Справа № 186/237/16-ц
23 травня 2016 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Демиденко С.М.
секретар: Фадєєва Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 30 квітня 2011 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Павлоградського районного управління юстиції м.Павлограда з відповідачем зареєстрував шлюб.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю якої є відповідач.
Спір про подальше місце проживання дитини відсутній.
Майновий спір відсутній.
З початку листопада 2012 року вони припинили шлюбні стосунки через втрату почуття любові то поваги один до одного, через що між ними постійно виникали сварки. Вважає, що їх шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Примирення не можливо. Позивач живе з іншою жінкою, а відповідачка з іншим чоловіком.
Строк примирення не потрібен.
Просить суд винести рішення, яким розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 30 квітня 2011 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Павлоградського районного управління юстиції м.Павлограда.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить їх задовольнити, після розірвання шлюбу просить залишити прізвище ОСОБА_2.
Виходячи з матеріалів справи, вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії 1-КИ №329076, 30 квітня 2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка міста Першотравенська, Дніпропетровської області, зареєстрували свій шлюб за актовим записом №136 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.
Копією свідоцтва про народження серії 1-КИ №352883 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області підтверджується факт того, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спільна дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав:
Частиною 2 статті 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин а також те, що збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Детально вивчивши й оцінивши мотиви розлучення, повно і всебічно з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, приймаючи до уваги те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, суд вважає, що конфлікт між сторонами носить стійкий характер, їх шлюб розпався, причини, що спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно ч.1 ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягти з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при пред'явленні позову до суду в розмірі 551,20 гривня.
Керуючись ст. ст. 60, 212 ЦПК України, ст. ст.3,24, 110-112 СК України, - суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати зареєстрований 30 квітня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом №136 шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_5, залишивши відповідачці після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С.М.Демиденко