданий відділом реєстрації актів громадського стану Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, Позивач зареєстрував шлюб із Відповідачкою.
Під час шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які залишається проживати разом з Відповідачкою.
За приписами ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а також обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказуванню.
Враховуючи вищезазначене, положення ст. 174 ЦПК України щодо визнання Відповідачем позовних вимог, приймаючи до уваги, що розірвання шлюбу є дійсною волею подружжя, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, на день розгляду справи примирення між ними не відбулося, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 8 ст. 235 СК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідачка виявила бажання залишити шлюбне прізвище.
Судовий збір сплачено у повному обсязі, клопотань про розподіл судових витрат не надходило.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 08 червня 2002 року відділом реєстрації актів громадського стану Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 26 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_2 залишити шлюбне - "Нагай".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя ОСОБА_4